Відкрити головне меню

Бенгт Георг Данієль Стремгрен (швед. Bengt Georg Daniel Strömgren, 21 січня 1908(19080121) - 4 липня 1987) — данський астроном, член Данської королівської академії наук (1939), її президент в 1969-1975.

Бенґт Стремґрен
Bengt Strömgren NYWTS.jpg
Ім'я при народженні дан. Bengt Georg Daniel Strömgren
Народився 21 січня 1908(1908-01-21)[1][2][…]
Гетеборг
Помер 4 липня 1987(1987-07-04)[1][2][…] (79 років)
Копенгаген, Королівство Данія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Flag of Sweden.svg Швеція
Flag of Denmark.svg Данія
Діяльність астроном, астрофізик, фізик, викладач університету
Галузь астрономія
Alma mater Копенгагенський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Володіє мовами данська[1]
Заклад Копенгагенський університет, Чиказький університет і Лейденський університет
Членство Шведська королівська академія наук, Данська королівська академія наук, Папська академія наук[4], Американська академія мистецтв і наук, Леопольдина і Міжнародний астрономічний союз[5]
Батько Elis Strömgren[d]
Мати Hedvig Strömgren[d][6]
Брати, сестри  • Erik Strömgren[d]
Нагороди

Наукова біографіяРедагувати

Родився в Гетеборзі (Швеція) в родині данського астронома Еліса Стремгрена (1870-1947), директора Копенгагенської обсерваторії. У 1929 закінчив Копенгагенський університет. Потім працював у Копенгагенській обсерваторії (з 1940 — директор). У 1951-1957 — директор Єркської обсерваторії і обсерваторії Мак-Доналд (США), у 1952-1957 — також професор Чиказького університету. У 1957-1967 працював в Інституті перспективних досліджень Принстонського університету. З 1967 — професор астрофізики і директор обсерваторії Копенгагенського університету.

Наукові роботи відносяться до фізики зірок і міжзоряного середовища. У 1940 розрахував перші теоретичні моделі сонячної атмосфери і цим поклав початок застосуванню методу моделей атмосфер; успішно використовував цей метод для визначення хімічного складу верхніх шарів Сонця. Одним з перших застосував результати ядерних досліджень до проблем зоряної еволюції; простежив загальний шлях розвитку зірки на ранніх стадіях вичерпання водню в її надрах і знайшов, що вона повинна рухатися від головної послідовності до гілки гігантів і що нахил еволюційного треку залежить від вмісту водню в зірці. Ряд робіт присвячено теорії пульсацій і проблемам, пов'язаним з іонізацією зоряної речовини. У 1939 і 1948 розвинув теорію іонізації водню в дифузних галактичних туманностях випромінюванням гарячих зірок, занурених у ці туманності. Показав, що всередині певних, різко обмежених областей навколо таких зірок (сфер, або зон, Стремгрена) водень повністю іонізований, а поза цима областями він нейтральний. Ця теорія не тільки якісно пояснює вид багатьох газових туманностей, але і дозволяє розрахувати їхні розміри, які залежать від щільності газу і температури збуджуючої зірки. Розробив названу його ім'ям систему двомірної кількісної спектральної класифікації зірок класів B—F, засновану на фотоелектричній фотометрії певних ділянок спектру з вузькими інтерференційними фільтрами.

Генеральний секретар (1948-1952), президент (1970-1973) Міжнародного астрономічного союзу, член багатьох академій наук і наукових товариств.

Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1959). Золота медаль Королівського астрономічного товариства (1962). Астероїд 1846 Bengt названий на його честь.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати