Блукаючі Скелі (Заблукані скелі, Оманливі скелі) (пол. Błędne Skały, нім. Wilde Löcher, чеськ. Bludné skály) — сукупність скельних блоків на висоті 853 м над рівнем моря, що утворюють мальовничий лабіринт коридорів (скельне місто), розташовані на південному заході Польщі в Центральних Судетах в Столових горах.

Блукаючі скелі

50°28′43″ пн. ш. 16°17′24″ сх. д. / 50.47870000002777857° пн. ш. 16.29000000002777782° сх. д. / 50.47870000002777857; 16.29000000002777782Координати: 50°28′43″ пн. ш. 16°17′24″ сх. д. / 50.47870000002777857° пн. ш. 16.29000000002777782° сх. д. / 50.47870000002777857; 16.29000000002777782
Країна  Республіка Польща
Тип Q9337566?

Блукаючі скелі. Карта розташування: Польща
Блукаючі скелі
Блукаючі скелі
Блукаючі скелі (Польща)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Блукаючі скелі — коридори
Блукаючі скелі — коридори
Блукаючі скелі — скеля, відома як «Корабель»
Блукаючі скелі — коридори

Місцезнаходження ред.

Лабіринт розташований на терені Національного парку Столових гір і охоплює північно-західну частину столової гори Скальняк[1]. Знаходиться між Кудова Здруй і Карлувом, недалеко від кордону з Чехією[1]. Найближче місто — Буковина Клодзька. Площа близько 21 га був природним заповідником (до створення Національного парку Столових гір)[1].

Виникнення ред.

На дні верхньокрейдяного моря відклалися товсті пісковикові родовища. У третинному періоді під час альпійського орогенезу вони піднялися разом із усіма Судетами. Потім почався довгий період ерозії і впливу вивітрювання[1]. Через нерівномірну стійкість окремих шарів гірських порід до вивітрювання та розширення ущелин, що розрізали масив у три сторони, були створені коридори різної ширини глибиною в кілька метрів[1].

Туристичні маршрути ред.

Два позначені туристичні маршрути ведуть через Блукаючі скелі[1]:

  •   — від Душники-Здруй до Карлува
  •   — від Поляниця-Здруй до Карлува,
  • туристичний маршрут у кілька сотень метрів пролягає між різними скельними формами, такими як скельні клуби, гриби чи жердини[1]. Деякі скелі мають власні назви, такі як Столовий валун, Тунель, Кухня або Крива Стопка[1]. У найбільш вузьких місцях туристи повинні стискатися між скелястими вузькими щілинами на кілька десятків сантиметрів[1].

Назва ред.

Протягом декількох років після закінчення Другої світової війни, Блукаючі Скелі називалися вовчі діри (походить від нім. Wilde Löcher). Такий термін вживали, між іншим військові Сил охорони кордону в ситуаційних доповідях, журналісти у звітах у пресі або деякі автори путівників, такі як Анна та Ігнацій Поточчі. Іноді Блукаючі Скелі порівнювали з руїнами замку. За легендою, Блукаючі Скелі створив Liczyrzepa[2].

Цікавинки ред.

У Блукаючих Скелях були зняті такі фільми: Хроніки Нарнії: Принц Каспіан[3], Друг щасливого диявола та Чарівник (телесеріал).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л Słownik geografii turystycznej Sudetów. redakcja Marek Staffa. T. 13: Góry Sowie, Wzgórza Włodzickie. Warszawa-Kraków: Wydawnictwo PTTK „KRAJ”, 1992, ss. 39,40. ISBN 83-7005-301-7. 
  2. а б Legendy Gór Polskich
  3. The Chronicles Of Narnia: Prince Caspian | Film Locations, архів оригіналу за 12 квітня 2021, процитовано 6 грудня 2019

Бібліографія ред.

  • Słownik geografii turystycznej Sudetów. Marek Staffa (redakcja). T. 13: Góry Sowie, Wzgórza Włodzickie. Warszawa-Kraków: Wydawnictwo PTTK «KRAJ», 1992, ISBN 83-7005-301-7.

Посилання ред.