Боргуннська ставкірка
Боргуннська ставкірка (норв. Borgund stavkirke) — одна з найдавніших збережених каркасних церков, розташована в селі Боргунн, комуна Лердал (no:Lærdal), фюльке Согн-ог-Ф'юране[1]. Всього у Норвегії було побудовано понад 1500 ставкірок, досі збереглися лише 28 таких церков.
| Боргуннська ставкірка | |
|---|---|
| Borgund stavkirke | |
 Боргуннська ставкірка | |
| 61°02′50″ пн. ш. 7°48′44″ сх. д. / 61.04724° пн. ш. 7.81224° сх. д. | |
| Тип споруди | пам'ятка культури і Ставкірка |
| Розташування | Норвегія, Боргунн, комуна Лердал |
| Перша згадка | 1150 |
| Початок будівництва | 12 століття |
| Будівельна система | pined і ore-pined |
| Стиль | Ставкірка |
| Належність | Церква Норвегії |
| Єпархія | Diocese of Bjørgvind |
| Стан | культурна спадщина в Норвегіїd |
| Епонім | Андрій Первозваний |
| Вебсайт | stavechurch.com/en/borgund/ |
  Боргуннська ставкірка (Норвегія) | |
 | |
 Боргуннська ставкірка у Вікісховищі | |
Короткий опис церкви
ред.Побудована приблизно в 1150—1180 роках на честь апостола Андрія Первозваного, як будівельний матеріал було частково використано ясен, священне дерево в скандинавської міфології: його міфологічний прообраз, ясен Іґґдрасілль (Світове дерево скандинавів), з'єднував небо Асгард і землю Мідгард з царством мертвих Гель. Саме навколо крони цього ясена була побудована Валгалла, обійстя скандинавських богів і героїв, полеглих на полі бою. На андріївську символіку можна натрапити в інтер'єрі церкви: секції загороджень на хорах (верхніх галереях) створені у формі косих андріївських хрестів.
Особливістю церкви є скульптурні зображення драконів на даху. При уважному огляді на дверях західного порталу біля залізних ручок з численними зміїними головами можна розгледіти рунічні знаки-обереги, очевидно, вирізані для захисту дверей від ворогів.
При дослідженні ставкірки в Боргунні виявлені цікаві технологічні знахідки стародавніх архітекторів. Наприклад, дерева, обрані для будівництва, витримувалися на корені для того, щоб смола могла вийти на поверхню, і лише потім зрубувалися й оброблялися. Півкола арок, що підтримують хори, зроблені з прикореневих частин деревних стовбурів («колін»), «розрахованих» самою природою так, щоб витримувати величезні вертикальні навантаження.
Металеві деталі при будівництві ставкіркі Боргунн не використовувалися (пор. з методами будівництва українських дерев'яних церков). Кількість деталей, з яких складається церква, перевищує 2 000. Міцний каркас стійок збирали на землі, а потім піднімали у вертикальне положення за допомогою довгих жердин.
Раніше декор інтер'єрів і фасадів церкви був дуже яскравим: її розписували фарбами, залишки яких збереглися на деяких дерев'яних деталях інтер'єру. У середині XX століття ставкірка Боргунна була законсервована смолами, через що сильно почорніла.
Унікальність ставкірки в Боргунні в тому, що вона збереглася без істотних змін як технологічних, так і декораційних (крім, мабуть, забарвлення).
Архітектурний комплекс у Боргунні
ред.Крім каркасної церкви XII століття до комплексу входять:
1) нова церква, побудована в 1868 році за тією ж архітектурною моделлю, що й стара церква, у ній зберігається один із середньовічних дзвонів старої церкви,
2) дзвіниця XIII століття (від старої оригінальної споруди збереглася тільки верхня решітка, все інше відновлено вже в ХХ столітті),
3) цвинтар.
Боргуннська ставкірка та історія Норвегії
ред.Більшість каркасних церков Норвегії побудовані в період з 1130 по 1350 років, коли в Європі лютувала бубонна чума, практично зупинила будь-яке будівництво. Ставкірка Боргунна була побудована на місці ще давнішої церкви, фрагменти якої були знайдені під підлогою церкви ХІІ століття. Спорудження Боргуннської ставкірки відбувалося в той час, коли католицька Норвегія стала самостійною церковною областю, підпорядкованою Ватикану.
Доля Боргуннської ставкірки пов'язана з найважливішими переломними моментами середньовічної норвезької історії: через містечко Боргунн проходив шлях конунга Сверріра Сігурдссона, «короля-революціонера», щасливого узурпатора, який відвоював корону в конунга Магнуса Ерлінгссона й став одноосібним правителем країни («Сага про Сверріра», XIII ст.). Церква до того часу, ймовірно, вже існувала, оскільки в ній знайдені поховання воїнів саме періоду громадянської війни 1177—1184 рр., головними фігурами якої стали Сверріра і Магнус.
У 1877 році Боргуннська ставкірка була викуплена Товариством охорони старовинних пам'яток Норвегії.
Примітки
ред.- ↑ Норвегія. Архітектура // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела
ред.- Поляков Є. Н., Рачковський П. Ю.Будинок з драконами: історія і міфи/ / Сибірська старовина: Краєзнавчий альманах. — Томськ: ТРФ ім. П. І. Макушина, 1999. — № 16 (21).
- Прайс У.Архітектура в дереві/ Пер. з англ. — М.: БММ, 2006.
- Сага про Сверріра. — М.: Наука, 1988. — (Літературні пам'ятники.)
- Ставкірка Боргунн: Церква, яка вижила. — Екскурсійний буклет / Текст Марі Колландсруд / Fortidsminneforeningen, 2009.