Болтянський Володимир Григорович
Володи́мир Григо́рович Болтя́нський (рос. Владимир Григорьевич Болтянский, нар. 26 квітня 1925, Москва) — радянський та російський математик, доктор фізико-математичних наук (1955), професор (1959), член-кореспондент АПН СРСР (1965), член-кореспондент АПН СРСР (1968), член-кореспондент РАО (1993).
| Болтянський Володимир Григорович | |
|---|---|
| рос. Влади́мир Григо́рьевич Болтя́нский | |
| Народився | 26 квітня 1925 Москва, СРСР |
| Помер | 16 квітня 2019 (93 роки) Ґуанахуато, Мексика[1] |
| Країна |  Росія СРСР |
| Діяльність | математик, письменник |
| Галузь | геометрія, топологія, Дискретна геометрія, теорія керування, математика[1] і combinatorial geometryd[1] |
| Alma mater | МДУ (1948)[2] |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук (1955) |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий керівник | Понтрягін Лев Семенович |
| Вчителі | Понтрягін Лев Семенович |
| Знання мов | російська[3] |
| Заклад | CIMAT Center for Mathematical Researchd і Математичний інститут імені Стєклова |
| Учасник | Друга світова війна |
| Членство | Російська академія освіти і Мексиканська академія наукd |
| Magnum opus | Pontryagin surfaced |
| Батько | Grigory Boltyanskyd |
| Нагороди | |
Біографія
ред.В. Г. Болтянський народився в Москві; його батько — один з організаторів російської кінематографії, історик кіно Григорій Мойсейович Болтянський (1885—1953).
В. Г. Болтянський — учень, а в подальшому співробітник Л. С. Понтрягіна[4].
Основні роботи відносяться до комбінаторної геометрії (зокрема, пов'язані з третьою проблемою Гільберта), топології та теорії оптимального управління (зокрема, пов'язані з принципом максимума Понтрягіна).
Широко відомий також своїми працями з методики викладання математики і популярними книгами з математики . Лауреат Ленінської премії 1962 (спільно з Л. С. Понтрягіним , Р. В. Гамкрелідзе, Є. Ф. Міщенко).
Деякі роботи
ред.- Яглом І. М., Болтянський В. Г. Опуклі фігури . — М. — Л .: ГТТІ , 1951. — 343 с . — (Бібліотека математичного гуртка . Вип . 4)
- Понтрягіним Л. С. , Болтянський В. Г. , Гамкрелідзе Р. В., Міщенко Є. Ф. Математична теорія оптимальних процесів . — М .: Фізматгіз , 1961. — 392 с .
- Гохберг І. Ц., Болтянський В. Г. Теореми і задачі комбінаторної геометрії . — М .: Наука , 1965. — 109 с.
- Болтянський В. Г. Математичні методи оптимального управління. — М .: Наука, 1969. — 408 с.
- Болтянський В. Г. Оптимальне керування дискретними системами. — М .: Наука, 1973. — 446 с.
- Болтянський В. Г. Третя проблема Гільберта. — М .: Наука, 1977. — 208 с.
- Болтянский В. Г., Єфремович В. А. Наочна топологія. — М .: Наука, 1982. — 160 с. — (Бібліотека «Квант». Вип. 21).
- Балк М. Б. [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.], Болтянський В. Г. Геометрія мас. — М .: Наука, 1987. — 160 с. — (Бібліотека «Квант». Вип. 61).
- Статті В. Г. Болтянський в журналі Квант.
- Болтянський В. Г., Сидоров Ю. В., Шабунін М. І. Лекції та завдання з елементарної математики. — М .: Наука, 1974. — 576 с. — (Бібліотечка «Квант»).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Понтрягин Л. С. . Жизнеописание Л. С. Понтрягина, математика, составленное им самим. Рождения 1908 г., Москва. — М. : Прима В, 1998. — 340 с.
Посилання
ред.- Роботи В. Г. Болтянського на MathNet.Ru [Архівовано 16 березня 2016 у Wayback Machine.]