Аніта Бербер
Аніта Бербер (нім. Anita Berber; 10 червня 1899, Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький рейх — 10 листопада 1928, Берлін, Веймарська республіка) — відома в 1920-х роках німецька танцівниця й акторка німого кіно. Прославилася відвертими, насиченими еротизмом танцювальними номерами та скандальною поведінкою.
| Аніта Бербер | |
|---|---|
| нім. Anita Berber | |
 | |
| Дата народження | 10 червня 1899[1][2][…] |
| Місце народження | Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький Райх[1] |
| Дата смерті | 10 листопада 1928[1][2][…] (29 років) |
| Місце смерті | Берлін, Німецький Райх[1] |
| Поховання | Берлін |
| Громадянство | .svg){kind=small} Німецька імперія.svg){kind=small} Веймарська республіка |
| Професія | акторка театру, натурщиця, кіноакторка, танцюристка, письменниця, повія, акторка |
| IMDb | ID 0073318 |
 Аніта Бербер у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Народилася 10 червня 1899 року в Лейпцигу. Батько, професор Фелікс Бербер[de], був відомим скрипалем, мати на ім'я Люсі співала шансонетки в берлінських кабаре. Коли дівчинці було три роки, батьки розлучилися. Дитинство пройшло в Дрездені, де вона від 1906 року виховувалася в бабусі (рідня по матері) і до 1913 року відвідувала школу для дівчаток. 1914 року почалася Перша світова війна, і Аніта разом із бабусею повернулася до матері до Берліна, де оселилися в районі Вільмерсдорф.
Початок кар'єри
ред.Через рік почала брати уроки акторської майстерності в актриси Марії Моїссі[de] та відвідувати танцювальну школу відомої танцівниці тих років Рити Сачетто[de]. Її сценічний дебют разом із іншими учнями школи відбувся 24 лютого 1916 року. 1917 року Аніта пішла від Сачетто і почала блискучу самостійну кар'єру — соло на сцені берлінського театру Аполло[de], танцювала на майданчиках вар'єте Зимовий сад[de] і Rudolf Nelson-Revuen, 1918 року гастролювала Швейцарією, Угорщиною та Австрією. Від початку її танці епатували публіку, тому слава Аніти набула відтінку порочності та скандалу.
Скандальна слава
ред.Повернувшись до Берліна, 1919 року одружилася з художником Ебергардом фон Натусіусом (нім. Eberhard von Nathusius; 1895—1942). Того ж року дебютувала в кіно, отримавши невелику роль у фільмі Ріхарда Освальда «Будинок трьох дівчат[de]». Потім була головна роль у фільмі того ж Освальда «Історія Діди Ібсен[de]». 1919 року їхня співпраця тривала далі й Освальд зняв Аніту в п'яти фільмах — «Пер Ґінт[de]» за п'єсою Генріка Ібсена, «Проституція. Жовтий дім[de]», «Навколо світу за 80 днів», «Не такий, як усі», «Зловісні історії[de]», де Аніта з'явилася у всіх п'яти епізодах. В останніх чотирьох картинах її партнером був відомий німецький актор тих років Конрад Фейдт.
1920 року представила глядачам нову програму під назвою Звуки і дим і далі знімалася в кіно, зокрема зігравши 1922 року роль другого плану в картині Фріца Ланга «Доктор Мабузе, гравець». Того ж року розлучилася з Натусіусом і, бувши бісексуалкою, пішла до подруги на ім'я Сюзі Вановскі (нім. Susi Wanowsky). Далі почала роман зі своїм танцювальним партнером, гомосексуалом Себастьяном Дросте, і 1922 року в Будапешті вони одружилися. Незадовго до цього пара шокувала публіку, представивши у Відні свою спільну програму «Танці пороку, жаху і захоплення», яка включала номери під мальовничими назвами Труп на секційному столі, Морфій, Дім оман і Ніч Борджіа.
Це шоу, в якому Бербер та Дросте танцювали оголеними, притягувало публіку як магніт, але потім втрутилися віденські охоронці моральності, і скандальна пара перебралася до Угорщини. 1923 року вони випустили збірку не менш провокаційних віршів та оповідань за мотивами сюжетів своїх танців. Далі пара повернулася до Берліна, де стався новий скандал — Дросте, наркоман-кокаїнник, учинив крадіжку, щоб роздобути грошей на наркотики, і втік від розплати в Америку. Того ж року Аніта анулювала їхній шлюб.
1923 році разом із Норою Ґреґор знімається у фільмі «Вогники в глибині».
Останні роки
ред.Після втечі Дросте новим партнером Бербер став американець-гомосексуал Генрі Шатен-Гоффман (нім. Heinrich Châtin-Hofmann). 10 вересня 1924 року вони одружилися. У парі з Шатен-Гоффманом Аніта викликала фурор, виступаючи з танцювальними номерами Ракета, Вогні рампи, Біла мишка і Звуки та дим. Вони сенсаційно гастролювали в Кельні, Дюссельдорфі, Лейпцигу і Вроцлаві (у ті роки — Бреслау), а в Гамбурзі представили глядачам оновлену програму під назвою Танці еротики та захоплення.
1928 року подружжя гастролювало на Близькому Сході, і це турне стало для Бербер останнім. У липні, під час виступу в Дамаску, танцівниця просто на сцені відчула сильне нездужання. Її перевезли до Берліна, і 10 листопада того ж року вона померла в лікарні від туберкульозу, обтяженого наслідками пристрасті до кокаїну.
Визнання та пам'ять
ред.- 1987 року режисер Роза фон Праунгайм[de], один із активістів руху за права гомосексуалів Німеччини, зняв картину під назвою «Аніта[de]» — про те, як літня пані збожеволіла, уявивши себе Бербер.
- 1925 року художник-авангардист Отто Дікс зобразив Бербер на картині «Портрет дами в червоному». Нині картина міститься в галереї міста Штутгарта.
- Компанія Rosenthal випустила три порцелянові статуетки, що зображують Аніту в танці.
Фільмографія
ред.| Рік | Українською | Мовою оригіналу | Роль |
| 1925 | Вальс Штрауса | Ein Walzer von Strauß | Танцівниця |
| 1923 | Вогники в глибині | Irrlichter der Tiefe | ? |
| Три Марії та пан Марана | Die Drei Marien und der Herr von Marana | ? | |
| Відень, місто пісень | Wien, du Stadt der Lieder | ? | |
| 1922 | Лукреція Борджіа | Lucrezia Borgia | Джулія Орсіні |
| У боротьбі з невидимим ворогом | Im Kampf mit dem unsichtbaren Feind | Бессі | |
| Доктор Мабузе, гравець | Dr. Mabuse, der Spieler | Танцівниця | |
| Вони з цирку | Die vom Zirkus | Циркачка | |
| Личина | Schminke | ? | |
| 1921 | Золота лихоманка | Die Goldene Pest | Наташа |
| Ніч Мері Мертон | Die Nacht der Mary Murton | ? | |
| Граф Каліостро | Der Graf von Cagliostro | ? | |
| Люцифер | Lucifer | ? | |
| Розтрачене життя | Verfehltes Leben | ? | |
| 1920 | Шулер | Der Falschspieler | ? |
| Череп доньки фараона | Der Schädel der Pharaonentochter | ? | |
| Нічні істоти | Nachtgestalten | Танцівниця | |
| 1919 | Зловісні історії | Unheimliche Geschichten | Проститутка / Жінка / Подружка / Дружина п'яниці / Сестра президента клубу |
| Не такий, як усі | Anders als die Andern | Ельза | |
| Пер Ґінт | Peer Gynt | ? | |
| Навколо світу за 80 днів | Die Reise um die Erde in 80 Tagen | Ауда | |
| Проституція. Жовтий дім | Die Prostitution. Das gelbe Haus | Лола | |
| 1918 | Історія Діди Ібсен | Dida Ibsens Geschichte | Діда Ібсен |
| Будинок трьох дівчат | Das Dreimäderlhaus | Гризі |
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #11865568X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Anita Berber — 2008.
Посилання
ред.- Anita-berber.de(нім.)
- Anitaberber.de.vu(англ.)
- Біографія на Glbtq.com(англ.)
- Фотографії та зображення актриси