Березівська волость (Мозирський повіт)
Березівська во́лость — історична адміністративно-територіальна одиниця Мозирського повіту Мінської губернії з центром у селі Березове.
Березівська волость | ||||
Центр | Березове | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 17 930 (1886) | |||
Населення | 2067 осіб (1886) | |||
Густота | 10.6 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 8 поселення, 7 сільських громад. Населення — 2067 осіб (985 чоловічої статі та 1082 — жіночої), 215 дворових господарства[1].
У наш час території колишньої Березівської волості у повному складі входить до складу Рівненської області.
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 7748 | 6184 |
Приватної власності | 10102 | 950 |
Казенної власності | - | - |
Іншої власності | 80 | 45 |
Загалом | 17930 | 7179 |
Основні поселення волості:
- Березове — колишнє власницьке село, 400 осіб, 44 двори, волосне правління (173 версти до повітового міста), православна церква.
- Блажове — колишнє власницьке село при річці Ствига, 411 осіб, 44 двори, православна церква, каплиця.
- Вежиця — колишнє державне село, 181 особа, 13 дворів, православна церква.
- Глинне — колишнє власницьке село при річці Ствига, 452 особи, 34 двори, православна церква, єврейський молитовний будинок.
У складі Польщі
ред.Гміна Березув | |
1920—1939 | |
Воєводство | Поліське |
---|---|
Повіт | Кобринський |
Адмінцентр гміни | Одрижин |
Тип гміни | Сільська |
Після анексії Полісся Польщею волость отримала назву ґміна Березув. 7 листопада 1920 року увійшла до новоутвореного Лунинецького повіту. 18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і БСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Мінську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 3 повіти губернії (Новогрудський, пінський, Слуцький), а також 5 волостей західної частини Мозирського повіту (Березівська, Лаховська, Ленінська, Хорська, Чучовицька). Березовська та Хорська волості увійшли до складу Столінського повіту, Лаховська, Ленінська та Чучовицька волості увійшли до складу Лунинецького повіту і були перейменовані на ґміни. Також до складу Березівської волості відійшли села Вілія, Колки, Рубрин та Храпунь Тонезької волості, які новий кордон "відрізав" на польський бік. 1 січня 1923 року була передана до складу новоутвореного Столинського повіту. 27.11.1939 до Сарненського повіту включена гміна Березув. У січні 1940 р. ґміни ліквідовані у зв'язку з утворенням районів.
Примітки
ред.- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Джерела
ред.- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |