Березовська Марина Георгіївна

Марина Юріївна Березовська (англ. Marina Berezowsky; нар. 27 лютого (14 лютого) 1914(19140214), Київ — пом. 19 червня 2011, Австралія) — українська класична танцівниця, артистка балету, хореограф, учитель танку. Донька видатного українського художника-графіка Георгія (Юрія) Нарбута.

Березовська Марина Георгіївна
Народилася14 лютого 1914(1914-02-14)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла2011
Мельбурн, Австралія
Діяльністьхореографка
Нагороди
член ордена Австралії

Життєпис

ред.

Народилася Марина Нарбут 1914 року в Києві. Літні місяці під час дитинства і юності часто проводила на малій батьківщині батька - у селі Нарбутівка, поблизу с. Первомайське Березівської сільської ради на Сумщині. Класичному танцю навчалася у Києві, танцювала в Київському державному театрі музичної комедії (1935—1936) та балету Оперного театру у м. Горькому (Росія, 1937—1938).

Під час Другої світової війни Марина Березовська стала членом Українського музичного театру, з яким у 1943 року виїхала до Західної України, а потім до Берліна. У таборі переміщених осіб м. Гамбурга навчала українському танцю. Отримала статус «переміщені особи» (англ. «displaced person», DP; укр. ДіПі)[1].

У 1949 році Березовська емігрувала до Австралії, де поселилася в м. Перті. Там працювала викладачкою класичного балету. У 1950 р. стала співзасновницею Балетної компанії Західної Австралії[en]. Для якої створила хореографію балетів «Le Parasolle» (музика Франца Шуберта, обробка Джона Пемберті), «Romaine» (муз. обробка Геннадія Тамарченко) і «Половецькі танці» (музика Олександра Бородіна). 1956 року переїхала до Мельбурна.

Пізніше М. Березовська викладала характерний танець в різних балетних школах, у тому числі в Балетній Академії Борованського (1957—1959), Австралійській балетній школі[en] (1969—1975) та Вікториянському коледжі мистецтва (1979—1984). Протягом 1960—1966 років працювала художнім керівником танцювальної групи «Соняшний промінь» при Українській громаді Вікторії. Згодом (1970—1980) керувала аматорською, а згодом професійною танцювальною компанією «Колобок». З 1988 року Марина Березовська проводила семінари з класичного і характерного танців в університетах США.[2]

У 1989 р. стала хореографом українського ансамблю «Байда козаки».[3].

Нагороди

ред.
 
Автопортрет Григорія Нарбута з дружиною (Н. Л. Модзалевська) і дітьми. У медальйоні на дереві — портрет В. Л. Модзалевського. Силует (1919)

За заслуги у розвитку танцювального мистецтва австралійський уряд надав М. Березовській звання члена Ордену Австралії 1984 р.[4][2]

Родина

ред.

Батько — Гео́ргій (Ю́рій) Іва́нович На́рбут (1886—1920) — відомий український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок).

Брат — Данило Георгійович Нарбут (1916—1998) — відомий художник, сотник УПА, лауреат Шевченківської премії, творчість якого базувалась переважно на мотивах української історії і етнографії[5].

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Великдень в епоху ДіПі. Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 8 березня 2021.
  2. а б Енциклопедія української діаспори (в 7-ми томах) / гол. ред. В. Маркусь; вид. 1-е. — К.: ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4. — Австралія — Азія — Африка. — 280 с.
  3. Туркевич В. Д. Хореографічне мистецтво України у персоналіях: Біліографічний довідник: хореографи, артисти балету, композитори, диригенти, лібретисти, критики, художники. — Київ: Біографічний інститут НАН України, 1999. — С. 158. ISBN 966-7236-09-9
  4. It's an Honour[недоступне посилання] (англ.)
  5. Георгій Нарбут — творець українського стилю