Вікіпедія

Бедзик Юрій Дмитрович

Ю́рій Дми́трович Бе́дзик (25 листопада 1925, Харків — 17 серпня 2008, Київ) — український та радянський прозаїк. Заслужений працівник культури України.

Юрій Дмитрович Бедзик
Народився25 листопада 1925(1925-11-25)
Харків, Українська СРР, СРСР
Помер17 серпня 2008(2008-08-17)[1] (82 роки)
Київ, Україна
ПохованняБайкове кладовище
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьписьменник, перекладач
Alma materІнститут міжнародних відносин Київського університету
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка, Літературна Україна, В-во «Український письменник» і Кіностудія ім. О. Довженка
Мова творівукраїнська
ЧленствоНаціональна спілка письменників України, СП СРСР і Всеукраїнська творча спілка «Конгрес літераторів України»
ПартіяКПРС
БатькоБедзик Дмитро Іванович
УчасникДруга світова війна, Форсування Дніпра (1943) і Празька операція
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бедзик.

Біографія

ред.

Народився 25 листопада 1925 року в Харкові. Син письменника Дмитра Бедзика.

У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, сім'я Бедзиків евакуювалася до Казахстану, де в грудні 1942 року Юрій Дмитрович стає курсантом військового училища. У званні сержанта він був відправлений на фронт, де у складі 3-ї гвардійської танкової армії командував мінометним розрахунком і пройшов фронтовими дорогами від Курська до Берліна, брав участь у форсуванні Дніпра, звільняв Прагу. За бойові заслуги нагороджений орденами та медалями.

В 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету, потім аспірантуру на кафедрі міжнародно-публічного права. Член КПРС з 1952 року, деякий час працював за кордоном, потім перейшов на викладацьку роботу в Київському університеті. Виступав у пресі зі статтями на міжнародні теми. Працював також у редакціях газети «Літературна Україна» та інших і видавництвах («Радянський письменник» тощо), очолював художній відділ Кіностудії імені О. П. Довженка. Член Спілки письменників СРСР, секретар Київської спілки письменників України. Двадцять років (з 1978 по 1998) був головою Українського відділення Радянського фонду миру.

 
Могила Юрія Бедзика

Жив у Києві, в останні роки був заступником Голови конгресу літераторів України. Помер 17 серпня 2008 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Відзнаки

ред.
  • 1968 — премія Міністерства оборони СРСР за роман «Честь мені дорожча»;
  • 2000 — премія Національної спілки письменників України імені Андрія Головка за роман «Сім таємниць великої війни»;
  • 2001 — звання «Заслужений працівник культури України»
  • 2002 — 2-е місце на конкурсі «Книжковий дивосвіт України» в категорії «Найкраще літературно-художнє видання» за роман «Любов, президент і парадигма космосу»;
  • 1995 — Почесна відзнака Президента України.
  • 19 .. — Національна премія України імені Тараса Шевченка — мала Шевченківська премія.

Творчість

ред.

Власні твори

ред.
  • «Великий день інків». Фантастична повість. Для середнього шкільного віку. — Київ: Веселка, 1970.
    • «Великий день інків». Пригодницька повість: для серед. та ст. шк. віку — 2-е изд., доп. — Київ: Веселка, 1989. — 284 с.
  • «Кожна хвилина життя». Роман. — Київ: Молодь, 1984. — 206 с.
  • «Врятуйте доктора Рейча». Драма на 2 д. — Київ: Мистецтво, 1986. — 60 с.
  • «Вас чекають», «Тридцятий». Повісті. — Київ: Радянський письменник, 1986. — 364 с.
  • «Дуель». Роман. «Капітан і Марта». Повість. — Київ: Радянський письменник, 1989. — 425 с. ISBN 5-333-00187-1
  • «Гіпсова лялька». роман. — Київ: Дніпро, 1989. — 252 с. ISBN 5-308-00837-X
  • «Чорний лабіринт, або Довгий шлях в Альпи». Роман. — Київ: Воєнвидав (Київська філ.), 1991. — 319 с. ISBN 5-203-01303-9
  • «Сім таємниць великої війни». Роман у повістях, або авторська версія неспростованих фактів. — К.: Київська штаб-квартира детективу, пригод і фантастики, 1998. — 384 с. ISBN 966-95318-0-2
  • «Любов, Президент і парадигма космосу». Філос.-фантаст. роман. — К.: АСТАРТА, 2002. — 396 с. ISBN 966-523-175-8
  • «Меч Торквемади». Соціально-фантастичний роман. — К.: [б.в.], 2003. — 312 с. ISBN 966-7082-22-9
  • збірки оповідань «Поруч з тобою», «Дівчино моя хороша», «Вогонь на вершині Комо», «Прощаючись назавжди», "Над планетою — «Левіафан»
  • романів «Альма-матер», «Честь мені дорожча», «Полки ідуть на переправу», «Сильний помсти не жадає», «Блакить», «Розкрилля», «Поверх-42», «Довге повернення», «Про що не доповідали фюреру»;
  • збірок повістей «Вибрані твори», «Вас чекають, Тридцятий», «Искупление» (російською мовою); «Убити сенатора» (драматична повість), «Великий день інків»;
  • п'єси «Лицарів не судять», «Чотири жінки біля ставу», «Врятуйте доктора Райча (рейс о 12-й)»

Переклади з німецької

ред.
  • Бодо Узе. «Патріоти». Роман / Пер. Ю. Бедзика, М. Овруцької. — К.: Художня література, 1958. — 460 с. (п)
  • Віллі Майнк. «Незвичайні пригоди Марко Поло». — К.: Дитвидав України, 1959. — 508 с.

Твори Юрія Бедзика перекладено англійською, угорською, іспанською, латиською, молдавською, польською, російською, словацькою, французькою мовами.

Джерела

ред.
  • Бурбела В. А. Бедзик Юрій Дмитрович [Архівовано 7 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 363—364. — ISBN 966-02-2681-0.
  • П. Загребельний. Поруч з автором: [Рец. на книгу Ю. Бедзика «Поруч з тобою»] // Літературна газета, 1957, 22 січня
  • В. Козаченко. Не зупинятися й на мить: [Рец. на книгу Ю. Бедзика «Поруч з тобою»] // Дніпро, 1957, № 3 — с.95-98
  • Є. Бондар. У пошуках свого: [Рец. на книгу Ю. Бедзика «Поруч з тобою»] // Зміна, 1957, № 12 — с.17
  • [Без автора]. Герої форсування Дніпра: [Рец. на книгу Ю. Бедзика «Полки ідуть на переправу»] // Прапор, 1958, № 11 — с.120
  • Б. Буркатов. Тільки з джерел життя: [Рец. на книгу Ю. Бедзика «Дівчина моя хороша»] // Дніпро, 1962, № 2 — с.153-155
  • М. Шатилов. Було без радості кохання…: [Рец. на роман Ю. Бедзика «Альма-матер» в журналі «Жовтень»] // Прапор, 1963, № 8 — с.91-93
  • М. Жулинський. В межах «однієї думки» // Вітчизна, 1975, № 7
  • Б. Буркатов. Прагнення висоти // Дніпро, 1978, № 10
  • В. А. Бурбела. Бедзик Юрій Дмитрович // Українська літературна енциклопедія. Т.1. — К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії імені М. П. Бажана, 1988 — с.140
  • М. Назаренко. Сіріусці в імперських планах Москви: [Рец. на книги І. Росоховатського, Ю. Бедзика, Л. Панасенка, О.Михальского] // Книжник-review, 2003, № 8 — с.6-7
  • Віталій Карацупа, Олександр Левченко. Минуле української фантастики: [Про письменників-фантастів Миколу Дашкієва, Миколу Руденка та Юрія Бедзика] // УФО, 2008, № 3 — с.52-60
  • Віталій Карацупа, Олександр Левченко. Українська фантастика XIX—XX у періодиці та книжкових виданнях // Вісник Львівського університету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології, 2011, Вип.6 — с.235-237
  • С. Грабовська. «Може, ті голоси і відкриють нам браму до реального безсмертя»: Факультативне заняття за романом Юрія Бедзика «Любов, Президент і парадигма космосу» // Українська література в загальноосвітній школі, 2011, № 11 — с.34-37

Примітки

ред.
  1. ↑ Find a Grave — 1996.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бедзик_Юрій_Дмитрович&oldid=42711443