Альпійська складчастість

Альпі́йська скла́дчастість або Альпі́йське горотво́рення чи орогене́з (рос. альпийская складчастость; англ. alpine folding; нім. alpine Orogenese, alpine Faltung) — скла́дчастість земної кори, наймолодша за геологічним віком деформація земної кори, яка проявилася в кінці мезозойської і в основному сформувалась протягом кайнозойської ери[1]. Деформації альпійського орогенезу вплинули також на деякі структури більш ранніх етапів формування (докембрійського, палеозойського та мезозойського).

Кавказькі гори — типовий приклад альпійської складчастості

Термін походить від назви гір Альп Середньої Європи, де вперше був досліджений характер складчастості цього часу[1]. Пізніше було виявлено багато складок у різних частинах земної кулі, які сформувалися одночасно з Альпами. Всі ці складки земної кори дістали назву Альпійської складчастої системи[1].

Деякі науковці вважають, що процес Альпійської складчастості ще не закінчився і до наших днів. Про це свідчать діючі вулкани, висока сейсмічність і порушення молодих осадових порід у районах проявів Альпійської складчастості.

ОрографіяРедагувати

Гори Альпійської складчастості — наймолодші, вони найменше зазнали процесів руйнування, через що і є найвищими на земній поверхні[1].

Пояси складчастостіРедагувати

 
Геологічні провінції світу
за даними Геологічної служби США (USGS)
Континентальна кора
   Перехідні зони
Океанічна кора
Вік:
   0–20 млн років
   20–65 млн років
   >65 млн років

Виділяються два пояси Альпійської складчастості[1]:

Завершився орогенез виникненням молодих гірських утворень — альпід. Один з районів типового прояву — Альпи. Крім них, до альпійської складчастості належать:

РудопроявиРедагувати

При формуванні гір альпійської складчастості інтенсивно проявлялись процеси вулканізму. Внаслідок цього серед гір Альпійської складчастості дуже поширені магматичні породи. З ними пов'язані численні родовища різних корисних копалин, особливо металевих. Зі складчастістю пов'язаний розвиток різноманітних плутоногенних і вулканогенних гідротермальних родовищ руд міді, цинку, свинцю, золота, вольфраму, олова, молібдену і особливо сурми та ртуті.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д Токовенко В. С. Альпійська складчастість // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • (рос.) Бондарчук В. Г. Движение и структура тектоносфери. — К., 1970.
  • (рос.) Хаин В. Е. Общая геотектоника. — М., 1973.