Відкрити головне меню

Циліндропунція

рід рослин

ЕтимологіяРедагувати

 
Увішана плодами Cylindropuntia leptocaulis
 
Cylindropuntia acanthocarpa вкрита снігом у каньйоні річки Вірджин, Аризона, США

Назва походить від «грец. cylindrus» — циліндр, валик і «opuntia» — від грецького міста Опунта, через який ці рослини (опунції) ввозилися до Європи. Місцева назва цих кактусів — чолла або чолья (clolla).

Розповсюдження та екологіяРедагувати

Широко поширені від південного заходу США до центральної частини Мексики.

Історія систематикиРедагувати

У 1856 році Джордж Енгельманн описав ці кактуси як підрід опунції. У 1935 році Фрідріх Кнут підняв статус цієї групи кактусів до окремого роду Cylindropuntia. Досліди ДНК, проведені у 2001 році Стівеном Дікі і Робертом Воласом, вказали на незалежне від опунцій монофілетичне походження циліндропунцій.

Загальна біоморфологічна характеристикаРедагувати

Деревоподібні рослини або розгалужені чагарники заввишки від 30 см до 4 м, в залежності від виду. Стебла циліндричні, безреберні з помітними невисокими, широкими бцгорцями. Основний штамб до 20 см в діаметрі, бічні пагони 2-15 см в діаметрі. За морфологічними ознаками рід близький до аустроциліндропунцій, але на відміну від них мають на кінцях колючок молодих пагонів тоненькі чохлики, що легко знімаються. Квітки різноманітні за забравленням: зеленовато-жовті, пурпурні, рожеві, червоні, до 6 см завдовжки і 9 см в діаметрі. Плоди жовті, червоні, від кулястих до подовжених, 2-5 см завдовжки, мають ареоли, в яких з часом утворюються квітки. У більшості видів плоди сухі, покриті колючками, плоди деяких видів містять невелику кількість м'якоті. Ряду видів притаманне явище проліферації, при якому плоди виконують функцію пагонів, здатних зав'язувати квіткові бруньки або служити тільки для вегетативного розмноження. Потрапляючи на землю, незрілі плоди вкорінюються і утворюють самостійні рослини. Насіння великі, їстівні.

Утримання в культуріРедагувати

У культурі ціліндропунції невибагливі, набувають красиву форму і добре розвинені колючки при великій кількості сонячного світла, свіжого повітря, родючої, пухкої землесуміші і рясному поливі. Взимку їх утримують при температурі 5-10 °С, майже без поливу. Окремі види переносять м'які зими у відкритому ґрунті, витримуючи заморозки до — 10 °С. Розмножуються насінням. Членисті стебла більшості видів легко обламуються і швидко вкорінюються. Особливо яскраво це властивість проявляється у Cylindropuntia fulgida, за що на батьківщині її називають «стрибуча чолья».

Більшість видів є хорошими підщепами для тефрокактусів і кристатної форми опунцій. Завдяки різноманітності форм, декоративності, а також витривалості і швидкому зростанню доцільно застосовувати їх для озеленення закритих приміщень.

Охорона у природіРедагувати

35 видів роду Циліндропунція входять до Червоного списку Міжнародного Союзу Охорони Природи[3], деякі з них відсутні у списках визнаних видів, наведених в монографії Андерсена «The Cactus Family» і на сайті спільного проекту Королівських ботанічних садів у К'ю і Міссурійського ботанічного саду «The Plant List».


ВидиРедагувати

Згідно систематики Андерсена до роду Cylindropuntia належить 42 види. Список видів сайту «The Plant List» включає 43 прийняті назви видів. Списки дещо різняться. Види, виділені жирним, відсутні в одному із списків.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати