Бадделеї́т, баделеїтмінерал підкласу простих оксидів.

Бадделеїт
Baddeleyite-md12a.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула ZrO₂
Nickel-Strunz 10 4.DE.35
Ідентифікація
Колір коричневий
Сингонія Моноклінна сингонія
Твердість 6,5
Блиск жирний до скляного
Колір риси білий
Густина 5,4-6,02
Інші характеристики
Названо на честь Joseph Baddeleyd[2]
Типова місцевість Rakwanad[3]
CMNS: Бадделеїт у Вікісховищі

Етимологія та історіяРедагувати

Названий на честь британського геолога Джозефа Бадделі, який описав мінерал. Вперше виявлений та описаний у Шрі-Ланці та Бразилії у 1892 році.

Зразок мінералу зберігається в Музеї природознавства в Лондоні.

Загальний описРедагувати

Містить 96,5-99% ZrO2. Кристали коротко- або довгопризматичні, пласкі.

Різновид — цирконфавас — радіально-променисті коломорфні утворення з концентричною зональністю.

Густина 5,4-6,02.

Твердість. 6,5.

Баделеїт утворює тісні зростки з цирконом та іншими мінералами.

Колір коричневий, нерідко забарвлення плямисте або зональне, від темно-бурого до жовтувато-бурого. Буває безбарвний, жовтий, зелений та ін. Крихкий.

Блиск — жирний до скляного.

РозповсюдженняРедагувати

Зустрічається у магнетит-піроксенових і магнетит-форстерит-апатитових породах і карбонатитах та інш. разом з пірохлором, циркелітом, інколи кліногумітом. Дуже рідкісний. Виявлений у вулканічних викидах Везувію. Концентрується в прибережно-морських титаноцирконієвих розсипах. Добувається попутно з гідротермальних жил і камафоритів. Найкрупніше у світі родовище баделеїту — Пхалаборва (ПАР).

Переробка і використанняРедагувати

Збагачується гравітацією, а також магнітною і електричною сепарацією. Використовується у виробництві вогнетривів, абразивів, феросплавів, для одержання металічного цирконію. Сировина для керамічної промисловості. Сировина для виробництва хлориду цирконію.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

Інтернет-ресурсиРедагувати

ПосиланняРедагувати