Арнольд Максиміліан Юрійович

Максиміліан Юрійович (Георгійович) Арнольд (рос. Максимилиа́н Юрьевич (Георгиевич) Арно́льд, 1838 — грудень 1897) — російський архітектор, технік-будівельник, професор архітектури.

Максиміліан Юрійович Арнольд
Максимилиа́н Юрьевич Арно́льд
Народження	1838(1838) Тамбовська губернія, Російська імперія
Смерть	1897(1897) Чита, Російська імперія
Країна (підданство)	Російська імперія
Навчання	Петербурзьке будівельне училищеd (1856)
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Санкт-Петербург, Тарту, Москва, Томськ, Красноярськ, Чита
Нагороди	Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Біографія

Максиміліан Юрійович народився в сім'ї обер-офіцера. У 1856 році закінчив Будівельне училище в Санкт-Петербурзі зі званням архітекторського помічника. Отримав чин колезького секретаря. У 1856 році призначений на посаду помічника архітектора будівельно-дорожньої комісії Нижегородської губернії, відряджений для вишукувальних робіт з прокладання залізниці між Волгою і Доном. 20 березня 1857 зарахований до головного будівельного управління МВС у Санкт-Петербурзі, брав участь у будівництві нового шпиля над дзвіницею Петропавлівського собору в Санкт-Петербурзі.

У 1858 році призначений помічником архітектора будівельної та дорожньої компанії в Нижньогородській губернії. З 1862 року помічник архітектора 1-го окружного будівельно-технічного комітету МВС, приймав іспити у техніків-будівельників. До 1868 року отримав чин «колезький асесор». У 1860-х роках займався будівництвом ряду будівель для Московсько-Курської залізниці, у тому числі звів дерев'яну будівлю Нижегородського вокзалу в Москві. З 1872 року очолював кафедру історії архітектури в Будівельному училищі і Інженерній академії Санкт-Петербурга. У 1873 році за наукову діяльність був удостоєний звання інженера-архітектора.

Чоловіча гімназія, Красноярськ

Під час Російсько-турецької війни — співробітник уповноваженого з будівництва лазаретів в тилу діючої армії. Керував будівництвом декількох будівель для установ Червоного Хреста. У 1874–1877 роках закінчував будівництво храму Св. Володимира в Херсонесі за проектом архітектора Д. І. Грімма.

За рекомендацією архітектора О. К. Бруні в 1880 році направлений до Томська для спорудження будівлі Томського університету (1880–1881 рік). Був усунений від робіт. У 1880 році йому було доручено також відновлення Троїцького кафедрального собору (обрушився в 1850 році).

Володимирський собор

У 1883–1884 роках — на посаді міського архітектора міста Красноярська. У 1880-х роках будував лютеранську церкву в Тарту спільно з І. С. Кітнером і В. А. Шретером. Переведений до Забайкалля. До 1888 року перебував на посаді молодшого архітектора Забайкальської казенної палати. З 1888 року — завідувач 2-м відділенням казенної палати Чити. У 1890–1893 роках входив до комісії зі спорудженні будівлі пошти і телеграфу. Брав участь у проектуванні та будівництві винної монополії акцизного управління, Тріумфальної арки.

Писав статті з питань будівельної механіки для журналу «Зодчий». Почесний мировий суддя. Був членом Петербурзького товариства архітекторів.

Проекти

• Нижегородський вокзал (1860–1861, Москва), не зберігся;
• Будинок художника (1876, Севастополь);
• Володимирський собор (Херсонес Таврійський), за проектом Д. І. Грімма (1874–1877, Севастополь);
• Будівля жіночої гімназії (1882, Красноярськ, пр. Миру, 83);
• Торговий дім Н. Г. Гадалова (1884, Красноярськ, пр. Миру, 88);
• Будинок чоловічої гімназії, спільно з Є. М. Александровим (1889, Красноярськ, вул. Леніна, 70);
• Лютеранська церква, спільно з І. С. Кітнера і В. А. Шретер (1880-і, Тарту);
• Будівлі поштово-телеграфної контори (1893, Чита).

Публікації

• Два слова в ответ г. Р. К.//Зодчий. 1873. Вып. 1. С. 17.
• Дом Красноярской женской гимназии//Зодчий. 1885. Вып. 7-8. С. 49-51.
• Дом предварительного заключения в Петербурге//Зодчий. 1877. Вып. 1. С. 9.
• К вопросу о конкурсах//Зодчий. 1872. Вып. 4. С. 60-63; Вып. 5. С. 66-68; Вып. 6. С. 80-84.
• Конкурсный проект женской исправительной тюрьмы в Петербурге//Зодчий. 1872. Вып. 10. С. 158–166.
• Нагревательные приборы воздушного отопления//Зодчий. 1885. Вып. 5-6. С. 38-41.
• О равновесии клина. (Вступление к исследованию устойчивости сводов)// Зодчий. 1879. Вып. 2. С. 19-27; Вып. 5. С. 63-67; Вып. 9
• Очерк архитектурной деятельности в г. Севастополе//Зодчий. 1877. Вып. 1. С. 7-8.
• Расчет аналитической стропильной фермы//Зодчий. Вып. 10. С. 119–128,
• Расчет ферм методом Риттера//Зодчий. 1873. Вып. 10-11. С. 114–121.
• Случай из строительной практики//Зодчий. 1885. Вып. 3-4. С. 18-22.
• Храм св. Владимира в Херсонесе. Расчет устойчивости//Зодчий. 1875. Вып. 10-12. С. 124–129.
• Цинковые кровли, предложенные строителям храма в Херсонесе//Зодчий. 1877. Вып. 2. С. 16-17.

Література

• Иманакова Е. Г. Арнольд, который построил дом // Чита литературная. — 1998. — № 3;
• Лобанов В. Г. Старая Чита. — Чита, 2001.
• Гринберг Ю. И., Слабуха А. В. М. Г. Арнольд//Енисейский энциклопедический словарь. Красноярск, 1998.
• Попов А. И. Томск — М.: Госстройиздат, 1959. стр 70-72
• Залесов В. Г. Арнольд Максимилиан Георгиевич//Биографический словарь архитекторов г. Томска. Вестник ТГАСУ. — 2001.
• [[https://web.archive.org/web/20131018033819/http://elib.tomsk.ru/purl/1-4881/ Архівовано 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Залесов В. Г. Архитекторы Томска (XIX — начало XX века). Арнольд Максимилиан Юрьевич]
• Арнольд Максимилиан Георгиевич. Справочник научных обществ России. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 15 січня 2013.