Відкрити головне меню
Anidulafungin structure.svg
Анідулафунгін
Систематизована назва за IUPAC
N-[(3S,6S,9S,11R,15S,18S,20R,21R,24S,25S,26S)-6-[(1S,2R)-1,2-dihydroxy-2-(4-hydroxyphenyl)ethyl]-11,20,21,25-tetrahydroxy-3,15-bis[(1R)-1-hydroxyethyl]-26-methyl-2,5,8,14,17,23-hexaoxo-1,4,7,13,16,22-hexaazatricyclo[22.3.0.09,13]heptacosan-18-yl]- 4-{4-[4-(pentyloxy)phenyl]phenyl}benzamide
Класифікація
ATC-код J02AX06
PubChem 166548
Хімічна структура
Формула C58H73N7O17 
Мол. маса 1140,24 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100%
Метаболізм НД
Період напіввиведення початковий—24 год.,термінальний— 40-50 год.
Екскреція Жовч,Нирки,фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ЕРАКСИС,
«Фармація і Апджон Компані»,США
UA/12190/01/01
08.06.2012-08/06/2017


Анідулафунгін — напівсинтетичний протигрибковий препарат з групи ехінокандинів, що є похідними ліпопептидів для парентерального застосування.[1] Анідулафунгін розроблений компанією «Vicuron Pharmaceuticals», яка пізніше увійшла до складу компанії «Pfizer», та затверджений FDA 21 лютого 2006 року.[2]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Анідулафунгін — напівсинтетичний протигрибковий препарат з групи ехінокандинів. Препарат має фунгіцидну дію, що полягає в інгібуванні синтезу (1,3)-β-D-глюкану, що є важливим компонентом клітинної стінки багатьох патогенних грибків. До препарату чутливі грибки роду Candida spp., а також Aspergillus fumigatus.[3] Даних за чутливість інших грибків до препарату немає.

ФармакокінетикаРедагувати

Після внутрішньовенного введення анідулафунгін швидко розподіляється в організмі, біодоступність препарату становить 100%. Анідулафунгін на 99% зв'язується з білками плазми крові. Дані за розподіл в тканинах організму відсутні, тому невідомо, чи проникає препарат через гематоенцефалічний бар'єр. Анідулафунгін проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат не метаболізується в печінці, відбувається лише повільний фізіологічний розпад препарату в тканинах організму. Виводиться анідулафунгін з організму переважно з жовчю, а також із калом і сечею у вигляді метаболітів. Виведення анідулафунгіну з плазми крові повільне, складається з кількох фаз. Період напіввиведення препарату в основній фазі становить 24 години, в кінцевій фазі становить 40—50 годин. Період напіввиведення препарату не змінюється у осіб з печінковою та нирковою недостатністю.

Показання до застосуванняРедагувати

Анідулафунгін застосовується при інвазивному кандидозі (включаючи кандидозну септицемію) без нейтропенії.

Побічна діяРедагувати

При застосуванні анідулафунгіну можливі наступні побічні ефекти:

ПротипоказиРедагувати

Анідулафунгін протипоказаний при підвищеній чутливості до ехінокандинів. Препарат не застосовують в педіатричній практиці. При вагітності та годуванні грудьми застосовують з обережністю.

Форми випускуРедагувати

Анідулафунгін випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 0,1 г.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати