Аров Борис Лазарович

Аров Борис Лазарович
Народився	1 травня 1919; Аджамка, Аджамська волость, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Українська СРР
Помер	11 січня 2016 (96 років); Миколаїв, Україна
Поховання	Миколаївське центральне міське кладовище
Діяльність	журналіст
Премії
	; ; ;

Борис Лазарович Аров (1 травня 1919(19190501), с. Аджамка, Херсонська губернія, сучасна Кіровоградська область — 11 січня 2016, Миколаїв) — радянський і український спортивний журналіст.

З життєпису ред.

З 1937 року працював у миколаївській обласній газеті «Южная правда». Вів репортажі з чемпіонату світу з хокею 1974, Олімпійських ігор 1980, Універсіади 1981. Його статті друкували «Огонёк», «Юность», «Молодёжная эстрада», «Україна», «Старт». У співавторстві з Маргаритою Саєнко — автор п'єси «Партизанська іскра» (про однойменну партизанську організацію), яка отримала республіканську комсомольську премію імені М. Островського. Лауреат численних нагород Асоціації спортивних журналістів України, у тому числі в найпрестижнішій номінації — приз імені Ігоря Засєди «За честь і гідність у журналістиці»^[1]. У співпраці з Емілем Январьовим створив сценарії документальних фільмів «До свиданья, корабли» та «Незримый пассажир» (про письменника і педагога Адріана Топорова).

Останню свою книгу 96-річний Аров дописав і направив у видавництво кілька днів перед смертю, в січні 2016 року.

Аров Борис Лазарович
Народився	1 травня 1919(1919-05-01) Аджамка, Аджамська волость, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Українська СРР
Помер	11 січня 2016(2016-01-11) (96 років) Миколаїв, Україна
Поховання	Миколаївське центральне міське кладовище
Діяльність	журналіст
Премії