Болярка (Брониківська сільська громада)
Боля́рка — село в Україні, у Брониківській сільській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. До 1946 року — колонія. Кількість населення становить 42 особи (2001).
| село Болярка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Звягельський район |
| Тер. громада | Брониківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18080050040072539 |
| Основні дані | |
| Населення | 42 |
| Площа | 0,342 км² |
| Густота населення | 122,81 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11807[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°30′19″ пн. ш. 27°55′15″ сх. д. / 50.50528° пн. ш. 27.92083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
223 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 22, с. Романівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11774 |
| Карта | |
  Болярка | |
 Болярка | |
| Мапа | |
| |
Населення
ред.В кінці 19 століття — 401 мешканець та 62 двори[2][3], у 1906 році налічувалося 428 жителів та 66 дворів[4], у 1910 році — 425 мешканців[5].
Станом на 1923 рік в поселенні нараховано 71 двір та 395 мешканців[6].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 62 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 42 особи[7].
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 42 | 100% |
Історія
ред.Раніше — лютеранське поселення (рос. Балярка, Болярка-Улашановка), за 30 км південно-східніше Новограда-Волинського. Лютеранська парафія — Новоград-Волинський[5].
В кінці 19 століття — колонія Рогачівської волості Новоград-Волинського (Звягельського) повіту, за 22 версти (24 км) від повітового міста Звягеля[2][3].
У 1906 році — колонія Рогачівської волості (3-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 24 версти, до волосного центру, містечка Рогачів — 20 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в міст. Рогачів[4].
У 1923 році увійшла до складу новоствореної Кам'яномайданської (Кам'яно-Майданської) сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною новоутвореного Новоград-Волинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи[9]. Розміщувалася за 15 верст від районного центру, м. Новоград-Волинський, та за 1,5 версти — від центру сільської ради, с. Кам'яний Майдан[6].
20 червня 1930 року, в складі сільської ради, включена до новоствореного Соколовського району Волинської округи, 15 вересня 1930 року повернута до складу Новоград-Волинського району, 4 червня 1934 року віднесена до складу Мархлевського району, 17 жовтня 1935 року — до складу Новоград-Волинської міської ради Київської області.
У 1946 році колонію віднесено до категорії сіл. 11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Кам'яномайданської сільської ради, передане до складу Миколаївської сільської ради Новоград-Волинської міської ради Житомирської області. 4 червня 1958 року, в складі сільської ради, увійшло до відновленого Новоград-Волинського району Житомирської області. 30 вересня 1958 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 957 «Про зміну адміністративно-територіального поділу Новоград-Волинського району», село включене до складу Черницької (згодом — Барвинівська) сільської ради, в 1961 році передане до складу Брониківської сільської ради Новоград-Волинського району. 12 серпня 1974 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 342 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих районів області в зв'язку з укрупненням колгоспів», село включене до складу відновленої Кам'яно-Майданської сільської ради Новоград-Волинського району[9].
У 2017 році увійшло до складу новоствореної Брониківської сільської територіальної громади Новоград-Волинського району Житомирської області[10].
Примітки
ред.- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 22 лютого 2020.
- ↑ а б Balarka (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 72. (пол.)
- ↑ а б Цинкаловський О. Болярка // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 120.
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. с. 134. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 24 червня 2022.
- ↑ а б Немцы России. Населенные пункты и места поселений. Энциклопедический словарь (PDF) (російська) . Москва:«ЭРН», 2006. с. 46. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 25 червня 2022.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 142. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 25 червня 2022.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 25 червня 2022.
- ↑ а б Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 207, 559, 590. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 25 червня 2022.
- ↑ Брониківська сільська об’єднана територіальна громада. https://decentralization.gov.ua/. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 16 жовтня 2021.
Посилання
ред.- Погода в селі Болярка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]