Аустроциліндропунція

рід рослин
Аустроциліндропунція
Austrocylindropuntia
Austrocylindropuntia subulata
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Opuntioideae
Триба: Austrocylindropuntieae
Рід: Аустроциліндропунція (Austrocylindropuntia)
Backeb., 1938
Austrocylindropuntia exaltata
(A.Berger) Backeb., 1941

Austrocylindropuntia cylindrica  (A.L.Juss. ex Lam. 1783) Backeb. 1942
Austrocylindropuntia floccosa  (Salm-Dyck ex Winterfeld) F.Ritter 1981
Austrocylindropuntia hirschii (Backeb. 1957) E.F.Anderson 1999
Austrocylindropuntia lagopus (K.Schum. 1981I.Crook, J.Arnold & M.Lowry 2003
Austrocylindropuntia pachypus  (K.Schum. 1904) Backeb. 1941
Austrocylindropuntia punta-caillan (Rauh & Backeb.) E.F.Anderson
Austrocylindropuntia shaferi  (Britton & Rose 1919) Backeb. 1951
Austrocylindropuntia subulata  (Muehlenpf. 1845) Backeb. 1941
Austrocylindropuntia verschaffeltii  (Cels ex Weber 1893) Back. 1939
Austrocylindropuntia vestita  (Salm-Dyck 1845) Backeb. 1939
Austrocylindropuntia yanganucensis (Rauh & Backeb. 1957) E.F.Anderson 1999

Посилання
Вікісховище: Category: Austrocylindropuntia
Віківиди: Austrocylindropuntia
EOL: 5187447
IPNI: 5217-1
ITIS: 907031
NCBI: 154405

Аустроциліндропунція[2][3] (Austrocylindropuntia) — рід сукулентних рослин з родини кактусових.

Етимологія ред.

 
Austrocylindropuntia floccosa
 
Austrocylindropuntia lagopus
 
Austrocylindropuntia pachypus
 
Кристатна форма Austrocylindropuntia cylindrica
 
Austrocylindropuntia vestita з плодами

Назва походить від лат. auster — південний, грец. κύλινδρος (cylindros) — циліндр, валик і «opuntia» — від грецького міста Опунта, через який ці рослини (опунції) ввозилися до Європи.

Розповсюдження та екологія ред.

Аустроціліндропунція родом з Південної Америки (Аргентина, Болівія, Еквадор, Перу), де виростає в горах і напівпустелях на висоті від 1 000 до 3 500 м над рівнем моря.

Історія систематики ред.

Аустроциліндропунція — один з декількох родів, що були виділені з великого роду опунція (Opuntia). У 1938 році Austrocylindropuntia був описаний Куртом Баккеберґом (нім. Kurt Backeberg) як самостійний рід, проте і тепер багато таксономістів роблять спроби віднести його як підрід до роду Opuntia. Баккеберґ включив до роду Аустроциліндропунція 20 видів катусів. За Андерсоном до роду входять 11 видів.

Загальна біоморфологічна характеристика ред.

Стебла м'які, безреберні, в більшості деревоподібні, 0,1-6 м заввишки і 1,5-10 см в діаметрі в залежності від виду, з великим числом бічних пагонів. На молодому прирості з ареол з'являються рудиментарні м'ясисті і гострі листочки 2-10 см завдовжки, які з часом опадають, а на їх місці утворюються дуже гострі прямі колючки до 7 см завдовжки. У цьому випадку тканина, що розрослася в пазухах листків має форму своєрідних плоских горбків, що носять назву «подарій». Така будова характерна для аустроциліндропунцій, циліндропунцій і опунций. Квітки жовті, помаранчеві, рожеві, крайові, колесоподібні, до 7 см завдовжки і 1,5-4 см в діаметрі, рідко з'являються в оранжерейних умовах. Плоди зеленувато-жовті, 1,5-10 см завдовжки. Відрізняється від північноамериканського роду Циліндропунція (Cylindropuntia) відсутністю чохоликів на кінцях колючок.

Охорона у природі ред.

8 видів роду Аустроциліндропунція входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи:

Утримання в культурі ред.

Популярні і невибагливі в культурі закритих приміщень рослини. Для утворення красивих, добре розвинених пагонів їм необхідно багато сонячного світла, свіже повітря і регулярний полив в літній період. Зимівля при температурі 8-12 °С, майже суха. Склад землесуміші: листовий перегній — 40%, дернова земля — 30%, пісок і гравій — 30%. Легко розмножуються насінням і живцями. Багато видів використовуються як підщепи для кристатних форм опунцій і деяких видів тефрокактусів. У аустроціліндропунцій колекціонерами цінується її кристатна форма, що виникає, швидше за все, через уповільнення росту рослини. Використовується як одиночна рослина, так і в композиціях.

Див. також ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

Література ред.

Посилання ред.