Оле́на Дави́дівна Ахма́това (справжнє прізвище — Воло́дько; нар. 27 квітня (9 травня) 1894(18940509) — пом. 11 січня 1974) — українська оперна та концертна співачка (мецо-сопрано), вокальна педагогиня; солістка Київської, Харківської, Ташкентської, Свердловської, Донецької, Дніпропетровської опери та Київської філармонії; викладачка Львівського музичного училища та Львівської консерваторії; артистка Львівського оперного театру.

Ахматова Олена Давидівна
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яВолодько Олена Давидівна
Дата народження9 травня 1894(1894-05-09)
Місце народженняКиїв, Російська імперія (тепер — столиця України)
Дата смерті11 січня 1974(1974-01-11) (79 років)
Місце смертіЛьвів, Українська РСР, СРСР (тепер — обласний центр України)
Роки активності1920-1945
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Національністьукраїнка
Професіїоперна співачка, музична педагогиня
ОсвітаКиївський вищий музично-драматичний інститут, Київська консерваторія, Студія вдосконалення мистецтва оперного співу професора Луїджі Габрієллі
ВчителіОлена Муравйова, Етторе Гандольфі, Луїджі Габрієллі
Відомі учніА. Жуков, Л. Іщенко, О. Бурмістрова, В. Соколова, Н. Нестеренко-Лазарчук, І. Краснопольський
Праця в операхКиївський, Ташкентський, Харківський, Свердловський, Донецький, Дніпропетровський театри опери та балету
Співацький голосмеццо-сопрано
Жанропера
ЗакладЛьвівська національна музична академія імені Миколи Лисенка

Життєпис

ред.

Народилася 9 травня 1894 року (27 квітня 1894 за старим стилем) у Києві, в Російській імперії (тепер — столиця України).

У 1920 році закінчила Київський вищий музично-драматичний інститут (клас Олени Муравйової). У 1923 році — Київську консерваторію (клас Етторе Гандольфі). Також навчалася у Студії вдосконалення мистецтва оперного співу професора Луїджі Габрієллі.

1920—1922 — артистка Українського вокального ансамблю (октету) під керівництвом Якова Степового. Збереглись її спогади про композитора Степового та програмка її концерту з недрукованих творів композитора[1].

1923—1925, 1927—1928 — солістка Київського оперного театру.

1925—1926 — солістка Ташкентського театру опери та балету.

1926—1927 — солістка Харківського театру опери та балету.

1928—1932 — солістка Свердловського театру опери та балету.

1932—1933 — солістка Донецького театру опери та балету.

1933—1934 — солістка Дніпропетровського театру опери та балету.

1935—1940 — артистка і викладачка в Київській філармонії.

У 1937 році отримала диплом Спілки композиторів України за найкраще виконання творів Віктора Косенка, Лева Ревуцького, Бориса Лятошинського (Конкурс виконавців творів радянських композиторів).

1940 — викладачка Львівського музичного училища.

1942—1944 — викладачка Львівської музичної школи з українською мовою навчання.

1944—1945 — старша викладачка, 1946—1959 — доцентка кафедри сольного співу Львівської консерваторії та викладачка Львівського музичного училища.

1944—1945 — артистка Львівського оперного театру.

Померла 11 січня 1974 року у Львові.

Творчість

ред.

У концертах широко пропагувала твори українських композиторів (Лисенка, Степового, Стеценка, Барвінського, Людкевича), народні пісні[2].

Партнерами на сцені були Леонід Собінов, Антоніна Нежданова, Іван Козловський, Марк Рейзен, Сергій Мигай та інші. Співпрацювала з композитором Левом Штейнбергом.

Серед учнів Ахматової лауреати конкурсів та солісти театрів: А. Жуков, Л. Іщенко, О. Бурмістрова, В. Соколова, Н. Нестеренко-Лазарчук, І. Краснопольський та інші.

Партії

ред.

Праці

ред.

Примітки

ред.
  1. Олена Ахматова. Спогади про Якова Степового. Рукопис (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
  2. Ахматова Олена Давидівна // Лисенко І. Словник співаків України. Енциклопедичне видання. — Київ: Рада, 1997. — С. 17.

Джерела

ред.