Березівка (Гребінківська міська громада)

село в Полтавській області, Україна

Бере́зівка — село в Україні, у Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 361 осіб. Входить до складу Гребінківської міської громади.

село Березівка
Березівська сільрада (серпень 2017 року)
Березівська сільрада (серпень 2017 року)
Березівська сільрада (серпень 2017 року)
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Тер. громада Гребінківська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040010020063487
Основні дані
Засноване 29 листопада 1806
Населення 361
Площа 2,353 км²
Густота населення 153,42 осіб/км²
Поштовий індекс 37441
Телефонний код +380 5359
Географічні дані
Географічні координати 50°04′00″ пн. ш. 32°28′15″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
103 м[1]
Водойми Гнила Оржиця
Відстань до
обласного центру
200 км
Відстань до
районного центру
8,4 км
Найближча залізнична станція Гребінка (станція)
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 37441, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Березівка
Карта
Березівка. Карта розташування: Україна
Березівка
Березівка
Березівка. Карта розташування: Полтавська область
Березівка
Березівка
Мапа
Мапа

CMNS: Березівка у Вікісховищі

Географія

ред.

Село Березівка розташоване на лівому березі річки Гнила Оржиця, вище за течією на відстані 1 км розташоване село Корніївка, нижче за течією — село Горби, на протилежному березі — село Покровщина. Вздовж русла річки проведено кілька іригаційних каналів.

Історія

ред.
 
«Радянським воїнам та воїнам-односельчанам»

Хутір Іванівський був заснований 29 листопада 1806 року.[2] Належав до Городищенської волості Пирятинського повіту Полтавської губернії. Викупивши маєток Іванова, новий власник Катеринич обсадив хутір березами, після чого він почав називатися Березівкою.

У січні 1918 року розпочалась радянська доба. У березні село звільнили австро-німецькі війська, у листопаді того ж року — війська Директорії. Наприкінці червня 1919 року в село вступили денікінці, у грудні радянська окупація відновилась.

З 1925 року до січня 1987 року в селі Березівці в поміщицькій садибі пана Заболоцького розміщалась початкова, а потім — неповно-середня школа. 1928 року створено артіль «Нове життя». Існував колгосп «ім. Калініна», який мав 2 645 га землі. Спеціалізувався кооператив на вирощуванні зернових й технічних культур, виробництві м'ясо-молочної продукції.

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з 24 вересня 1941 до 24 вересня 1943 року. До Німеччини на примусові роботи вивезено 28 осіб, розстріляно 4 мирних жителі села, серед яких відомі Олексій Задорожний, Єгор Карпенко, В. Христенко[3], загинуло на фронтах 125 односельців.[2]

У січні 1987 року було здано в експлуатацію нове приміщення для неповної середньої школи.

Населення

ред.

1859 року на хуторі налічувався 51 двір, мешкало 332 особи (148 чоловічої статі та 184 — жіночої).[4] 1900 року — 100 господарств, 612 мешканців, існувала школа грамоти для дорослих.

За переписом населення 1910 року в хуторі Іванівському (Березівці) було 136 господарств, 868 чол. мешканців. На хуторі налічувалось 18 вітряків, одна кузня, одна кінна просорушка. У матеріалах перепису є і хутір Микитенка (згодом його було приєднано до Березівки), у якому було одно козацьке господарство, мешканців — 15 осіб, всього придатної землі — 471 десятина.[2]

1926 року — 625 господарств, 3028 жителів.

Динаміка населення
1859 1900 1910 1990 2001
332 612 868 380 361

Економіка

ред.

У Березівці розташовані:[5]

  • мале підприємство по виробництву пластмас;
  • товариство з обмеженою відповідальністю по виробництву будівельної цегли і керамічної черепиці;
  • фермерське господарство по вирощуванню зернової продукції.

Інфраструктура

ред.

У селі є ЗОШ І-ІІ ступенів[6], фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок на 90 місць, Будинок культури (на 200 місць), бібліотека (9194 одиниць збірників).

Політика

ред.

У селі зареєстровано[7]:

Пам'ятки

ред.

У Березівці збудовані такі пам'ятники:[8]

  • надгробки на братських могилах воїнів-односельчан та радянських воїнів, загиблих 1943 року при визволенні села (споруджені 1958 року);
  • на могилі невідомого радянського солдата.

Споруджений 1967 року (і реконструйований 1983 року) пам'ятник М. І. Калініну, що стояв перед будівлею сільради, був повалений у ході декомунізаційних заходів 2-ї пол. 2000-х років.

Між Березівкою та сусіднім селом Горби розташована пам'ятка природи ландшафтний заказник Лізина гора[9].

Відомі люди

ред.

Примітки

ред.
  1. Погода в селі Березівка. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 2 червня 2008.
  2. а б в Історія села Березівка. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 7 жовтня 2011.
  3. Німецький терор (1941-1943). Полтавщина Книга Скорботи України (http://poltava-repres.narod.ru/skorbota/index.htm [Архівовано 4 грудня 2013 у Wayback Machine.])
  4. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
  5. Організації та підприємства Березівки. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 29 грудня 2012.
  6. Сайт Березівської ЗОШ І-ІІ ступенів. Архів оригіналу за 5 жовтня 2011. Процитовано 29 грудня 2012.
  7. Головне управління юстиції у Полтавській області. Гребінківське районне управління юстиції. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  8. Пам'ятники та об'єкти культурної спадщини c. Березівка. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 16 листопада 2011.
  9. Території та об'єкти природно-заповідного фонду місцевого значення. Гребінківський район [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.]// Управління екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адмінстрації]

Джерела

ред.
  1. Полтавщина: Енцикл. довід. / За ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — с. 48 — ISBN 5-88500-033-6