Кобринський повіт (II Річ Посполита)

(Перенаправлено з Кобринський повіт (Польща))

Кобринський повіт Поліського воєводства (пол. Powiat kobryński) — адміністративно-територіальна одиниця спершу в складі Поліського воєводства II Речі Посполитої, наприкінці — СРСР (Білоруська РСР). Знаходився на півночі української етнічної території.

Кобринський повіт

пол. Powiat kobryński

місто Кобринь
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Регіон Поліське воєводство
Межує з: Ковельський повіт
Берестейський повіт
Пружанський повіт
Дорогичинський повіт
Каширський повіт
ґміни 15
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 114.000 (1931)
 - густота 32
Площа
 - повна 3545 км²
Дата заснування 1 березня 1920
Дата ліквідації 15 січня 1940
POL powiat kobryński map.svg

Кобринський повіт

ІсторіяРедагувати

Утворений 1 березня 1921 року з решти території колишнього Кобринського повіту після вилучення гмін Іменин, Воловце, Хомськ, Дорогичин, Брашевіче, Осовце, Одрижин, Вороцевіче, Янув, Мотоль, Дружиловіче, і Бердзєж до новоутвореного Дрогичинського повіту. Повітове місто — Кобринь. На момент утворення складався з 18 сільських гмін.

У 1931 році загальна площа повіту — 3545 км², населення — 114.000 осіб. У склад повіту входило 15 сільських гмін, 1 місто і 2 містечка.

Зміни адміністративного поділуРедагувати

1 жовтня 1922 р. вилучено державний маєток Тороканє з ґміни Імєнін Дорогичинського повіту і включено до ґміни Антополь Кобринського повіту.[1]

1 січня 1923 р. вилучено село Підбульково з ґміни Рогозьна Кобринського повіту і включено до ґміни Косичі Берестейського повіту.[2]

15 грудня 1926 р. вилучено ґміну Лєлікув з Каширського повіту і включено до Кобринського.[3]

1 січня 1926 р. приєднано ґміну Матяси, вилучену з Пружанського повіту[4] і село Вєлюнь вилучено зі ґміни Збироги Кобринського повіту і включено до ґміни Косичі Берестейського повіту.[5]

Розпорядженням Ради Міністрів 19 березня 1928 р.[6]:

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[7] ліквідовано ґміни: Антополь, Ілоськ, Матяси, Пруска, Рогозьна, Сехновичі, Стригове, Збироги і Зелово, натомість утворено ґміни Кобринь, Тевли, Жабинка, Дятьковичі та переформатовано склад решти ґмін.

1 жовтня 1933 р. розширено територію міста Кобринь шляхом вилучення з сільської ґміни Кобринь і передачі частини земель з маєтків Губернія Клопотин, Троя і Губернія ІІ загальною площею 294,5 га[8].

НаселенняРедагувати

Антиукраїнська політика окупаційної польської влади знайшла продовження при проведенні перепису, коли українців рахували «тутешніми», поляками або білорусами. Станом на 1931 рік за урядовими публікаціями населення повіту становило 113 972 осіб (55,1 % «тутешніх», 8,8 % поляків, 4,6% білорусів, 9,2% євреїв і лише 19,2% українців.

Українська «Просвіта на Поліссі» мала свої гуртки в 44 селах Кобринського повіту.[9]

ГміниРедагувати

МістаРедагувати

У складі СРСРРедагувати

Після радянської анексії попри переважно українське населення повіту територія включена до БРСР, а 4 грудня 1939 р. — до новоутвореної Берестейської області[10], хоча в ході випрямлення кордону УРСР з БРСР 27.11.1939 окремі населені пункти Кобринського повіту потрапили до УРСР — включені до Каширського повіту[11]. 15 січня 1940 р. повіт ліквідований через утворення Кобринського району. Під час німецької окупації територія була включена до Кобринського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля, тобто німці визнавали цю землю українською етнічною територією.

ПриміткиРедагувати

  1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 4 września 1922 r. o wyłączeniu majątku Torokanie z powiatu drohiczyńskiego i wcieleniu go do gminy antopolskiej powiatu kobryńskiego. (пол.)
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 13 listopada 1922 r. o włączeniu wsi Podbulkowo gminy Rohoźna powiatu kobryńskiego do gminy Kosice powiatu brzeskiego. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 czerwca 1926 r. o wyłączeniu gminy Lelików z powiatu kamień-koszyrskiego, a gmin Lubieszów i Uhrynicze z powiatu pińskiego i włączeniu gminy Lelików do powiatu kobryńskiego, a gmin Lubieszów i Uhrynicze do powiatu kamień-koszyrskiego. (пол.)
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 12 sierpnia 1925 r. o wyłączeniu gminy Matjasy z powiatu prużańskiego a włączeniu do powiatu kobryńskiego. (пол.)
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 23 września 1925 r. w sprawie wyłączenia wsi Wieluń z gminy Zbirogi w powiecie kobryńskim i włączeniu do gminy Kosicze w powiecie brzeskim. (пол.)
  6. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 marca 1928 r. o zmianie granic powiatów na obszarze województwa poleskiego. Dz.U. 1928 nr 45 poz. 427Dz.U. 1928 nr 45 poz. 427
  7. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 23 marca 1928 r. o zmianach terytorjalnych gmin wiejskich na obszarze województwa poleskiego. (пол.)
  8. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 września 1933 r. o zmianie granic miata Kobrynia w powiecie kobryńskim, województwie poleskiem. (пол.)
  9. Юрій Гаврилюк. Українці і білоpуська проблема на Підляшші.
  10. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 4 декабря 1939 года об образовании Барановичской, Белостокской, Бресткой, Вилейской и Пинской областей в составе Белорусской ССР (Сборник законов СССР и указов Президиума Верховного Совета СССР. 1938 г. — июль 1956 г. / под ред. канд. юр. н. Мандельштам Ю. И. — М.: Государственное издательство юридической литературы, 1956 г., s. 55) (рос.)
  11. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)