Вальгалла

(Перенаправлено з Валгалла)

Вальгалла (Valhöll, давньосканд. «Рай для воїнів») — у германо-скандинавській міфології в місті Асґард житло бога Одіна, де за його вибором спочивають звитяжні воїни після їхньої смерті (ейнгерії).

«Вальгалла» Еміль Доплер

Побут ВальгаллиРедагувати

Під час битви над полем бою літали валькірії, які забирали у Вальгаллу душі найхоробріших полеглих воїнів; тут вони спочивають до часу останньої великої битви, що зветься Раґнарьок.

За легендою Вальгалла — величезна зала, що має 540 дверей, за якими спочивають по 800 бійців. Верх Вальгалли з золотих щитів, а стіни з металевих списів, перед дверима до Вальгалли стоїть дерево Ґласір (Glasir, «сяйво»), листя якого золотаво-червоне. Воно вважається найкрасивішим деревом у всіх дев'яти світах.

Їдять ейнгерії м'ясо та п'ють медовуху. М'ясом їх забезпечує величезний кабан Сегрімнір («Sæhrímnir»), якого щодня ріжуть, а щоранку він воскресає. Одін же не їсть м'яса кабана, свою порцію він віддає вовкам, що пильнують західні ворота.

Щодня воїни одягають обладунки та б'ються в смертельних дуелях, після чого воскресають і бенкетують.

Задля викорінення традиційних вірувань, християнство прирівнює Вальгаллу до пекла. А воїни, які там спочивають, ототожнюються з демонами.

Зустрічаються й інші назви Вальгалли. З них найчастіше використовується «Волхолла» — ця назва зустрічається в англо-саксонській поемі «Беовульф».

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Ludwig Buisson: Der Bildstein Ardre VIII auf Gotland. Reihe: Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften in Göttingen, Philologisch-historische Klasse, Dritte Folge Nr. 102. Göttingen 1976
  • Grettis saga: Die Geschichte vom starken Grettir, dem Geächteten. In: Sammlung Thule Bd. 5 Düsseldorf, Köln 1963.
  • Gutalag och Gutasaga, utg. af Hugo Pipping, København 1905–1907 (Samfund 33)
  • Sögubrot af Fornkonungum. In: Sögur Danakonunga, udg. av C. af Petersens och E. Olson, København 1919–1925 (Samfund 46,1). Dänische Übersetzung: C. Ch. Rafn, Nordiske Kaempe-Historier, Bd. III (1824).
  • Saxo Grammaticus, Gesta Danorum, rec. et ed. J. Olrik et H. Ræder, Bd. I (1931), Lib. VII, c.X.; Lib. VIII, c.IV.
  • H. Uecker: Die altnordischen Bestattungsriten in der literarischen Überlieferung (Diss. München 1966).
  • Старшая Эдда: Исландский эпос. — С. П.: Азбука, 2011. — с 87, 415. — ISBN 978-5-389-02679-7/
  • Валгалла, в мифологии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)