Відкрити головне меню

Безредка Олександр Михайлович

український мікробіолог та імунолог

Безредка Олександр Михайлович
фр. Alexandre Besredka
Безредка Олександр Михайлович.jpg
Народився 27 березня (8 квітня) 1870[1]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 28 лютого 1940(1940-02-28)[1][2][3] (69 років)
Париж, Франція
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of France.svg Франція
Діяльність біолог, лікар, іммунолог
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Сфера інтересів мікробіологія
Заклад Інститут Пастера
Відомий завдяки: методика дробової десенсибілізації по Безредка
Батько Elimelekh Wechsler-Besredka[d]

Олекса́ндр Миха́йлович Безре́дка (27 березня (8 квітня) 1870, Одеса, Україна, Російська імперія — 28 лютого 1940, Париж) — український мікробіолог та імунолог. Учень та співробітник лауреата Нобелівської премії Іллі Мечникова.

ЖиттєписРедагувати

Майбутній вчений народився в сім'ї івритомовного письменника Е. Іш-Но'омі й все своє життя зберігав вірність юдаїзму.

1892 року закінчив Новоросійський університет в Одесі (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), 1897 — медичний колеж у Парижі.

Від 1897 року і до кінця життя працював у Парижі. Причиною еміграції стало усвідомлення молодим вченим, що в умовах самодержавної Росії наукова кар'єра неможлива (наприклад, О. Безредку наполегливо пропонували вихреститися, тобто перейти в християнство, відмовившись від віри батьків).

Здобув у 1897 році ступінь доктора медицини у Паризькому університеті з дисертацією на тему «Abscès sous-phréniques»[4], відтоді асистент, професор і від 1916 р. заступник директора Пастерівського інституту в Парижі.

Наукова роботаРедагувати

Основні праці присвячено проблемі імунітету. Зокрема:

Безредка — автор теорії «місцевого імунітету», яка піддавалась критиці з боку опонентів вченого за його спробу ізолювати явище імунітету від захисних реакцій організму в цілому. Незважаючи на це, відкритий Безредком спосіб місцевої імунізації знайшов застосування для профілактики ряду інфекцій: вакцинації по Безредка проти черевного тифу, шигельозу (тоді називали дизентерією), холери, вакцинація через шкіру проти стрептококової і стафілококової інфекції. Експериментальні дослідження вченого явищ анафілаксії привели його до розробки методу попередження анафілактичного шоку під час лікування сироваткою (метод дробової десенсибілізації).

ПриміткиРедагувати

  1. а б Безредка Александр Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. SNAC — 2010.
  3. Who Named It?
  4. Who Named It Alexandre Mikhailovich Besredka [1] (англ.)

ДжерелаРедагувати