Відкрити головне меню

Назви селаРедагувати

Історичні: Бріска (Brziska) 1447, Бришка (Brzysczka) 1448, Броска Воля (Brzoska Wola) 1463, Броска (Brzoska) 1467, Бреска (Brzeska) 1475, Броска (Broska) 1480, Береска (Bereska) 1578, Береско (Beresko) 1742, Береска (Bereska) 1851. Назва села походить від українського слова "березка".

ІсторіяРедагувати

Поселення існувало ще за часів Русі на руському праві. В I пол. XVII ст. існувала на волоському праві і входила в склад володінь Балів. До II пол. XVIII ст. зберігалась в руках Балів, які збудували тут мурований маєток з мурами навколо. Наступні власники, Фредрові, облаштували навколо маєтку парк. Під кінець XVIII ст. належала родині Блонських, а з 1800 — Журовському (Tobiasz Walenteg Żurowski), одруженого на Юліані Блонській. Останній власник Журовський продав село з маєтком в 1892 Бєсядецьким. В 1916 маєток проданий Адамським, a з 1921 належав Макудзинським. Після 1944 року — націоналізовано.

На 1785 село мало у володінні 12.03 кв км земельних угідь, мешканці — 360 греко-католиків, 90 римо-католиків і 30 юдей.

Прізвища жителів села з австрійських кадастрових записів 1787:

Бавон (Bawon), Баль (Bal'), Боднар (Bodnar — 2 родини), Бурдзяк (Burdzjak), Буткевич (Butkevych), Валах (Valakh — 2 родини), Вовк (Vovk), Вороблик (Voroblyk — 2 родини), Вробель (Vrobel'), Гаврилик (Havrylyk), Горбовий (Horbovyj), Демко (Demko), Деревенко (Derevenko), Дзвоник (Dzvonyk), Доскох (Doskoch), Дуда (Duda — 3 родини), Дзяк (Dzjak), Єдинак (Jedynak), Караш (Karash), Качмарський (Kachmars'kyj), Кожубський (Kozubs'kyj), Коритко (Korytko), Крайовський (Krajovs'kyj), Мельник (Mel'nyk), Михалів (Mykhaliv), Моспак (Mospak — 2 родини), Пенцик (Pentsyk — 2 родини), Петрівський (Petrovs'kyj), Підчаший (Pidchashyj — 2 родини), Поповичок (Popovychok — 2 родини), Пушик (Pushyk), Роман (Roman — 2 родини), Руснак (Rusnak), Савка (Savka), Швець (Svits — 2 родини), Ширечко (Syrechko), Фольварський (Fol'vars'kyj), Хомик (Khomyk), Чубак (Chubak), Шпак (Shpak — 2 родини), Яджин (Jadzyn)

На 01.01.1939 у селі було 1080 жителів (1045 українців-грекокатоликів, 10 українців-римокатоликів, 5 поляків і 20 євреїв)[2]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

В середині 20 ст. Береска була досить великим селом з більш ніж 1000 мешканцями. На протязі 1944-1947 років, більше ніж 250 мешканців були вбиті поляками, в тому числі о. Олекса Білик (*1892-†1944), його жінка і син Михайло. Більшість мешканців українського походження насильно виселено до СРСР, а решта в ході операції Вісла депортована на понімецькі землі Польщі[3].

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 213 46 149 18
Жінки 207 40 128 39
Разом 420 86 277 57

ЦерквиРедагувати

Перша дерев'яна була побудована в 15 ст. — на одній з балок було вирізано 1444 рік. Згодом церква Св. Миколая Чудотворця — в 1783 році. Розібрана в ІІ пол. 19 ст. На іі місці побудовано муровану капличку. З 1970 року використовується, як костел. В кінці 20 ст. розібрана і на її місці збудовано новий костел.

Церква Преображення Господнього, мурована, парафіяльна (з філіями в с. Бережниця Нижня, с. Середнє Село і с. Воля Матіяшова, Балигородського деканату Перемиської єпархії), збудована в 1868 році. Оновлена в 1920 році. Реставрацію іконостаса проводив Іван Павліковський в 1914 році. Після 1947 року не діяла, спустошена. В 1950 році була невдала спроба навернення будівлі в костел. В 50-х роках використовувалась на господарчі потреби. Було зірвано дах. Зараз у руїнах. Навколо руїн декілька старих дерев. Біля церкви була збудована дзвіниця. В 19 ст. на ній висіли дзвони з 1671 і 1697 рр., обидва з русинськими написами.

Кількість вірних, греко-католиків: 1840 — 512 осіб, 1859 — 526, 1879 — 618, 1899 — 845, 1926 — 900, 1936 — 1007 осіб відповідно.

Відомі людиРедагувати

  • Іван Душкевич (*1930) — нар. в Березці, підполковник, військовий лікар, суспільно-освітній діяч, доктор наук (1983), автор наукових праць, ініціатор і довголітній голова Українського лікарського товариства в Польщі (з 1991).
  • Кирило Якса Ладижинський (*13.08.1830 - †06.11.1897) — народився в с. Березка, русин-українець, поручик австрійської армії, бургомістр м. Сяніка.
  • Антін Москалик (*1931 - †1992) — нар. в Березці, інженер, перший голова Українського Суспільно-Культурного Товариства в Кошаліні.
  • Микола Грицков'ян (*? - †1996) - нар. в Березці, колишній вояк УПА, багаторазовий президент організації ветеранів УПА в США, президент Огранізації Оборони Лемківщини (ООЛ), підприємець, громадський діяч, меценат.
  • Андрій Баран (*1920 - †1947) = нар. в Березці, вояк УПА, закатований польськими комуністами в таборі Явожно.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати