Цолькін
Цолькін (Tzolk'in[1] — «рахунок днів» мовою кіче) — священний календар мая, що складається з 260 днів, розбитих на 13 і 20 циклів по 20 і 13 днів відповідно. Цей календар використовували насамперед для релігійних цілей, як розклад священних церемоній та засіб передбачення сприятливих та несприятливих днів. Аналогічний календар тональповаллі мали ацтеки та інші народи Мезоамерики.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/22/Tzolkin-Abschnitt_im_Codex_Dresdensis%2C_beginnend_mit_dem_Tag_1_Manik%C2%B4._Gezeichnet_von_Lacambalam..jpg/300px-Tzolkin-Abschnitt_im_Codex_Dresdensis%2C_beginnend_mit_dem_Tag_1_Manik%C2%B4._Gezeichnet_von_Lacambalam..jpg)
Крім цолькіна у мая був сонячний календар хааб завдовжки 365 днів для сільгоспробіт і календар довгого рахунку для абсолютного датування події днями від дати створення світу.
Цолькін і нині використовують серед громад мая в гірських районах Гватемали[2] і серед індіанських громад мексиканських штатів Чіапас, Оахака та Веракрус[3].
Невідомо, як стародавні мая називали цей календар. Маяніст Вільям Едмонд Ґейтс[en] узяв за основу слово «порядок днів» сучасною мовою кіче, і цей термін став загальноприйнятим у фахівців[4][5].
Рахунок днів за цолькіном
ред.Дні в циклі довжиною 13 нумерують числами. У циклі довжиною 20 кожен день має свою назву та графічне позначення — гліф. При переході до наступного дня збільшується на 1 номер (до 13 і далі циклічно) і одночасно змінюється його найменування відповідно до порядку найменувань у циклі довжиною 20 (до двадцятого і далі циклічно). Таким чином, дві наступні одна за одною дати завжди відрізняються і номером, і найменуванням. Повтор дат починається після досягнення найменшого спільного кратного довжини циклів — 260. Нижче наведено цолькін у табличній формі із сучасними назвами днів (назва дня юкатанською мовою XVI століття). Відлік дат ведеться порядко́во.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
1.ª | Imix | Ik | Kan | Akbal | Chicchan | Cimi | Manik | Lamat | Muluc | Oc | Chuen | Eb | Ben |
2.ª | Ix | Men | Cib | Caban | Etznab | Cauac | Ahau | Imix | Ik | Kan | Akbal | Chicchan | Cimi |
3.ª | Manik | Lamat | Muluc | Oc | Chuen | Eb | Ben | Ix | Men | Cib | Caban | Etznab | Cauac |
4.ª | Ahau | Imix | Ik | Kan | Akbal | Chicchan | Cimi | Manik | Lamat | Muluc | Oc | Chuen | Eb |
5.ª | Ben | Ix | Men | Cib | Caban | Etznab | Cauac | Ahau | Imix | Ik | Kan | Akbal | Chicchan |
6.ª | Cimi | Manik | Lamat | Muluc | Oc | Chuen | Eb | Ben | Ix | Men | Cib | Caban | Etznab |
7.ª | Cauac | Ahau | Imix | Ik | Kan | Akbal | Chicchan | Cimi | Manik | Lamat | Muluc | Oc | Chuen |
8.ª | Eb | Ben | Ix | Men | Cib | Caban | Etznab | Cauac | Ahau | Imix | Ik | Kan | Akbal |
9.ª | Chicchan | Cimi | Manik | Lamat | Muluc | Oc | Chuen | Eb | Ben | Ix | Men | Cib | Caban |
10.ª | Etznab | Cauac | Ahau | Imix | Ik | Kan | Akbal | Chicchan | Cimi | Manik | Lamat | Muluc | Oc |
11.ª | Chuen | Eb | Ben | Ix | Men | Cib | Caban | Etznab | Cauac | Ahau | Imix | Ik | Kan |
12.ª | Akbal | Chicchan | Cimi | Manik | Lamat | Muluc | Oc | Chuen | Eb | Ben | Ix | Men | Cib |
13.ª | Caban | Etznab | Cauac | Ahau | Imix | Ik | Kan | Akbal | Chicchan | Cimi | Manik | Lamat | Muluc |
14.ª | Oc | Chuen | Eb | Ben | Ix | Men | Cib | Caban | Etznab | Cauac | Ahau | Imix | Ik |
15.ª | Kan | Akbal | Chicchan | Cimi | Manik | Lamat | Muluc | Oc | Chuen | Eb | Ben | Ix | Men |
16.ª | Cib | Caban | Etznab | Cauac | Ahau | Imix | Ik | Kan | Akbal | Chicchan | Cimi | Manik | Lamat |
17.ª | Muluc | Oc | Chuen | Eb | Ben | Ix | Men | Cib | Caban | Etznab | Cauac | Ahau | Imix |
18.ª | Ik | Kan | Akbal | Chicchan | Cimi | Manik | Lamat | Muluc | Oc | Chuen | Eb | Ben | Ix |
19.ª | Men | Cib | Caban | Etznab | Cauac | Ahau | Imix | Ik | Kan | Akbal | Chicchan | Cimi | Manik |
20.ª | Lamat | Muluc | Oc | Chuen | Eb | Ben | Ix | Men | Cib | Caban | Etznab | Cauac | Ahau |
Деяку подібність із календарем цолькін у європейському календарі має позначення дати числом місяця та днем тижня. Різниця в тому, що обидва відліки цолькіна подібні до тижня, і їхні «дні тижня» змінюються щодня (так, ніби після 1 січня йде 2 лютого і т. д.) Подібність у тому, що 13-денний «тиждень» цолькіна був не іменованим, а ось дні 20-денного «тижня» мали особливі значення. В античний час дні європейського тижня також мали сакральний зміст, а субота та неділя в деяких релігійних громадах зберегли цей сенс і нині.
Назви, гліфи та тлумачення днів
ред.У циклі довжини 20 кожен день мав назву, кілька графічних зображень — логограм чи гліфів та сакральний зміст.
No. 1 |
Назва дня2 |
Приклад гліфа для монументів3 |
Приклад гліфа для кодексів4 |
Юкатек XVI століття5 |
Вимовакласичною мовою мая6 | Значення7 | Кіче8 |
---|---|---|---|---|---|---|---|
01 | Imix' | Imix | Imix (?) / Ha' (?) | Дракон; Земля або світ. | Imox | ||
02 | Ik' | Ik | Ik' | Вітер, дихання, життя. Також насилля, блискавка. | Iq' | ||
03 | Ak'b'al | Akbal | Ak'b'al (?) | Ніч, темрява, пекло; світанок, захід. | Aq'ab'al | ||
04 | K'an | Kan | K'an (?) | Кукурудза, достаток, багатство, сітка, павутина, вогонь. | K'at | ||
05 | Chikchan | Chicchan | (невідомо) | Небесна змія. | Kan | ||
06 | Kimi | Cimi | Cham (?) | Смерть, воскресіння. | Kame | ||
07 | Manik' | Manik | Manich' (?) | Олень, символ бога полювання. | Kej | ||
08 | Lamat | Lamat | Ek' (?) | Кролик, символ планети Венера, захід. | Q'anil | ||
09 | Muluk | Muluc | (невідомо) | Вода, символ води нефрит, дощ, жертва. | Toj | ||
10 | Ok | Oc | (невідомо) | Собака, провідник, який веде до сонця через морок потойбічного світу, справедливість. | Tz'i' | ||
11 | Chuwen | Chuen | (невідомо) | Мавпа, бог мистецтва та знання. | B'atz' | ||
12 | Eb' | Eb | (невідомо) | Трава, що росте під дощем, зуб, шлях. | E' | ||
13 | B'en | Ben | (невідомо) | Червоний або золотистий колір, турбота про врожай, достаток. | Aj | ||
14 | Ix | Ix | Hix (?) | Ягуар, життєва сила. | I´x, Balam | ||
15 | Men | Men | (невідомо) | Орел, птах, Місяць, свобода. | Tzikin | ||
16 | Kib' | Cib | (невідомо) | Сова і гриф, птахи смерті ночі та дня. Також воск, душа й комаха. | Ajmaq | ||
17 | Kab'an | Caban | Chab' (?) | Землетрус, розум, мудрість, знання. | No'j | ||
18 | Etz'nab' | Etznab | (невідомо) | Ніж, також ритуальний кремінний ніж. | Tijax | ||
19 | Kawak | Cauac | (невідомо) | Буря, боги грому та блискавки. | Kawoq | ||
20 | Ajaw | Ahau | Ajaw | Верховний правитель, сонце як бог. | Ajpu | ||
Легенда:
|
Походження
ред.Археологічні пам'ятки дають змогу стверджувати, що цей календар виник у Мезоамериці не пізніше V століття до н. е. і його використовували інші народи паралельно, а можливо, й до мая[8][9]. Щодо його походження є кілька версій, жодна з яких нині не є загальноприйнятою.
- Відомо, що число 20 — основа позиційної системи числення мая, використовуваної для довгого календарного рахунку, а число 13 — перша та єдина ненульова цифра у «довгому» записі дати міфічного створення світу — 13.0.0.0.0. Можна припустити, що числа 20 і 13 у мая мали сакральний зміст. Помноживши ці числа, одержуємо 260.
- Вінсент Мальстрем на основі ідей Селії Наттолл[en] пропонує астрономічну версію. На широті проживання мая сонце перебуває в зеніті приблизно 30 квітня та 12 серпня. Більший проміжок між цими датами дорівнює 260 а менший 105. Ця гіпотеза зустріла низку заперечень[10]. І нині мая садять кукурудзу наприкінці квітня — на початку травня, а збирають урожай на початку серпня, але це пов'язано із сезонною зміною опадів, а не з висотою сонця опівдні. До того ж, у мая для організації сільгоспробіт був сонячний календар хааб.
- Зрештою, є навіть гіпотеза, що число 260 обрано, оскільки воно збігається з тривалістю вагітності у людей[11].
Перевірка взаємозв'язку цолькіна з місячним календарем за сучасними параметрами орбіти місяця
ред.Сучасна тривалість року — 365 днів.
Синодичний період обертання Місяця — 29,53 доби.
Сидеричний період обертання Місяця — 27,32 доби.
Розрахунок реліктового періоду обертання Місяця навколо Землі для реліктового року тривалістю 260 днів за цолькіном на підставі сучасних ппараметрів орбіт:
29,53х260/365=21,03 доби
27,32х260/365=19,46 доби
Таким чином, за Цолькіном: 20 днів — місячний місяць, 260/20 = 13 — кількість місячних місяців у році з 260 днів, що відповідають сучасному відношенню тривалостей земного року до місячного місяця:
365/29,53 = 12,36
365/27,32 = 13,36
260/20 = 13
З цього можна припустити, що цолькін — це реліктовий найдавніший місячний календар, коли рік тривав 260 днів. І найголовніші відстежувані тоді події — це молодик і повний місяць.
Примітки
ред.- ↑ Відповідно до сучасної орфографії Гватемальської академії мов майя[en]
- ↑ Tedlock, Barbara, Time and the Highland Maya Revised edition (1992 Page 1) «Багато громад гватемальських індіанців, які переважно розмовляють мовами сім'ї мая, продовжують використовувати 260-денний календар і часто стародавній сонячний календар (глава 4).»
- ↑ Miles, Susanna W, «An Analysis of the Modern Middle American Calendars: A Study in Conservation.» In Acculturation in the Americas. Edited by Sol Tax, p. 273. Chicago: University of Chicago Press, 1952.
- ↑ Voß, Alexander W. (2006) «Astronomía y matemáticas»; en Nikolai Grube et al, Mayas. Una civilización milenaria, traducción de Mariona Gratacòs i Grau, Marciano Villanueva, Lidia Álvarez Grifoll y Ambrosio Villanueva; pp.131-141 ; China, ed.Tandem Verlag GmbH, ISBN 978-3-8331-1959-0
- ↑ Canto López, Antonio, Apuntaciones sobre Mesoamérica, Ediciones de la Universidad Autónoma de Yucatán, Mérida, Yucatán, 1991, ISBN 968-6160-75-2
- ↑ Лише у Гватемалі є 22 маянських мови.
- ↑ Time Among the Maya: Travels in Belize, Guatemala, and Mexico / Abacus, Londres, 1989. — ISBN 0-349-10892-7.
- ↑ а б Miller, Mary[en]; Karl Taube[en]. The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya: An Illustrated Dictionary of Mesoamerican Religion. — London : Thames & Hudson[en], 1993. — ISBN 0-500-05068-6.
- ↑ Maya Calendar Origins: Monuments, Mythistory, and the Materialization of Time. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 14 травня 2018.
- ↑ Заперечення Джона Гендерсона та Артура Фітчетта від 1974 року (PDF) Архівна копія на сайті Wayback Machine..
- ↑ The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya: An Illustrated Dictionary of Mesoamerican Religion / Thames and Hudson, Londres, 1993. — С. 46—48. — ISBN 0-500-05068-6.