Магнус V (1156 — 1184) — король Норвегії (11611184). Походив з династії Інглінгів.

Магнус V
Magnus Erlingssons saga-Tittelfrise-G. Munthe.jpg
Король Норвегії
1161 — 1184
 
Народження: 1156
Норвегія
Смерть: 15 червня 1184
Согнефіорд, Согн-ог-Ф'юране, Норвегія
Поховання: Берген
Країна: Норвегія
Батько: Ерлінг Скакке
Мати: Христина Сігурдсдаттерd
Шлюб: Estrid Bjørnsdotterd
Діти: Sigurd Magnussond і Інге II

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився у містечку Етна. Син Ерлінга Кривого, норвезького аристократа, та Христина, доньки Сігурда I, короля Норвегії. Після загибелі Інге I зусиллями впливового Ерлінга Кривого було оголошено новим королем Магнуса V. Йому протидіяв інший король Ґокон II. 7 липня 1162 року останній був розбитий у битві при Секкені. У 1163 році на тінзі відбулася перша церемонія коронації норвезького короля.

Після цього Ерлінг зміцнив владу свого сина Магнуса V, а сам отримав титул ярла. В подальшому король спирався на підтримку знаті та вищого кліру. Для цього були налагоджені стосунки з єпископатом, затверджено закон, згідно з яким королем міг стати тільки народжений у законному шлюбі.

1163/1164 р. Магнус V став першим королем, який пройшов офіційний церковний обряд коронації в катедральному храмі Христа в Бергені.

У 1166 році було укладено договір з Вальдемаром I, королем Данії. Для цього ярл Ерлінг Кривий відправився до данського королівства. В цей час у Норвегії повстав Олаф, онук Ейнстейна I. Його підтримали лендрмени з роду Агнхаттів. Боротьба тривала до 1168 року, навіть після повернення Ерлінга Кривого. В цьому році суперники Магнуса V були розбиті при Стангері біля Осло. Сам претендент Олаф втік до Данії.

Після цього тривало мирне правління Магнуса V до 1174 року, коли біркенбейнери, тобто політична група з селян, бідної шляхти, дрібного кліра, повстали проти королівської влади, висунувши претендентом Ейнстейна, сина Ейнстейна II, короля Норвегії. Нова війна тривала до 1177 року, коли війська на чолі з ярлом Ерлінгом розбили армію Ейнстейна III у битві при Ре.

Після цього біркенбейнерами був висунутий новий претендент — Сверрір Сігурдсон, який у 1179 році при Калвскіннеті (біля Тронхейму) розбив Ерлінга Кривого. Після цього тривала війна до 1184 року, коли 15 червня у вирішальній битві при Фімрейті Магнус V був розбитий та загинув.

РодинаРедагувати

Дружина — Естрід, донька Бьорна Бірдасвенда, норвезького аристократа

Бастарди:

ДжерелаРедагувати

  • Finlay, Alison editor and translator Fagrskinna, a Catalogue of the Kings of Norway (Brill Academic. 2004)

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Магнус V