Атемостлі

Атемостлі (науатль Atemoztli, у перекладі: «Сходження вод») — шістнадцятий двадцятиденний місяць («вейнтена») ацтекського календаря шиуповаллі, що тривав приблизно від 10 до 29 грудня. Також назва свята, присвяченого богу Тлалоку, який щорічно проводили цього місяця.

Моноліт Каменя Сонця, також званий Календарем ацтеків (Національний музей антропології та історії, Мехіко)

Календар

Календар ацтеків складався з двох циклів: шиуповаллі (науатль xiuhpohualli, що означає «рахунок років», відповідає хаабу в мая) і ритуального 260-денного тональповаллі (науатль tonalpohualli, що означає «рахунок днів» або «рахунок доль», відповідає цолькіну в мая). Шиуповаллі і тональповаллі збігалися кожні 52 роки, утворюючи так званий «вік», що називався «Новим Вогнем». Ацтеки вірили, що наприкінці кожного такого 52-річного циклу світу загрожує небезпека бути знищеним, тож початок нового відзначали особливими урочистостями. Сто «віків», у свою чергу, складали 5200-річну еру, називану «Сонцем».

365-денний шиуповаллі складався з 18 двадцятиденних «місяців» (або veintenas) плюс додаткові 5 днів наприкінці року.

Свято

Цього місяця розпочинався сезон дощів, тому ацтеки вшановували тих, хто приніс дощ. Хоча більша частина населення в цей час приносила жертви Тлалоку, і всі чоловіки мали утримуватися від сексу, свято Атемостлі відзначала переважно шляхта. Серед ритуалів було виготовлення з амарантового тіста фігурки Тлалока, яку належало ритуально «вбити» веретеном. Жерці Тлалока ходили містом і відвідували будинки, щоб умертвити зображення бога, проте це дозволялося зробити і старшій жінці дому. Шляхта приносила богові дощу людські жертви: вибраних прикрашали пір'ям і вбивали на горі Тлалока або топили в одному з його ритуальних підземних басейнів.