Богрівка

село в Івано-Франківській області, Україна

Богрі́вка — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Населення — 880 осіб (2021). Входить до складу Солотвинської селищної громади.

село Богрівка
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Громада Солотвинська селищна громада
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване 1670
Населення 880 (2021)[1]
Площа км²
Густота населення 107,5 осіб/км²
Поштовий індекс 77740
Телефонний код +380 347165
Географічні дані
Географічні координати 48°43′01″ пн. ш. 24°16′10″ сх. д. / 48.71694° пн. ш. 24.26944° сх. д. / 48.71694; 24.26944Координати: 48°43′01″ пн. ш. 24°16′10″ сх. д. / 48.71694° пн. ш. 24.26944° сх. д. / 48.71694; 24.26944
Середня висота
над рівнем моря
629 м[2]
Водойми потік Перегінець.
Відстань до
обласного центру
50 км
Відстань до
районного центру
30 км
Місцева влада
Адреса ради с. Богрівка
Сільський голова Савин Іван Михайлович
Карта
Богрівка. Карта розташування: Україна
Богрівка
Богрівка
Богрівка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Богрівка
Богрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Богрівка у Вікісховищі

Географія

ред.

Село розташоване в підніжжі Карпат, що на Бойківщині. Середня висота над рівнем моря — 600 м. У селі протікає потік Перегінець, або як його називають місцеві жителі, Перегінчик. Також у північно-західній частині села бере свої початки р. Луква.

Мікротопонімія

ред.

Умовно село можна поділити на такі частини: Горішній кінець, Долішній кінець, Жбирі, Долини (центр села) та хутір Лаз.

Історія

ред.
 
Центр Богрівки (1923 рік)

Перша письмова згадка про село з'являється у 1670 році. За словами старожилів, дані землі призначалися для випасу худоби мешканцями сусіднього села Пороги. За легендою, в урочищі Горішній кінець, пастух Бугера збудував дві хатини і загородив дві кошари. З приходом зими Бугері не хотілося переганяти худобу назад у Пороги, тому він вирішив залишитися. З плином часу хлопець одружився та почав обживатися на нових теренах, також пізніше деякі його родичі поселилися поруч з ним. Поступово хутір "Бугерівка" (саме така початкова назва села) налічував 12 господарств. Старшого Бугеру називали і Бугрієм, бо місцевість, що заселив родоводом була згористою, бугристою. Перший шнуровий поділ території був проведений у той час, коли землі маленького села Бугрівка ділилися на 42 господарства. У 1785-1854 рр. Богрівка належала до Солотвинської домінії Станіславського циркулу. З 1854 року село входило до Солотвинського повіту, до 1938 року село належало до Богородчанського повіту, а в 1938-39-х роках — до Надвірнянського повіту.

Перша світова війна

ред.
 
Богрівка (1915 рік). Вид на церкву та гору Кливу.

У часи Першої світової війни, молоді хлопці села були призвані на фронт, та воювали на стороні Австро-Угорщини. У селі ще до цього часу збереглися лінії окопів, та ДОТи, або ж на місцевому діалекті дикунки, — їх у селі налічується 9 штук.[3] У 1916 році жителі села були евакуйовані в село Рівня. Їхні дерев'яні будинки були розібрані для укріплення окопів. Під час відступу австро-угорські війська розібрали церкву (освячену у 1813 році) та винесли високо в гори в урочище "Заштимів", тому що купол церкви був прямим орієнтиром для артобстрілу російським військом. Пізніше, відступаючи, війська спалили церкву. Після закінчення війни жителі повертаються в село та відбудовують його. У 1924 році була освячена нова відбудована церква Різдва Пресвятої Діви Марії. У 1927 році жителі села перепоховали біля церкви австрійських вояків у 26 могилах.

Друга світова війна

ред.

Після нападу нацистської Німеччини на СРСР, до радянської армії було призвано 29 осіб, з яких 15 загинуло, а 14 померли ветеранами у старшому віці. 12 молодих юнаків та дівчат були вивезені на примусову роботу в Німеччину.

В селі також діяв національно-визвольний рух у вигляді відділів УПА. 9 воїнів УПА була вбиті НКВДистами, до Сибіру була вивезена сім'я Винника Миколи. 27 липня 1944 року в урочищі Заломищі, відбувся один з найбільших боїв УПА з НКВД, в якому загинуло більше 120 повстанців.

Соціальна сфера

ред.

У селі діє сільська рада (староста Савин Іван Михайлович), навчально-виховний комплекс, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, бібліотека, приватні заклади торгівлі. У 2014 році проведений зовнішній ремонт церкви.

Школа

ред.

До 1914 року жителі села Богрівка відправляли своїх дітей на навчання до однокласної школи в селі Яблунька. У 1914 році в центрі села Богрівка була побудована чотирикласна хата-школа, де першою вчителькою працювала полька Левицька-Ціховська. У 1916-1918 рр. школа не функціонувала. З 1920 року вчителями працювали: Богуслов Ярослав Куницький, полька Марія Чуловська, Павлюк Ігнат (побудував у селі початкову двокімнатну хату-школу, яка була розташована на місці теперішнього садочка Богрівського НВК). З 1958 року старші класи навчалися у приміщенні старого сільського клубу, який порогівські майстри збудували з дерева хати-лісничівки, яку збудували у 1939 році, разом з сільською радою. У приміщенні теперішньої сільської ради навчалися діти, пізніше була учительська кімната. У 1972 році, під керівництвом директора школи Холевчука Василя Федоровича, побудовано Богрівську 8-річну школу. При директорі Костів Ірині Василівні в 1980 році до основного корпусу школи було добудовано їдальню та спортивний зал, а в 1986 році — корпус дитячого садочка, який функціонував до 1996 року. У 2014 році під керівництвом директора Матлюка Йосипа Івановича було відкрито дошкільну дитячу групу "Сонечко". У Богрівському НВК діяла дитячо-юнацька спортивна школа "Спартак", на базі якої проводились районні, обласні та всеукраїнські змагання з лижних перегонів та спортивного орієнтування.

Будинок культури

ред.

У 1939 році з села Пороги перевезли хату-лісничівку, з якої побудували сільську раду та клуб. У 1941 році в новому приміщенні крім клубу і сільської ради (функціонувала до 1947 року) діяла хата-читальня, в якій працювала першим бібліотекарем Лєна Політмаш. У 1958 році збудований перший новий клуб, завклубом був Красілич Григорій Дмитрович. На даний час у будинку культури функціонують клуб і сільська бібліотека.

Церква

ред.
 
Церква Різдва Пресвятої Діви Марії

Перша церква освячена у 1813 році. У часи Першої світової війни церква розібрана та перенесена в гори на урочище Заштимів. Пізніше, у 1924 р., освячена нова церква Різдва Пресвятої Богородиці, а із залишків старої церкви побудовано дзвіницю, яка функціонує до сьогоднішнього дня. У 1996 році в церкві проведено внутрішній ремонт. У 2014 році проведено зовнішній ремонт церкви.


Галерея

ред.
 
3-поверховий ДОТ

Примітки

ред.
  1. Програма соціально-економічного розвитку Солотвинської селищної ради на 2022-2024 роки — 2021 рік
  2. weather.in.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010.
  3. На Прикарпатті планують відновити австрійські доти часів Першої світової. ФОТО. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.