Бажанський Порфирій Іванович
о. Порфи́рій Бажа́нський (22/24 лютого 1836, Белелуя, нині Снятинського району — 29 грудня 1920, Львів) — священник УГКЦ, український композитор і теоретик музики, відомий галицький музичний діяч, фольклорист, письменник.[2] Учень Михайла Вербицького. Батько Ольги-Олександри Бажанської-Озаркевич.
| Бажанський Порфирій Іванович | |
|---|---|
 | |
| Порфирій Бажанський. Друга половина XIX ст. Портрет приписують авторству Корнила Устияновича. Нині зберігається в Національному музеї ім. Шептицького. | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1836 або 1835[1] |
| Місце народження | Белелуя, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія[1] |
| Дата смерті | 29 грудня 1920 |
| Місце смерті | Львів, Польська Республіка |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Професії | музикознавець, композитор, священник, фольклорист, письменник, бджоляр |
| Освіта | Львівська духовна семінарія Святого Духа |
| Діти | Бажанська-Озаркевич Ольга-Олександра Порфирівна |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.
Народився 22 або 24 лютого 1836 року в с. Белелуя, нині Снятинського району Івано-Франківської області, Україна (тоді Снятинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина).
1846–1856 рр. навчався у гімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі, гімназіях Станіслава (нині Івано-Франківськ) і Чернівців. Закінчив Львівську духовну семінарію (1865). Музики навчався приватно у С. Воробкевича, І. Лаврівського та І. Гуневича. Учитель музики у Львові (1863—1871).
У 1871—1920 був парохом у с. Сороках (нині с. Сороки-Львівські) та у Жаб'є (нині с-ще Верховина Івано-Франківської області).
Творчість
ред.Разом з власними записами видав понад 4 тисячі українських народних мелодій, записаних іншими збирачами фольклору з Галичини: «Русько-народні галицькі мелодії» (Львів, 1905—1912, 10 вип.).
Автор праць, виданих у Львові: «Історія руського церковного пінія» (1890), «Русько-народна поетична і музикальна ритміка», «Малоруський музикальний народний тон» (обидві — 1891), «Малоруська народна мелодика» (1892), «Русько-народна музикальна гармонія», «Русько-народна музикальна опера» (обидві — 1900), «Ціха і будова стародавньої музикальної гармонії», «Нова метода записування русько-народної мелодії» (обидві — 1904), «Русько-народний музикальний стиль» (ч. 1, 1907; ч. 2, 1911), «Русько-народна натуралістична музика» (1913), а також посібника «Повна інструментація європейських і руських народних інструментів» (1914).
Автор мелодрам «Довбуш», «Олеся», «Весілля», «Марічка — татарська бранка з Покуття» та інших музичних творів. Працював для «Руського Народного Театру». 23 квітня 1891 відбулась прем'єра опери «Марічка — татарська бранка з Покуття» (1889) у Тернополі.[2]
Спільно з А. Вахнянином уклав першу в Галичині збірку творів українських композиторів «Кобзар» (чоловічий вокал, квартети; 1885). Автор оперет на власні лібрето: «Параня», «Сибірячка», «Сузанна», «Німа», «Сирітка», «Маруся» (1870—1911, Львів); музики до п'єс «Покійний Опанас» Ю. Янковського (1869), «Гнат Приблуда» С. Воробкевича, «Олеся» (1883), «Марійка» (1891), «Галя» П. Свенціцького; оркестрових хорових творів (4 літургії; 2–4 — 1907—1911). Опери Бажанського були в репертуарі театру товариства «Руська бесіда» у 1870–1890-і.
Порфирій Бажанський був видатним пасічником, винахідником вулика власної конструкції, запровадив новий метод роювання бджіл, що дав змогу істотно збільшити збір меду. Свої досліди та спостереження друкував у журналі «Bartnik postepowy», що виходив у Львові. Окрім того, написав низку книжечок: «Календарик пасічнічий» (Львів, 1877; 1879), «Природа і житє пчол» (Б. м., б. р.), «Новая господарка в медовой пасєце» (Львів, 1902; 1912), «Медодайні ростінія» (Львів, 1881).
У 1986 році в с. Белелуя йому відкрито пам'ятний знак.
Похований у родинному гробівці на 59 полі Личаківського цвинтаря.
Примітки
ред.- ↑ а б Баженский, Порфирий // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1891. — Т. IIа. — С. 680.
- ↑ а б Мазепа Л., Медведик П. Бажанський Порфирій Іванович… — С. 66.
Література
ред.- Бажанський Порфир // Особисті архівні фонди відділу рукописів. — Львів, 1995. — С. 11.
- Бажанський Порфир: [коротка біогр.] // Сеньків І. Гуцульська спадщина / І. Сеньків. — Київ, 1995. — С. 416.
- Бажанський Порфирій Іванович // Митці України: енцикл. довід. — Київ, 1992. — С. 40.
- Бажанський Порфирій Іванович // Михальчишин Я. З музикою крізь життя. — Львів, 1992. — С. 178—180.
- Бажанський Порфирій Іванович // Пелипейко І. Гуцульщина в літературі / І. Пелипейко. — Косів, 1997. — С. 8.
- Загайкевич М. Бажанський Порфирій Іванович // Музичне життя Західної України другої половини ХІХ ст. — К., 1960. — С. 184—185.
- Кушлик Н. Порфирій Бажанський — сторінки життя і творчості / Н. Кушлик // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Вип. 5. — Івано-Франківськ, 2003. — С. 16–24.
- Мазепа Л., Медведик П. Бажанський Порфирій Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 66. — ISBN 966-528-197-6.
- Медведик П. Бажанський Порфирій Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 75.
- Панчук І. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2006.
- Полєк В. Бажанський Порфирій Іванович // Відомі педагоги Прикарпаття. — Т. 1. / В. Полєк, Д. Дзвінчук, Ю. Угорчак. — Івано-Франківськ, 1997. — С. 10.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.