Банатські болгари
Банатські болгари або пальчани — етнічна група болгар, що проживає в провінції Банат. Як письмову літературну мову використовують банатсько-болгарську мову[ru]. Здебільшого є нащадками павликіан[1]. Писемність на латинській основі. Віруючі банатські болгари — католики.
| Банатські болгари | |
|---|---|
| Кількість | 22000 осіб |
| Ареал | |
| Входить до | болгари |
| Мова | банатсько-болгарська |
| Релігія | римокатолицизм |
Побут і культура
ред.Щодо культури, до 1866 року банатські болгари перебували під хорватським впливом — їхні католицькі священники були хорватами, а діти навчалися в школах хорватською мовою. Але саме в цей час створюється особлива писемність на основі хорватської та угорської латиниці, пристосована до потреб банатської говірки. Вчителі-ентузіасти (болгари і німці) перекладали книги, укладали підручники і видавали місцеву газету рідним діалектом.
Однак 1899 року угорська влада ввела обов'язкове навчання угорською мовою в школах і заборонила видання місцевою говіркою. Таке положення зберігалося до кінця Першої світової війни, після чого тут посилився румунський і сербський культурно-мовний вплив. У 1930-ті роки побачила світ газета «Банатски български вестник», в якій перекладали художню літературу, писали оригінальні вірші й оповідання на місцевому діалекті. Від 1947 року румунська влада дозволила болгарські школи і викладання болгарською літературною мовою[1].
Музика банатських болгар класифікується як окрема галузь болгарської народної музики, з кількома словесними та музичними особливостями. Їхня музика зазнала румунського, сербського, угорського впливу, а болгарські колядки були замінені піснями міського типу. Римський католицизм справив значний вплив, виключаючи певні типи пісень і вимагаючи замінити їх іншими.[2] Крім того, банатські болгари зберегли багато болгарських свят, але також взяли деякі інші від сусідніх народів.[3] Одне з найпопулярніших свят називається Faršángji (від угор. Farsang — «М'ясопуст»), або карнавал. Банатські болгари також значною мірою запозичили танці сусідніх народів, наприклад, угорський чардаш.
Примітні факти
ред.
1845 року банатські болгари заснували поселення Телепа, яке після Тріаннонського розділення Угорщини перетворилося на крайнє західне поселення сучасної Румунії. Крім цього, вони ж заснували й інші населені пункти Банату.
Примітки
ред.- ↑ а б Журнал «Родина»: Пальчене
- ↑ Кауфман, Николай. Песните на банатските българи // Северозападна България: Общности, Традиции, Идентичност. Регионални Проучвания На Българския Фолклор. — София, 2002. — 11 листопада. — ISSN 0861-6558.
- ↑ Янков, Ангел. Календарните празници и обичаи на банатските българи като белег за тяхната идентичност // Северозападна България: Общности, Традиции, Идентичност. Регионални Проучвания На Българския Фолклор. — София, 2002. — 11 листопада. — ISSN 0861-6558.
Література
ред.- Иванова, Ценка; Ничка Баева. Говорът и книжовноезиковата практика на българите-католици от сръбски Банат : []. — LiterNet.
- Милетич, Любомир; Симеон Дамянов, Мария Рунтова. Изследвания за българите в Седмиградско и Банат : []. — София : Наука и изкуство, 1987.
- Нягулов, Благовест. Банатските българи. Историята на една малцинствена общност във времето на националните държави : []. — София : Парадигма, 1999. — ISBN 978-954-9536-13-3.
- Стойков, Стойко. Банатски говор // Българска диалектология : []. — четвърто издание. — София : Проф. Марин Дринов, 2002. — С. 195—197. — ISBN 954-4308-46-6.
- Prof. Ivanciov Margareta. Istorijata i tradicijite na balgarskotu malcinstvu ud Rumanija : []. — Timişoara : Balgarsku Družstvu ud Banát – Rumanija, Editura Mirton, 2006. Архівовано березень 5, 2009 на сайті Wayback Machine.
- Duličenko, Alexander D. Banater Bulgarisch // Enzyklopädie des Europäischen Ostens : [нім.].
- Lučev, Detelin. To the problem of the ethnographic investigations of the internet communities (bulgariansfrombanat_worldwide case study) : [англ.] // Sociologija i Internet : journal.
- Георгиев, Любомир. Българите католици в Трансилвания и Банат (XVIII - първата половина на XIX в.) : []. — София, 2010. — ISBN 0968883400.
Посилання
ред.- SVETA UD PUKRAJ NÁMU [Архівовано 18 серпня 2020 у Wayback Machine.] — блог про банатських болгар Стар-Бешенов (Дудешти-Вєки, Румунія)
- Банатските българи [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.], публікації болгарською мовою
- Дружество на банатските българи в България [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.] (болг.)
- сайт StárBišnov (Стар-Бешенов, Дудешти-Вєки, Румунія)