Бистряков Віктор Петрович

Віктор Петрович Бистряко́в (7 січня 1943, Ніколаєвськ-на-Амурі — пом. 25 листопада 2021, Київ) — український художник і педагог, професор з 1993 року; член Спілки художників України з 1974 року; заслужений діяч мистецтв УРСР з 1990 року.

Бистряков Віктор Петрович
Народження	7 січня 1943(1943-01-07) Ніколаєвськ-на-Амурі, Хабаровський край, РРФСР, СРСР
Смерть	25 листопада 2021(2021-11-25) (78 років)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	плакат
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	художник, педагог
Вчитель	Лящук Тимофій Андрійович і Грош Сергій Іванович
Працівник	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Член	Спілка радянських художників України
Вчене звання	професор
Нагороди

Біографія

Народився 7 січня 1943 року у місті Ніколаєвську-на-Амурі (тепер Хабаровський край, Росія). 1972 року закінчив Київський художній інститут (викладачі Тимофій лящук, Сергій Грош); з 1973 року викладав у ньому.

Жив у Києві, в будинку на вулиці Татарській № 3а, квартира 20. Помер у Києві 25 листопада 2021 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису і плаката. Серед робіт:

станковий живопис

• серія «Львівські мотиви» (1988);
• «Тарас Шевченко» (1989);
• «Катерина» (1989);
• «Ніч під Різдво» (1992);
• «Велике свято» (1994);
• «Падають яблука» (1994);
• «Сині коні» (1994);
• «В сауні» (1994);
• «Ранок» (1994);
• «Відлига» (1995);
• «Рожева диня» (1995);
• «Соняшники на жовтому тлі» (1996);
• «Сухі соняшники» (1996);
• «Червоні яблука» (1996);
• «Горобчик» (1996);

плакати

• «Рафаель Санті» (1970);
• «Григорій Сковорода» (1972);
• «Відбудуємо Успенський собор» (1989);
• «Любіть Україну» (1989);
• «Хортиця» (1989);
• «26. 04. 86 р. Чорнобиль» (1989);
• «Знай і вивчай історію свого народу» (1990);
• «Іван Богун» (1991);
• «Бабин Яр» (1991).

Брав участь у міжнародних виставках у Німеччині, Польщі, Канаді. Персональні виставки пройшли у Києві у 1981, 1995, 1997—1999, 2003 роках, Львові, Івано-Франківську, Тернополі у 1981 році, Сан-Франциско у 1988 році, Ерлангені у 1996 році.

Роботи зберігаються у художніх музеях України, Переяслав-Хмельницькому історичному музеї, Ізмаїльській картинній галереї.

Література

• Бистряков Віктор Петрович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 65. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Бистряков Віктор Петрович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 196. — ISBN 5-88500-27-1.;
• Тернавська Г. С. Бистряков Віктор Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.