Березівка (Гребінківська міська громада)
Бере́зівка — село в Україні, у Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 361 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.
| село Березівка | |
|---|---|
.JPG) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Лубенський район |
| Громада | Гребінківська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 29 листопада 1806 |
| Населення | 361 |
| Площа | 2,353 км² |
| Густота населення | 153,42 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 37441 |
| Телефонний код | +380 5359 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°04′00″ пн. ш. 32°28′15″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
103 м[1] |
| Водойми | Гнила Оржиця |
| Відстань до обласного центру |
200 км |
| Відстань до районного центру |
8,4 км |
| Найближча залізнична станція | Гребінка (станція) |
| Відстань до залізничної станції |
9 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 37441, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Березівка |
| Карта | |
  Березівка | |
 Березівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Село Березівка розташоване на лівому березі річки Гнила Оржиця, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Корніївка, нижче за течією — село Горби, на протилежному березі — село Покровщина. Вздовж русла річки проведено кілька іригаційних каналів.
Історія ред.
.jpg)
Хутір Іванівський був заснований 29 листопада 1806 року.[2] Належав до Городищенської волості Пирятинського повіту Полтавської губернії. Викупивши маєток Іванова, новий власник Катеринич обсадив хутір березами, після чого він почав називатися Березівкою.
У січні 1918 року розпочалась радянська доба. У березні село звільнили австро-німецькі війська, у листопаді того ж року — війська Директорії. Наприкінці червня 1919 року в село вступили денікінці, у грудні радянська окупація відновилась.
З 1925 року до січня 1987 року в селі Березівці в поміщицькій садибі пана Заболоцького розміщалась початкова, а потім — неповно-середня школа. 1928 року створено артіль «Нове життя». Існував колгосп «ім. Калініна», який мав 2 645 га землі. Спеціалізувався кооператив на вирощуванні зернових й технічних культур, виробництві м'ясо-молочної продукції.
Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з 24 вересня 1941 до 24 вересня 1943 року. До Німеччини на примусові роботи вивезено 28 осіб, розстріляно 4 мирних жителі села, серед яких відомі Олексій Задорожний, Єгор Карпенко, В. Христенко[3], загинуло на фронтах 125 односельців.[2]
У січні 1987 року було здано в експлуатацію нове приміщення для неповної середньої школи.
Населення ред.
1859 року на хуторі налічувався 51 двір, мешкало 332 особи (148 чоловічої статі та 184 — жіночої).[4] 1900 року — 100 господарств, 612 мешканців, існувала школа грамоти для дорослих.
За переписом населення 1910 року в хуторі Іванівському (Березівці) було 136 господарств, 868 чол. мешканців. На хуторі налічувалось 18 вітряків, одна кузня, одна кінна просорушка. У матеріалах перепису є і хутір Микитенка (згодом його було приєднано до Березівки), у якому було одно козацьке господарство, мешканців — 15 осіб, всього придатної землі — 471 десятина.[2]
1926 року — 625 господарств, 3028 жителів.
| 1859 | 1900 | 1910 | 1990 | 2001 |
|---|---|---|---|---|
| 332 | 612 | 868 | 380 | 361 |
| ▲ | ▲ | ▼ | ▼ |
Економіка ред.
У Березівці розташовані:[5]
- мале підприємство по виробництву пластмас;
- товариство з обмеженою відповідальністю по виробництву будівельної цегли і керамічної черепиці;
- фермерське господарство по вирощуванню зернової продукції.
Інфраструктура ред.
У селі є ЗОШ І-ІІ ступенів[6], фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок на 90 місць, Будинок культури (на 200 місць), бібліотека (9194 одиниць збірників).
Політика ред.
У селі зареєстровано[7]:
- районна організація Політичної Партії «Всеукраїнський патріотичний союз» в Полтавській області (з 2009);
- первинна партійна організація Аграрної партії України (з 2009);
- первинний осередок ВПО «Жінки за майбутнє» (з 2005);
- первинний осередок Української народної партії (з 2005);
- первинний осередок Української соціал-демократичної партії (з 2005);
- первинний осередок Республіканської партії України (з 2005);
- районник осередок партії «Нова демократія» (з 2005);
- первинний осередок Селянської партії України (з 2005);
- первинний осередок Соціалістичної партії України (з 2003);
- первинний осередок Партії регіонів (з 2002);
- сільська організації партії Демократичний Союз (3 2001);
Пам'ятки ред.
У Березівці збудовані такі пам'ятники:[8]
- надгробки на братських могилах воїнів-односельчан та радянських воїнів, загиблих 1943 року при визволенні села (споруджені 1958 року);
- на могилі невідомого радянського солдата.
Споруджений 1967 року (і реконструйований 1983 року) пам'ятник М. І. Калініну, що стояв перед будівлею сільради, був повалений у ході декомунізаційних заходів 2-ї пол. 2000-х років.
Між Березівкою та сусіднім селом Горби розташована пам'ятка природи ландшафтний заказник Лізина гора[9].
Відомі люди ред.
- Коляда Микола Терентійович — український композитор.
Примітки ред.
- ↑ Погода в селі Березівка. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 2 червня 2008.
- ↑ а б в Історія села Березівка. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 7 жовтня 2011.
- ↑ Німецький терор (1941-1943). Полтавщина Книга Скорботи України (http://poltava-repres.narod.ru/skorbota/index.htm [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.])
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
- ↑ Організації та підприємства Березівки. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 29 грудня 2012.
- ↑ Сайт Березівської ЗОШ І-ІІ ступенів. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 29 грудня 2012.
- ↑ Головне управління юстиції у Полтавській області. Гребінківське районне управління юстиції. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Пам'ятники та об'єкти культурної спадщини c. Березівка. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 16 листопада 2011.
- ↑ Території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення. Гребінківський район [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]// Управління екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адмінстрації]
Джерела ред.
- Полтавщина: Енцикл. довід. / За ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — с. 48 — ISBN 5-88500-033-6