Відкрити головне меню
Розташування району в Бердянській окрузі.

Андріївський район (до 1924 року — Ново-Павлівський; рос. Андреевский район) — адміністративний район СРСР, існував з 1923 по 1930 і з 1935 по 1962 роки в складі УРСР. Центр — село Ново-Павлівка (до грудня 1924), село (з 1957 — смт) Андріївка (1924–1930, 1935–1962).

ІсторіяРедагувати

7 березня 1923 року в складі Бердянської округи Катеринославської губернії утворений Ново-Павлівський район з центром у селі Ново-Павлівці.[1]

10 грудня 1924 року центр перенесено до Андріївки, район перейменовано на Андріївський.[2]

Станом на 1 січня 1925 року район мав площу 1042 км² і населення 39 519 осіб, будучи найбільшим за площею і населенням районом в окрузі.[3]

3 червня 1925 року Андріївський район у складі селищ Андріївки, Успенівки, Єлисеївки, Ново-Троїцького, Софіївки, Єлисаветівки з приєднанням села Богородицького Ногайського району був переданий до Маріупольської округи; Дмитрівська і Ново-Павлівська сільські ради Андріївського району ввійшли до Ногайського району Мелітопольської округи. Решта території району ввійшла до складу новоствореного Романовського району Мелітопольської округи.[4]

2 вересня 1930 року ліквідований з приєднанням території до Бердянського району.[5]

17 лютого 1935 року відновлений у складі Дніпропетровської області.[6]

Станом на кінець 1935 року площа району становила 990 км², населення — 35,5 тис. мешканців (1933), до складу району входило 16 сільських рад.

10 січня 1939 року ввійшов до складу Запорізької області.[7]

У 1941–1943 роках Андріївський район входив до Бердянської округи Дніпропетровського генерального округу.

30 грудня 1962 року район скасовано. Його територія ввійшла до Куйбишевського (Берестівська сільська рада) і Бердянського районів.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Коротка історична довідка про зміни адміністративно-територіального поділу на Запоріжжі (1770-1994 рр.) на 10 сторінках. Архів оригіналу за 14 квітень 2012. Процитовано 14 квітня 2012. 
  2. Ст. 12 постанови ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 року «Про зміни адміністраційно-територіяльного поділу Катеринославщини»
  3. Маркова Л. Історія географії: адміністративно-територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття: Бібліографічне видання / Упоряд. І. Голуб.- Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2011. — 64 с.
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925 року «Про скасування Бердянської округи й инші зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Катеринославщини».
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УРСР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ та перехід на двоступеневу систему управління» (Збірник узаконень УРСР, 1930, № 23, ст. 225)
  6. Постанова ВУЦВК від 17 лютого 1935 року «Про склад нових адміністративних районів Дніпропетровської області». (Збірник законів УРСР, 1935, № 5, ст. 23)
  7. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР»

ЛітератураРедагувати