Балка Велико-Тарама

Балка Велико-Тарама
Витік	у селі Степне
• координати	46°46′51″ пн. ш. 32°05′02″ сх. д. / 46.78083° пн. ш. 32.08389° сх. д.
Гирло	Сухі Яли
• координати	46°39′04″ пн. ш. 32°05′26″ сх. д. / 46.65111° пн. ш. 32.09056° сх. д.
Басейн	Дніпра
Країни:	Україна; Донецька область
Довжина	~10,78 км

Балка Велико-Тарама (рос. Б. Вели-тарама^[1]; б. Велико-Тарама^[2]) — балка (річка) в Україні у Мар'їнському районі Донецької області. Ліва притока річки Сухі Яли (басейн Дніпра)^[3].

Опис ред.

Довжина річки приблизно 10,78 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 9,68 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,11 ^[4]. Формується декількома балками та загатами. На деяких ділянках балка пересихає^[4].

Розташування ред.

Бере початок у селі Степне. Тече переважно на північний захід через село Новомихайлівку і на північно-західній околиці села впадає у річку Сухі Яли, ліву притоку річки Вовчої.

Цікаві факти ред.

Від витоку балки на південно-східній стороні за 4,54 км розташований автошлях Н20^[4] (автомобільний шлях національного значення на території України, Слов'янськ — Донецьк — Маріуполь. Розташований на території Донецької області.).
У XX столітті на балці в селі Новомихайлівка існували молочно-товарна ферма, газголдер та газова свердловина^[2].

Примітки ред.

↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVII, лист: 16. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 17 січня 2021.
↑ ^а ^б Генеральний штаб // Курахове // Україна Донецька область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
↑ Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 553 (Тарама)
↑ ^а ^б ^в https://www.google.com.ua/maps/@47.8353253,37.5085162,12.25z?hl=uk. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.

[Военно-топографическая_карта_Российской_Империи_1846-1863_гг._(издавалась_до_1919_г.),_созданная_под_руководством_Ф.Ф._Шуберта_и_П.А._Тучкова._Масштаб:_3_версты_на_дюйм._Ряд:_XXVII,_лист:_16._Показаны_территории:_Екатеринославской_губернии,_Область_Войска_Донского-1] Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXVII, лист: 16. Показаны территории: Екатеринославской губернии, Область Войска Донского. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 17 січня 2021.

[Генеральний_штаб_//_Курахове_//_Україна_Донецька_область_//_Система_координат_1942_р.-2] а ^б Генеральний штаб // Курахове // Україна Донецька область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.

[3] Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 553 (Тарама)

[https://www.google.com.ua/maps/@47.8353253,37.5085162,12.25z?hl=uk-4] а ^б ^в https://www.google.com.ua/maps/@47.8353253,37.5085162,12.25z?hl=uk. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]