Богрівка
Богрі́вка — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Населення — 880 осіб (2021). Входить до складу Солотвинської селищної громади.
село Богрівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Тер. громада | Солотвинська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA26040290030045741 |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | 1670 |
Населення | 880 (2021)[1] |
Площа | 8 км² |
Густота населення | 107,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77740 |
Телефонний код | +380 347165 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°43′1″ пн. ш. 24°16′10″ сх. д. / 48.71694° пн. ш. 24.26944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
629 м[2] |
Водойми | потік Перегінець. |
Відстань до обласного центру |
50 км |
Відстань до районного центру |
30 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Богрівка |
Сільський голова | Савин Іван Михайлович |
Карта | |
Мапа | |
|
Географія
ред.Село розташоване в підніжжі Карпат, що на Бойківщині. Середня висота над рівнем моря — 600 м. У селі протікає потік Перегінець, або як його називають місцеві жителі, Перегінчик. Також у північно-західній частині села бере свої початки р. Луква.
Мікротопонімія
ред.Умовно село можна поділити на такі частини: Горішній кінець, Долішній кінець, Жбирі, Долини (центр села) та хутір Лаз.
Історія
ред.Перша письмова згадка про село з'являється у 1670 році. За словами старожилів, дані землі призначалися для випасу худоби мешканцями сусіднього села Пороги. За легендою, в урочищі Горішній кінець, пастух Бугера збудував дві хатини і загородив дві кошари. З приходом зими Бугері не хотілося переганяти худобу назад у Пороги, тому він вирішив залишитися. З плином часу хлопець одружився та почав обживатися на нових теренах, також пізніше деякі його родичі поселилися поруч з ним. Поступово хутір "Бугерівка" (саме така початкова назва села) налічував 12 господарств. Старшого Бугеру називали і Бугрієм, бо місцевість, що заселив родоводом була згористою, бугристою. Перший шнуровий поділ території був проведений у той час, коли землі маленького села Бугрівка ділилися на 42 господарства. У 1785-1854 рр. Богрівка належала до Солотвинської домінії Станіславського циркулу. З 1854 року село входило до Солотвинського повіту, до 1938 року село належало до Богородчанського повіту, а в 1938-39-х роках — до Надвірнянського повіту.
Перша світова війна
ред.У часи Першої світової війни, молоді хлопці села були призвані на фронт, та воювали на стороні Австро-Угорщини. У селі ще до цього часу збереглися лінії окопів, та ДОТи, або ж на місцевому діалекті дикунки, — їх у селі налічується 9 штук.[3] У 1916 році жителі села були евакуйовані в село Рівня. Їхні дерев'яні будинки були розібрані для укріплення окопів. Під час відступу австро-угорські війська розібрали церкву (освячену у 1813 році) та винесли високо в гори в урочище "Заштимів", тому що купол церкви був прямим орієнтиром для артобстрілу російським військом. Пізніше, відступаючи, війська спалили церкву. Після закінчення війни жителі повертаються в село та відбудовують його. У 1924 році була освячена нова відбудована церква Різдва Пресвятої Діви Марії. У 1927 році жителі села перепоховали біля церкви австрійських вояків у 26 могилах.
Друга світова війна
ред.Після нападу нацистської Німеччини на СРСР, до радянської армії було призвано 29 осіб, з яких 15 загинуло, а 14 померли ветеранами у старшому віці. 12 молодих юнаків та дівчат були вивезені на примусову роботу в Німеччину.
В селі також діяв національно-визвольний рух у вигляді відділів УПА. 9 воїнів УПА була вбиті НКВДистами, до Сибіру була вивезена сім'я Винника Миколи. 27 липня 1944 року в урочищі Заломищі, відбувся один з найбільших боїв УПА з НКВД, в якому загинуло більше 120 повстанців.
Соціальна сфера
ред.У селі діє сільська рада (староста Савин Іван Михайлович), навчально-виховний комплекс, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, бібліотека, приватні заклади торгівлі. У 2014 році проведений зовнішній ремонт церкви.
Школа
ред.До 1914 року жителі села Богрівка відправляли своїх дітей на навчання до однокласної школи в селі Яблунька. У 1914 році в центрі села Богрівка була побудована чотирикласна хата-школа, де першою вчителькою працювала полька Левицька-Ціховська. У 1916-1918 рр. школа не функціонувала. З 1920 року вчителями працювали: Богуслов Ярослав Куницький, полька Марія Чуловська, Павлюк Ігнат (побудував у селі початкову двокімнатну хату-школу, яка була розташована на місці теперішнього садочка Богрівського НВК). З 1958 року старші класи навчалися у приміщенні старого сільського клубу, який порогівські майстри збудували з дерева хати-лісничівки, яку збудували у 1939 році, разом з сільською радою. У приміщенні теперішньої сільської ради навчалися діти, пізніше була учительська кімната. У 1972 році, під керівництвом директора школи Холевчука Василя Федоровича, побудовано Богрівську 8-річну школу. При директорі Костів Ірині Василівні в 1980 році до основного корпусу школи було добудовано їдальню та спортивний зал, а в 1986 році — корпус дитячого садочка, який функціонував до 1996 року. У 2014 році під керівництвом директора Матлюка Йосипа Івановича було відкрито дошкільну дитячу групу "Сонечко". У Богрівському НВК діяла дитячо-юнацька спортивна школа "Спартак", на базі якої проводились районні, обласні та всеукраїнські змагання з лижних перегонів та спортивного орієнтування.
Будинок культури
ред.У 1939 році з села Пороги перевезли хату-лісничівку, з якої побудували сільську раду та клуб. У 1941 році в новому приміщенні крім клубу і сільської ради (функціонувала до 1947 року) діяла хата-читальня, в якій працювала першим бібліотекарем Лєна Політмаш. У 1958 році збудований перший новий клуб, завклубом був Красілич Григорій Дмитрович. На даний час у будинку культури функціонують клуб і сільська бібліотека.
Церква
ред.Перша церква освячена у 1813 році. У часи Першої світової війни церква розібрана та перенесена в гори на урочище Заштимів. Пізніше, у 1924 р., освячена нова церква Різдва Пресвятої Богородиці, а із залишків старої церкви побудовано дзвіницю, яка функціонує до сьогоднішнього дня. У 1996 році в церкві проведено внутрішній ремонт. У 2014 році проведено зовнішній ремонт церкви.
Галерея
ред.-
Богрівка наприкінці 1990-х.
-
Богрівка в 2016.
-
Богрівка, Горішній кінець.
-
Богрівка з висоти пташиного польоту.
-
ДОТ біля церкви.
Примітки
ред.- ↑ Програма соціально-економічного розвитку Солотвинської селищної ради на 2022-2024 роки — 2021 рік
- ↑ weather.in.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010.
- ↑ На Прикарпатті планують відновити австрійські доти часів Першої світової. ФОТО. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |