Безхутрий Микола Микитович
Микола Микитович Безху́трий (нар. 16 жовтня 1919, Харків — пом. 12 жовтня 1995, Харків) — український мистецтвознавець і письменник; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1960 року[1]. Батько літературознавця Юрія Безхутрого.
Безхутрий Микола Микитович | |
---|---|
Народився | 16 жовтня 1919 Харків, Українська СРР |
Помер | 12 жовтня 1995 (75 років) Харків, Україна |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | мистецтвознавець, письменник, музейник |
Alma mater | ХДУ імені О. М. Горького (1946) |
Заклад | Харківський художній музей |
Вчителі | Наконечний Микола Федорович |
Членство | Спілка радянських художників України |
Війна | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
ред.Народився 16 жовтня 1919 року в місті Харкові (нині Україна). Протяном 1938—1941 та 1945—1946 років навчався на філологічному факультеті Харківського університету, де його викладачами були зокрема М. Ткаченко та М. Наконечний[1].
Брав участь у німецько-радянській війні. Служив рядовим у 1329-й окремій телеграфно-експлуатаційній роті. Нагороджений медаллю «За відвагу» (8 жовтня 1944), орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[2].
Протягом 1946—1947 років працював редактором відділу сучасної української літератури у Держлітвиідаві Укріаїни у Києві; потім у Харківському художньому музеї: у 1949—1950 роках — науковим співробітником; у 1950—1954 роках — вченим секретарем; у 1955—1971 роках — завідувачем відділу; у 1976—1979 роках — головним хранителем. Одночасно упродовж 1960—1976 років був головою секції мистецтвознавства Харківської організації Спілки радянських художників України.
Жив у Харкові, в будинку на вулиці Отакара Яроша, № 21, квартира 20. Помер у Харкові 12 жовтня 1995 року.
Наукова і літературна діяльність
ред.Працював в галузі мистецтвознавства та художньої критики. Досліджував шляхи розвитку образотворотворчого мистецтва на Слобожанщині, переважно пейзажний живопис харківської школи. Автор:
- «С. І. Васильківський» (Київ, 1954; 1970; 1987);
- «Петро Левченко» (Київ, 1956; 1984; 1987);
- «О. М. Довгаль, І. М. Шульга» (Київ, 1962);
- «А. Константинопольський» (Харків, 1974);
- «Леонід Чернов» (Київ, 1979);
- «О. Хмельницький» (Харків, 1989);
- альбомів
- «Харківський державний музей образотворчого мистецтва» (Київ, 1960; 1964; 1968);
- «Харківський художній музей» (Київ, 1971);
- «Харьковский художественный музей: Путеводитель» (Харків, 1980).
Брав участь у підготуванні:
- довідника «Художники Харкова» (Харків, 1967);
- «Історії українського мистецтва» (Київ, 1970, том 4, книга 2).
Як письменник написав історико-біографічні повісті
- «Сонячний художник» (Київ, 1967);
- «Народжений вдруге» (Київ, 1971);
- «Сергій Васильківський» (Київ, 1979).
Примітки
ред.- ↑ а б Художники Харківщини. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 13 березня 2022.
- ↑ Пам'ять народу. [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
Література
ред.- Безхутрий Микола Микитович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 33.;
- Безхутрий Микола Микитович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Безхутрий Микола Микитович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 55 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Безхутрий Микола Микитович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А—В. — С. 174. — ISBN 5-88500-27-1;
- В. Д. Путятін. Безхутрий Микола Микитович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.;
- Безхутрый Николай Никитович // Харьков. Энциклопедический словарь. Харків. 2014, сторінки 67—68. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)