Вікіпедія

Баталпашинський відділ

Баталпашинський відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869—1922 роках. Адміністративний центр — станиця Баталпашинська.

Баталпашинський відділ
Дата створення / заснування 1869
Країна  Російська імперія
Адміністративна одиниця Кубанська область
Кількість населення 215 400 осіб
Час/дата припинення існування 28 лютого 1922
Площа 13 668 581 000 квадратний метр
Мапа

Координати: 44°13′ пн. ш. 42°03′ сх. д. / 44.217° пн. ш. 42.050° сх. д. / 44.217; 42.050

Географія ред.

Відділ займав південно-східну частину області, межував на півдні через Кавказький хребет з Кутаїською губернією, на південному сході — з Терською областю, на північному сході — зі Ставропольською губернією. Більшість відділу гориста. Територія 15 135[1] верст² (17 224,7 км²).

Сучасний стан ред.

На території колишнього Баталпашинського відділу Кубанської області розташовуються Карачаєво-Черкеська Республіка, частини Кочубеївського району Ставропольського краю, Отрадненського та Успенського районів Краснодарського краю.

Історія ред.

Утворений в 1869 як Баталпашинський повіт у складі Кубанської області, з 1888 — Баталпашинський відділ. Після встановлення Радянської влади на Кубані у березні 1920 року Баталпашинський відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області. 20 січня 1921 року до новоствореної Гірської АРСР відійшла південна частина відділу. 12 січня 1922 року була утворена Карачаєво-Черкеська автономна область, до якої увійшла більша частина Баталпашинського відділу разом зі станицею Баталпашинської. У зв'язку з цим 28 лютого 1922 року Баталпашинський відділ був скасований, частина території, що залишилася, була передана Армавірському відділу.

Адміністративний устрій ред.

У 1913 році до складу відділу входили 6 волосних правлінь, 18 станиць та 35 аульних правлень[2]:

Волосні правління:

Станиці:

Аульні правління:

  • Атажукінське,
  • Атлескіровське,
  • Бібердовське,
  • Вольне,
  • Даутське,
  • Джазлицьке,
  • Джегутинське,
  • Докшуківське,
  • Дударуковське,
  • Єгібоковське,
  • Зеленчуксько-Ловське,
  • Кам'яномістське,
  • Карт-Джуртське,
  • Касаєвське,
  • Кличевське,
  • Карамурзінське,
  • Коноківське,
  • Кувінське,
  • Кумсько-Ловське,
  • Кургоківське,
  • Лоовсько-Кубанське,
  • Мансуровське,
  • Маринське,
  • Сентинське,
  • Тазартуківське,
  • Тахтамишевське,
  • Тебердинське,
  • Ураковське,
  • Урупське,
  • Учкуланське,
  • Хохондуковське,
  • Хумаринське,
  • Хурзуцьке,
  • Шах-Гіреєвське,
  • Ерсаконське.

Населені пункти ред.

Найбільші населені пункти (населення[3], кінець ХІХ століття)

Населення ред.

Національний склад відділу мови у 1897 році:

Національність Чисельність[4],
осіб 		Частка від усього
населення, %
великороси 90 305 41,92
малороси 58 421 27,12
карачаївці 26 867 12,47
абазини та абхази 10 370 4,81
кабардинці 8452 3,92
ногайці 5746 2,67
німці 4392 2,04
черкеси та адигейці 3962 1,84
інші 6885 3,20
Разом: 215 400 100,00

Розподіл населення за статевою ознакою[4] :

  • чоловіки — 107 825 (50,06 %)
  • жінки — 107 575 (49,94 %)

Див. також ред.

Посилання ред.

  1. ↑ Баталпашинск // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  2. ↑ Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. Архівовано з джерела 16 червня 2017
  3. ↑ ЭСБЕ
  4. ↑ а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 листопада 2009.

Література ред.

  • Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с.

Веб-посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Баталпашинський_відділ&oldid=42460961