Белхівка

село в Польщі

Белхівка (пол. Bełchówka) — колишнє лемківське село на етнічних українських територіях, у Польщі, у гміні Буківсько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства.

село
Белхівка
пол. Bełchówka


Координати 49°29′05″ пн. ш. 22°06′36″ сх. д. / 49.484966666694774062° пн. ш. 22.11024444447177828° сх. д. / 49.484966666694774062; 22.11024444447177828Координати: 49°29′05″ пн. ш. 22°06′36″ сх. д. / 49.484966666694774062° пн. ш. 22.11024444447177828° сх. д. / 49.484966666694774062; 22.11024444447177828

Країна Польща
[[Воєводство]] Підкарпатське воєводство
[[Повіт]] Сяноцький повіт
Гміна Буківсько
Перша згадка 1451
Населення 0 осіб 
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48)
Поштовий індекс 38-505
Автомобільний код RSA (Гміна Буківсько)
SIMC 1065237
GeoNames 776268
OSM 3011005 ·R (Гміна Буківсько)
Белхівка. Карта розташування: Польща
Белхівка
Белхівка
Белхівка (Польща)
Белхівка. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Белхівка
Белхівка
Белхівка (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Розташування ред.

Місцевість знаходиться в гміні Буківсько, Сяноцького повіту в Підкарпатському воєводстві. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.

Історія ред.

Село закріпачене сяніцьким хорунжим Петром зі Збоїськ перед 1451 роком під назвою Belchova Vola.

В 1898 р. в селі (площа — 2,42 км²) в 39 будинках проживали 248 осіб, а у фільварку (площа — 3,29 км²) — 15 осіб.

В селі була мурована богослужбова каплиця Різдва Пресвятої Богородиці, збудована в 1901 році. Належала до парафії Волиця Буківського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ, налічувала у 1936 році 276 парафіян.

У 1939 році в селі мешкало 340 осіб, з них 315 українців-греко-католиків, 20 українців-римокатоликів і 5 євреїв[1]. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

У вересні 1944 року під час Дуклянсько-Пряшівської операції в селі тримала оборону німецька 96-та піхотна дивізія перед радянськими 67 піхотною дивізією та 167 і 129 стрілецькими дивізіями (107 корпус).

Після війни частину українського населення у 1944—1946 роках виселено до СРСР. Решту тероризували і вбивали польське військо і банди поляків, вцілілих (181 особа) було зігнано Польським військом до гетто в Буківську, а далі через станцію Писарівці депортовано під час операції «Вісла» 28.04—10.05.1947 року на Повернені Землі[2].

Сучасність ред.

Після депортації українців[3] село припинило існування, а територію приєднали до Буківська.

Примітки ред.

  1. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 74. — ISBN 3-447-02376-7.
  2. Акція «Вісла». Документи / укл. Євген Місило; перекл. з польської Євгена Сварника. — Львів, Нью-Йорк : Наукове товариство імені Шевченка, 1997. — С. 453. — ISBN 5-7707-8504-7.
  3. Акція «Вісла»: Список виселених сіл і містечок. lemky.com. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 29 травня 2017.

Джерела ред.