Бесарт Беріша

футболіст

Бесарт Беріша (алб. Besart Berisha, нар. 29 липня 1985, Приштина) — албанський та косовський футболіст, нападник.

Ф
Бесарт Беріша
Бесарт Беріша
Бесарт Беріша
Особисті дані
Народження 29 липня 1985(1985-07-29) (38 років)
  Приштина, СФРЮ
Зріст 185 см
Вага 80 кг
Громадянство  Албанія
 Косово
Позиція нападник
Номер 8
Юнацькі клуби
1994–1998
1998–1999
1999–2000
2000–2003
2003–2004
Німеччина «Берлінер 49»
Німеччина «Динамо» (Берлін)
Німеччина «Ліхтенберг»
Німеччина «Ліхтенберг 47» (Берлін)
Німеччина «Теніс Боруссія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003–2004 Німеччина «Теніс Боруссія» 4 (1)
2004–2007 Німеччина «Гамбург» 12 (1)
2004   Німеччина «Гамбург-2» 4 (0)
2004–2005   Данія «Ольборг» 2 (0)
2005–2006   Данія «Горсенс» 32 (11)
2007–2009 Англія «Бернлі» 0 (0)
2008   Норвегія «Русенборг» 8 (3)
2009   Данія «Горсенс» 13 (4)
2009–2011 Німеччина «Армінія» (Білефельд) 28 (2)
2011–2014 Австралія «Брисбен Роар» 69 (44)
2014–2018 Австралія «Мельбурн Вікторі» 110 (68)
2018–2019 Японія «Санфречче Хіросіма» 6 (0)
2019–2021 Австралія «Вестерн Юнайтед» 45 (26)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006–2009 Албанія Албанія 17 (1)
2017 Косово Косово 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Гамбург» та «Армінія» (Білефельд), а також національні збірні Албанії та Косова.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 29 липня 1985 року в місті Приштина, СФРЮ, але в ранньому віці переїхав до Берліна і вже там почав займатися футболом. Першими командами стали місцеві «Берлінер 49», « Динамо», « Ліхтенберг 47» і «Теніс Боруссія». У складі останнього дебютував на дорослому рівні, виступаючи в Оберлізі.

2004 року Беріша перейшов у «Гамбург», де спочатку виступав за резервну команду, а також в оренда за данські «Ольборг» та «Горсенс», але 2006 року повернувся до «Гамбурга», відігравши за гамбурзький клуб наступний сезон своєї ігрової кар'єри. Бесарт дебютував у Бундеслізі в 1-м турі, 12 серпня під час зустрічі проти «Армінії», вийшовши на заміну на 78-й хвилині замість Найджела де Йонга[1]. Всього в чемпіонаті Німеччині того сезону нападник зіграв 12 матчів, забивши 1 гол, в Кубку німецької ліги провів 1 матч, а в Лізі чемпіонів відіграв 2 матчі і забив гол вдома проти московського ЦСКА, ставши першим в історії албанцем, що забив на груповій стадії цього турніру[2]. Після звільнення Томаса Долля і приходу Губа Стевенса на посаду нового головного тренера «Гамбурга», Беріша втратив місце в основі і залишився на лаві запасних до кінця сезону.

 
Бесарт Беріша (у центрі) під час виступів за «Брисбен Роар». 2013 рік.

3 липня 2007 року за 340 000 фунтів стерлінгів перейшов у англійське «Бернлі»[2], але так за нього і не дебютував, виступаючи на правах оренди за «Русенборг» та «Горсенс».

У 2009 році уклав контракт з клубом «Армінія» (Білефельд), у складі якого провів наступні два роки своєї кар'єри гравця у Другій Бундеслізі.

Протягом 20112014 років захищав кольори команди клубу «Брисбен Роар», після чого приєднався до складу іншого місцевого клубу «Мельбурн Вікторі». 14 квітня 2017 року Беріша став першим гравцем в історії А-ліги, який забив 100 голів у цьому змаганні[3] і загалом забивши 19 голів у тому сезоні Бесарт став найкращим бомбардиром чемпіонату Австралії 2016/17 років, здобувши «Золотий бутс»[4]. Всього за 4 сезони косовар встиг відіграти за команду з Мельбурна 108 матчів у національному чемпіонаті і забив 66 голів.

У червні 2018 року Беріша приєднався до клубу японської Джей-ліги «Санфречче Хіросіма»[5], втім там заграти не зумів, так і не забивши за сезон жодного голу і 27 вересня 2019 року повернувся до Австралії, підписавши контракт з новачком А-ліги «Вестерн Юнайтед»[6]. Беріша забив перший гол в історії клубу, принісши перемогу з мінімальним рахунком в його дебютному матчі проти «Веллінгтон Фенікс» 13 жовтня 2019 року[7][8]. У цій команді нападник провів два сезони і в обох ставав найкращим бомбардиром команди у сезоні. У липні 2021 року Беріша покинув команду після закінчення контракту[9].

Виступи за збірні

ред.

У 2006 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Албанії. Провів у формі головної команди країни 17 матчів, забивши 1 гол.

У 2017 році погодився виступати за збірну Косова, після того, як воно було офіційно визнано УЄФА та ФІФА у травні 2016 року[10][11]. Втім провівши того року лише одну гру за збірну, він вирішив припинити виступи за команду через конфлікт з головним тренером Альбертом Буньякі[12]

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2002–03   «Ліхтенберг» ОЛ (IV) ? ? КН 0 0 - - - - - - 0+ 0+
2003–04   «Теніс Боруссія» ОЛ (IV) 4 1 КН 0 0 - - - - - - 4 1
2004-січ. 2005   «Гамбург» БЛ 0 0 КН 0 0 - - - - - - 0 0
січ. 2005   «Гамбург» II ОЛ (IV) 4 0 - - - - - - - - - 4 0
січ.-черв. 2005   «Ольборг» СЛ 2 0 КД 0 0 - - - - - - 2 0
2005–06   «Хорсенс» СЛ 32 11 КД 0 0 - - - - - - 32 11
2006–07   «Гамбург» БЛ 12 1 КН+КЛ 0+1 0 ЛЧ 2 1 - - - 15 2
Усього за «Гамбург» 12 1 1 0 2 1 - - 15 2
2007–08   «Бернлі» ЧФЛ (II) 0 0 КА+КЛ 0+0 0 - - - - - - 0 0
серп.-груд. 2008   «Русенборг» Е 8 3 КН 0 0 КУЄФА 4 0 - - - 12 3
січ.-черв. 2009   «Хорсенс» СЛ 13 4 КД 0 0 - - - - - - 13 4
Усього за «Хорсенс» 45 15 0 0 - - - - 45 15
2009–10   «Армінія» (Білефельд) 2БЛ (II) 10 0 КН 1 0 - - - - - - 11 0
2010–11 2БЛ (II) 18 2 КН 1 0 - - - - - - 19 2
Усього за «Армінію» (Білефельд) 28 2 2 0 - - - - 30 2
2011–12   «Брисбен Роар» A 26+3 19+2 - - - ЛЧ 6 2 - - - 35 23
2012–13 A 25+2 14+0 - - - ЛЧ 1 0 - - - 28 14
2013–14 A 18+2 11+2 - - - - - - - - - 20 13
Усього «Брисбен Роар» 69+7 44+4 - - 7 2 - - 83 50
2014–15   «Мельбурн Вікторі» AL 26+2 13+2 КА 2 3 - - - - - - 30 18
2015–16 A 25+1 17+1 КА 4 4 ЛЧ 8 4 - - - 38 26
2016–17 A 26 19 КА 3 1 ЛЧ 0 0 - - - 29 20
Усього за «Мельбурн Вікторі» 77+3 49+3 9 8 8 4 - - 97 64
Усього за кар'єру 249+10 135+7 12 8 21 7 - - 292 137

Статистика виступів за збірну

ред.
 Статистика матчів і голів за збірну —   Албанія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
11-10-2006 Амстердам Нідерланди   2 – 1   Албанія Відбір до ЧЄ 2008 -   79'
07-02-2007 Тирана Албанія   0 – 1   Північна Македонія товариський матч -   35'
24-03-2007 Тирана Албанія   0 – 0   Словенія Відбір до ЧЄ 2008 -   86'
28-03-2007 Софія (місто) Болгарія   0 – 0   Албанія Відбір до ЧЄ 2008 -   79'
02-06-2007 Тирана Албанія   2 – 0   Люксембург Відбір до ЧЄ 2008 -   45'
06-06-2007 Люксембург Люксембург   0 – 3   Албанія Відбір до ЧЄ 2008 -   67'
22-08-2007 Тирана Албанія   3 – 0   Мальта товариський матч 1   67'
06-09-2008 Тирана Албанія   0 – 0   Швеція Відбір до ЧС 2010 -   75'
10-09-2008 Тирана Албанія   3 – 0   Мальта Відбір до ЧС 2010 -   86'
15-10-2008 Лісабон Португалія   0 – 0   Албанія Відбір до ЧС 2010 -   77'
19-11-2008 Азербайджан Азербайджан   1 – 1   Албанія товариський матч -   85'
11-02-2009 Мальта Мальта   0 – 0   Албанія Відбір до ЧС 2010 -   79'
28-03-2009 Тирана Албанія   0 – 1   Угорщина Відбір до ЧС 2010 -
01-04-2009 Копенгаген Данія   3 – 0   Албанія Відбір до ЧС 2010 -   85'
06-06-2009 Тирана Албанія   1 – 2   Португалія Відбір до ЧС 2010 -   86'
10-06-2009 Тирана Албанія   1 – 1   Грузія товариський матч -   46'
14-10-2009 Стокгольм Швеція   4 – 1   Албанія Відбір до ЧС 2010 -   87'
Усього Матчів 17 Голів 1

Титули і досягнення

ред.

Командні

ред.
«Брисбен Роар»
  • Чемпіон А-Ліги: 2011/12, 2013/14
  • Переможець регулярного чемпіонату А-Ліги: 2013/14
«Мельбурн Вікторі»

Індивідуальні

ред.
  • Найкращий бомбардир А-Ліги: 2011/12 (19 голів), 2016/17 (19 голів)
  • У складі символічної збірної А-ліги: 2011/12, 2013/14, 2014/15, 2016/17, 2019/20[13]
  • Учасник Матчу всіх зірок А-Ліги: 2013, 2014
  • Член символічної збірної десятиліття А-Ліги (2005—2015)

Примітки

ред.
  1. Hamburger SV vs. Arminia Bielefeld 1 – 1. Soccerway. 12 August 2006. Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 6 May 2014.
  2. а б Besart Berisha. burnleyfootballclub.com. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 27 грудня 2011.
  3. Lynch, Michael (14 квітня 2017). A-League: Besart Berisha cracks the ton and breaks Victory's drought as late goal downs Mariners. The Sydney Morning Herald. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
  4. Maclaren, Berisha Share Golden Boot Honours. FourFourTwo Australia. 16 April 2017. Архів оригіналу за 20 April 2017. Процитовано 17 April 2017.
  5. Sanfrecce Hiroshima sign Besart Berisha from Melbourne Victory. ESPN (англ.). 29 червня 2018. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
  6. Jacob Windon (27 вересня 2019). Signing news: All-time top scorer Berisha joins Western United FC. A-League (англ.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.
  7. Western United make history after winning start in Hyundai A-League. Western United (англ.). 13 жовтня 2019. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 17 лютого 2021.
  8. Ben McKay (13 жовтня 2019). Berisha gives Western an A-League lift-off. FTBL (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 17 лютого 2021.
  9. Western United bids farewell to Besart Berisha. Western United. 18 липня 2021. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  10. Besart Berisha do t'i bashkohet Kosoves (алб.). Radio Television of Kosovo. 16 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  11. Murphy, Chris (24 May 2012). Serbia's fury at FIFA's Kosovo stance. CNN. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 14 March 2017.
  12. Besart Berisha flet për Telegrafin, tregon arsyet e largimit nga Kosova dhe injorimin që ia bëri Bunjaku (алб.). Telegrafi. 12 червня 2017. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021. Unë kam vendosur që sa të jetë trajner Albert Bunjaku nuk do të grumbullohem. I kërkojë shumë falje tifozëve kosovarë që po largohem, por nuk mund të punoj me një trajner që ka mentalitet humbjen, në rast se vije një trajner që gjithmonë fitoren atëherë unë jam i gatshëm gjithmonë për Kosovën
  13. PFA announce A-League team of the season. The World Game (англ.). 27/08/2020. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.

Посилання

ред.