Відкрити головне меню

Олекса́ндр Фе́дорович Базю́к (нар. 1 серпня 1947, Звиняче Горохівського району) — український архітектор.

Базюк Олександр Федорович
Народження 1 серпня 1947(1947-08-01) (72 роки)Звиняче
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів
Нагороди

Премія Ради Міністрів СРСР — 1988

Заслужений архітектор України

БіографіяРедагувати

Народився 1 серпня 1947 року в с. Звиняче Горохівського району Волинської області, нині Україна. 1970 року закінчив Львівський політехнічний інститут. Протягом 19792003 років працював головним архітектором проектів інституту «Містопроект». Від 2003 року очолює архітектурне бюро ПП «Проект-центр». Відзначений премією Ради Міністрів СРСР 1988 року за проектування і будівництво громадсько-торгового центру мікрорайону «Сихів-12» у Львові.[1] 1997 року отримав звання Заслуженого архітектора України. Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1999, 2005).

Роботи
  • Мікрорайон № 3 у Південному районі Львова (у співавторстві).
  • Плавальний басейн на нинішній вулиці Княгині Ольги (1975, у співавторстві).
  • Адміністративний будинок обласних організацій (1976, у співавторстві).
  • Інтер'єри готелю «Інтурист» (1976, у співавторстві).
  • Мікрорайони № 12 і 15 житлового масиву «Сихів» (1981, у співавторстві).
  • Житлові будинки на вулиці Личаківській, 139–141 (1990-ті).[2]
  • Комплексне впорядкування і озеленення парків і скверів Львова (19851992).
  • Міжнародний пункт пропуску «Смільниця» у Львівській області. Проект 1996, реалізований до 1998. Співавтори Лідія Кутна, Василь Князик, Орест Огоновський, конструктор В. Мілюков.[3]
  • Перехід «Краковець-Корчова» на українсько-польському кордоні (1999). Співавтори Орест Огоновський, Лідія Кутна, І. Белякова, Олександра Дрібнюк, Іван Олійник, конструктор Валерій Куліковський.[4]
  • Проект готелю на проспекті Свободи, 45 у Львові (2000). Не був реалізований.[5]
  • Митний перехід в Ягодині (проект близько 2001, співавтори Лідія Кутна, І. Белякова, Орест Огоновський, В. Мілюков).[6]
  • Офісний центр на вулиці Валовій, 15 у Львові (проект 2002).[7]
  • Міжнародна клініка відновного лікування для хворих на ДЦП (2003). Співавтори проекту архітектори Олександра Дрібнюк, Орест Огоновський за участі Лідії Кутної та Романа Домінко, конструктор Валерій Куликовський.[8]
  • Споруда Укрсоцбанку на площі Міцкевича у Львові (19982005, співавтор Орест Огоновський, за участі Володимира Швеця та Василя Князика).[9]
  • Проект реконструкції офісного центру на площі Петрушевича, 3 у Львові (реалізовано 2008 року)[10].

ПриміткиРедагувати

  1. Творчий простір Олександра Базюка: ювілейний вимір // Є. — 2007. — № 3. — С. 7.
  2. Львів. Туристичний путівник. — Львів : Центр Європи, 2004. — С. 363. — ISBN 966-7022-09-9.
  3. У творчих майстернях архітекторів // Архітектурний вісник. — 2000. — № 3 (11). — С. 25.
  4. Митниця — візитна картка держави // Є. — 2003. — № 2. — С. 26—28.
  5. Шуляр В. Що будується на проспекті Свободи, 45? // Архітектурний вісник. — 2002. — № 1—2 (12). — С. 10—13.
  6. Містопроект // Архітектурний вісник. — 2001. — № 3—4 (13). — С. 28—29.
  7. Лінда С. М. Напрями розвитку сучасної архітектури України // Вісник Львівського національного аграрного університету, серія «Архітектура і сільськогосподарське будівництво» — 2010.
  8. Місто-курорт Трускавець розбудовується // Є. — 2003. — № 2. — С. 30—31.
  9. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 666. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  10. Кархут І. Реконструкція офісного центру на площі Є. Петрушевича, 3 у м. Львові // Архітектурний вісник. — 2008. — № 30.

ДжерелаРедагувати