Відкрити головне меню

Биші́всело Галицького району Івано-Франківської області.

село Бишів
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Галицький район
Рада/громада Деліївська сільська рада
Код КОАТУУ 2621281502
Основні дані
Засноване 1442 р.
Населення 285 осіб
Площа 11,263 км²
Густота населення 25,3 осіб/км²
Поштовий індекс 77173
Телефонний код +380 3431
Географічні дані
Географічні координати 49°08′14″ пн. ш. 24°52′36″ сх. д. / 49.13722° пн. ш. 24.87667° сх. д. / 49.13722; 24.87667Координати: 49°08′14″ пн. ш. 24°52′36″ сх. д. / 49.13722° пн. ш. 24.87667° сх. д. / 49.13722; 24.87667
Середня висота
над рівнем моря
299 м
Місцева влада
Адреса ради 77173, с. Делієве, тел. 35-546
Карта
Бишів. Карта розташування: Україна
Бишів
Бишів
Бишів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Бишів
Бишів
Мапа

Зміст

РозташуванняРедагувати

Крайнє село Галицького району, яке межує з Тернопільською областю. Підпорядковується Деліївській сільській раді. Донедавна на території села працювали медпункт, бібліотека, колгосп, ветеринарна аптека, клуб, дитячий садочок. У цей час працює клуб, бібліотека, медпункт та магазин.

ІсторіяРедагувати

Згадується 2 січня 1441 року у книгах галицького суду [1].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі та ще 2 лани тимчасово вільної[2].

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року село передане з Підгаєцького повіту Тарнопольського воєводства до Станіславського повіту Станіславського воєводства[3].

1 серпня 1934 р. у межах адміністративної реформи в ІІ Речі Посполитій село включене до новоствореної об'єднаної сільської ґміни Делеюв[4]

На 1.01.1939 в селі з 1340 населення було 720 українців-грекокатоликів, 40 поляків, 220 польських колоністів міжвоєнного періоду і 360 українців-латинників[5].

СьогоденняРедагувати

На території села є реконструйована дерев'яна церква, яка збереглася з часів Другої Світової війни. Недалеко від церкви, в глибині лісу, є капличка Божої Матері. За переказами населення, на тому місці з'являлася Пречиста. І з її сліз виникла криниця з цілющою водою. Щорічно там відбуваються богослужіння за участю багатьох священиків України. Також є старий польський цвинтар, де поховані пани Баранови (з часів польської окупації). На жаль зараз село малолюдне, проживають в основному люди похилого віку.

ПриміткиРедагувати

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.89, №876
  2. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  3. Розпорядження Ради міністрів 9 червня 1934 року № 469
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu stanisławowskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 82.

ДжерелаРедагувати