Болгар

місто у Татарстані Росії

Болгар (тат. Bolğar, Болгар) — місто в Росії, адміністративний центр Спаського району Татарстану.

Болгар
Bolğar, до 1991 Куйбишев
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Татарстан
Муніципальний район Спаський район
Код ЗКАТУ: 92232501
Код ЗКТМО: 92632101001
Основні дані
Населення 8310 (2010)
Площа 116 км²
Поштовий індекс 422840
Телефонний код +7 84347
Географічні координати: 54°58′00″ пн. ш. 49°02′00″ сх. д. / 54.966666666667° пн. ш. 49.033333333333° сх. д. / 54.966666666667; 49.033333333333
Часовий пояс UTC+3
Висота над рівнем моря 80 м
Вебсторінка spasskiy.tatarstan.ru/mo-gorod-bolgar.htm
Мапа
Болгар (Росія)
Болгар
Болгар

Болгар (Татарстан)
Болгар
Болгар

Мапа


CMNS: Болгар у Вікісховищі

Місто розташоване на лівому березі Волги, за 140 км від Казані.

Історія

ред.
 
Історичний герб міста

Місто Великий Болгар було засноване волзькими булгарами в X столітті.

Місто офіційно створене в 1781 р. під назвою Спасськ (рос. Спасск) з села Спасськ (Чертиково).

З 1781 р. — повітове місто Казанського намісництва (з 1796 р. — Казанська губернія). У XIX столітті Спасськ служив перевалочним пунктом сільськогосподарських вантажів для сусідніх міст. У 1856 р. в місті була 1 церква, 246 будинків, 5 крамниць.

У 1926–1935 роках місто називалося Спасськ-Татарський, в 1935–1991 роках — Куйбишев (на честь В. Куйбишева, який помер в 1935 р.). У зв'язку із наповненням Куйбишевського водосховища в 1957 р. місто було перенесено в район села Булгар.

В 1991 місту було присвоєно назву Болгар на честь міста Болгар — стародавньої столиці Волзької Болгарії, городище (руїни) якої знаходяться недалеко від міста. Городище знаходиться в урочищі Ага-базар за 6 км від села Болгари Куйбишевського району Татарської АССР.[1]

У 2010 році в місті розпочато будівництво туристичного центру з новими річковим портом, готелем, музеєм хліба, пекарнею, млином та іншими спорудами[2] в рамках розгорнутих робіт з відновлення та розвитку городища Болгар як музею-заповідника федерального значення з ініціативи та за піклування першого Президента Татарстану Шаймієва.

Економіка

ред.

У місті розташовані швейна фабрика, м'ясокомбінат, харчокомбінат.

Населення

ред.
Чисельність населення, чол.
1959 1970 1979 1989 2002 2010
7023[3] 7231[4] 8383[5] 8397[6] 8655[7] 8310

Склад населення: росіяни — 83,4%, татари — 12,9%, чуваші — 2,1%.

Пам'ятки

ред.
* Залишки валу і рову (кінець XIV-XV століть)
* Північний мавзолей
* Східний мавзолей
* Чорна палата
* Біла палата
* Ханська усипальниця
* Соборна мечеть
* Великий мінарет (сучасна споруда)
* Малий мінарет
* Успенська церква колишнього Успенського монастиря (1732), у наш час[коли?] — історико-археологічний музей[8]
  • Музей хліба (будується) [коли?]

Примітки

ред.
  1. И. Л. Значко-Яворский. Очерки истории вяжущих веществ от древнейших времен до середины XIX века. — Изд. Академии Наук СССР, 1963. С.: 497 (с.:76)
  2. У татарстанського хліба з'явиться музей. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 13 липня 2011.
  3. Перепис 1959 року. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011. [Архівовано 2011-10-28 у Wayback Machine.]
  4. перепис 1970 року. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011. [Архівовано 2012-11-20 у Wayback Machine.]
  5. Перепис 1979. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 13 липня 2011. [Архівовано 2012-11-20 у Wayback Machine.]
  6. Перепис 1989 року. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 13 липня 2011.
  7. перепис 2002 року. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 13 липня 2011.
  8. Офіційний сайт Болгарського державного історико-архітектурного музею-заповідника. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 13 липня 2011.

Посилання

ред.