Банішевський Анатолій Андрійович

	Анатолій Банішевський
	Анатолій Банішевський
Особисті дані
Повне ім'я	Анатолій Андрійович ; Банішевський
Народження	23 лютого 1946
	Баку, СРСР
Смерть	10 грудня 1997 (51 рік)
	Баку, Азербайджан
Поховання	II Alley of Honord
Зріст	174 см
Вага	72 кг
Прізвисько	Баня
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Нагороди
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Анатолій Банішевський у Вікісховищі

Анато́лій Андрі́йович Баніше́вський (*23 лютого 1946, Баку — †10 грудня 1997, Баку) — азербайджанський радянський футболіст, нападник, відомий виступами за бакинське «Нефтчі» та збірну СРСР. Згодом — футбольний тренер.

Майстер спорту (1965), Майстер спорту міжнародного класу (1966), Заслужений майстер спорту (1991). Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший азербайджанський футболіст 50-річчя (1954—2003).

Кар'єра гравця

Вихованець дитячих команд бакинських футбольних клубів «Локомотив» та «Нафтовик». З 1963 року — у складі дорослої команди «Нафтовика», за яку вже наступного року у 18-річному віці дебютував у матчах чемпіонату СРСР. У складі «Нафтовика» (з 1968 року — «Нефтчі») провів усю активну ігрову кар'єру, яка тривала 14 років, до 1978. Протягом цього періоду команда, за виключенням трьох сезонів у 1973—1976 роках, змагалася у вищій лізі союзної першості. Її найбільшим досягненням стали бронзові нагороди чемпіонату СРСР 1966 року. Банишевський взяв участь у 288 матчах команди, у яких відзначився 121 забитим голом^[1].

Протягом 1965—1972 років гравець викликався до лав футбольної збірної СРСР, за яку провів 50 ігор, записавши собі до активу 19 голів у складі головної команди країни. Брав участь у чемпіонаті світу 1966 року та чемпионаті Європи 1968 року. У складі збірної СРСР на чемпионаті Європи 1972 року став віце-чемпіоном континенту. У 1967—1968 роках також залучався до лав олімпійської збірної Радянського Союзу, за яку зіграв у 4 матчах, забив 1 гол.

Тренерська діяльність

По завершенні ігрової кар'єри працював тренером. У 1981—1983 входив до тренерського штабу «Нефтчі», який був змушений зі скандалом залишити^[2]. Згодом працював у нижчолігових командах. 1992 року прийняв пропозицію з Буркіна-Фасо очолити молодіжну збірну цієї країни, пропрацював в Африці лише один рік через загострення проблем зі здоров'ям.

Останні роки життя

Проблеми зі здоров'ям, пов'язані з діабетом, у колишнього футболіста почалися ще у 1980-х, у 1987 році він пережив першу діабетичну кому. Згодом хвороба розвивалася, з'являлися численні ускладнення. Банішевський розлучився з дружиною, за деякими джерелами — через власні проблеми з алкоголізмом. У жовтні 1996 року одружився повторно^[2], а ще за рік, у грудні 1997 відбулося чергове загострення хвороби, яке стало останнім.

Помер 10 грудня 1997 у віці 51 року. Похований у Баку.

Досягнення та нагороди

Командні

Віце-чемпіон Європи: 1972
Бронзовий призер чемпіонату СРСР: 1966

Особисті

Найвидатніший азербайджанський футболіст 50-річчя (1954—2003)
Заслужений майстер спорту СРСР (1991)
Кавалер азербайджанського ордена Слави (1996)

Примітки

↑ Статистика виступів тільки у вищій лізі [1] [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б Світлана Авдєєва. «Один рік і все життя» [Архівовано 5 січня 2009 у Wayback Machine.], стаття в газеті «Глобус», лютий 2000 року. (рос.)

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Банішевський Анатолій Андрійович

Профіль Анатолія Банішевського [Архівовано 3 лютого 2021 у Wayback Machine.] на сайті rusteam.permian.ru. (рос.)
Статистика виступів в чемпіонатах СРСР на klisf.info (рос.)
Профіль (рос.) . FootballFacts. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 22 листопада 2015.
Профіль (анг.) . Eu-Football.info. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2015.
Профіль. Одеські вісті. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 22 листопада 2015.

[1] Статистика виступів тільки у вищій лізі [1] [Архівовано 29 березня 2018 у Wayback Machine.]

[Avdeeva-2] а ^б Світлана Авдєєва. «Один рік і все життя» [Архівовано 5 січня 2009 у Wayback Machine.], стаття в газеті «Глобус», лютий 2000 року. (рос.)

[1]

[2]