Відкрити головне меню
Карта Бердянської округи у складі Катеринославської губернії, 1923

Бердя́нська окру́га (Бердянський округ; рос. Бердянский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР. Існувала з 1923 по 1925 роки в складі Катеринославської губернії УСРР. Центр — місто Бердянськ.

Створена 7 березня 1923 року з Бердянського і частин Велико-Токмацького і Гуляйпільського повітів Катеринославської губернії. До складу округи ввійшли 9 районів:[1]

  1. Берестівський
  2. Ново-Павлівський
  3. Ново-Спасівський
  4. Ногайський
  5. Петро-Павлівський
  6. Пологський
  7. Цареводарівський
  8. Царе-Костянтинівський
  9. Чернігівський

1923 року площа округи становила 670 822 дес. (7328,7 км²), населення — 364 609 осіб (найменша за чисельністю населення округа губернії).[2]

11 червня 1924 року внесені зміни в адміністративний поділ округи: з Мелітопольської округи до Бердянської перечислено Велико-Токмацький район, створено Молочанський (Гольдштадський) район, затверджено нові межі Велико-Токмацького, Петро-Павлівського, Чернігівського районів.[3]

10 грудня 1924 року внесені зміни в адміністративний поділ округи: Ново-Павлівський район перейменований на Андріївський із перенесенням райцентру.[4]

Райони Бердянської округи (1925).

Станом на 1 січня 1925 року Бердянська округа складалася з 11 районів, 124 сільських рад, 500 населених пунктів з територією 762 962 десятини і населенням 349 553 особи.

Райони округи станом на 1 січня 1925 року[2]
№ на
карті
Район[5] Площа, дес. Площа, км²[6] Населення
(1.01.1925)
Центр
1 Андріївський 95 374 1042 39 519 Андріївка
2 Берестовацький 51 770 565,6 31 915 Берестове
3 Велико-Токмацький 38 603 421,7 31 857 Велика Токмачка
4 Молочанський 94 055 1027,6 34 273 Молочанськ
5 Ново-Спаський 66 867 730,5 26 811 Ново-Спасівка
6 Ногайський 77 318 844,7 33 264 Ногайськ
7 Петропавлівський 54 281 593 25 473 Петро-Павлівка
8 Полозький 75 714 827,2 33 303 Пологи
9 Цареводарівський 81 226 887,4 32 547 Цареводарівка
10 Царе-Констянтинівський 78 515 857,8 36 910 Царе-Костянтинівка
11 Чернигівський 49 239 537,9 23 681 Чернігівка
Загалом 762 962 8335,4 349 553 Бердянськ

Ліквідована 3 червня 1925 року.[7]

При розформуванні округи її територія розподілена між сусідніми округами:

  • до Запорізької округи Катеринославської губернії відійшов Полозький район, частина розформованого Петропавлівського і село Кінські Роздори Царе-Костянтинівського району;
  • до Маріупольської округи Донецької губернії — Царе-Костянтинівський (без села Кінські Роздори), Берестовацький, Ново-Спаський (з перейменуванням на Бердянський) райони, місто Бердянськ, село Богородицьке Ногайського району і частина Андріївського району;
  • до Мелітопольської округи Катеринославської губернії — Велико-Токмацький, Молочанський, Цареводарівський, Чернигівський, Ногайський (без села Богородицького) райони і частини Андріївського і Петропавлівського; з частин Андріївського, Ногайського і Цареводарівського створений новий Романовський район.

ПриміткиРедагувати

  1. Коротка історична довідка про зміни адміністративно-територіального поділу на Запоріжжі (1770-1994 рр.) на 10 сторінках. Архів оригіналу за 14 квітень 2012. Процитовано 14 квітня 2012. 
  2. а б Маркова Л. Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття: Бібліографічне видання / Упоряд. І. Голуб.- Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2011. — 64 с. Архів оригіналу за 15 квітень 2014. Процитовано 11 квітень 2012. 
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 11 червня 1924 року «Про виділ районів Катеринославщини з переважною німецькою людністю».
  4. Ст. 12 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»
  5. Назви районів відповідно до ст. 1 і 2 постанови ВУЦВК і РНК УСРР «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».
  6. Обчислено в розрахунку 1 дес. = 0,010925 км²
  7. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».