Антоновича, 32
Буди́нок Кра́усса — прибутковий будинок на вулиці Антоновича, 32. Оригінальна пам'ятка житлової архітектури Києва останньої чверті ХІХ сторіччя. Унаслідок перероблення фасаду сучасними власниками й орендарями приміщень архітектура будинку зазнала значних утрат.
| Антоновича, 32 | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Садиба на початку ХХ сторіччя | ||||
|
50°26′07″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.435277777805552546° пн. ш. 30.51333333336111053° сх. д.Координати: 50°26′07″ пн. ш. 30°30′48″ сх. д. / 50.435277777805552546° пн. ш. 30.51333333336111053° сх. д. | ||||
| Статус | пам'ятка архітектури та містобудування (охоронний номер 195) | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури місцевого значення України | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Київ | |||
| Архітектурний стиль | неоренесанс | |||
| Архітектор | Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович | |||
| Будівництво | 1887 — 1888 | |||
| Адреса | вулиця Антоновича, 32 | |||
  Антоновича, 32 (Київ) | ||||
 | ||||
 Антоновича, 32 у Вікісховищі | ||||
.jpg)
Архітектура зазнала значних утрат унаслідок дій сучасних власників й орендарів приміщень.
Рішенням виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів № 49 від 21 січня 1986 року будівля поставлена на облік пам'яток архітектури[1].
Історія ред.
_20191215.jpg)
Станом на 1882 рік ділянкою володів Адам Кострубокій. 1887 року новим власником став архітектор Андрій Краусс, який для себе спорудив прибутковий будинок. У листопаді 1888 року садибу придбав італійський підданий Наполеон Беллі[2].
1922 року будинок націоналізували більшовики.
Архітектура ред.
.jpg)
_20191215.jpg)
Триповерховий з напівпідвальним поверхом будинок зведений у 1887—1888 роках. Чоловий фасад оформлений у стилі неоренесанс.
Цегляна споруда має внутрішнє подвір'я з флігелем 1888 року, похилий дах і плоскі перекриття. У плані П-подібна.
На кожному поверсі розміщено по дві квартири з коридорним плануванням. Вітальні і передпокої виходять на вулицю, а інші приміщення — у подвір'я.
Композиція чолового фасаду симетрична. По осі розміщені проїзд і трипрогонна аркада вхідної лоджії з парадними сходами. У парадному підлога мозаїчна. У крилах будинку є чорні сходи.
Фасад оздоблено ажурними кованими огорожами балконів, парапету й ліпними деталями. Будинок фланкований ризалітами, які увінчані прямокутними аттиками з меандровим фризом.
Над аркадою — тераса з арковим фризом. Перший поверх декорований рустом. У простінках між вікнами третього поверху розміщені вази на п'єдесталах. Балкони на ліпних кронштейнах.
Первісно перед будинком стояли скульптури, які не збереглись.
За визначенням дослідників, «незвичне об'ємно-просторове вирішення й виразна стилістика споруди мають художню цінність»[1].
Фасад пошкоджений заскленими і пластиковими балконами, кондиціонерами, великими комерційними вивісками, а також прибудовою крамниці[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в Будинок Краусса, 1999, с. 336.
- ↑ Кузнечна вулиця: від Караваївської до Поліцейської вулиці. Либідського поліцейського відділку, мирового судді 4 і 8 ділянок. Архів оригіналу за 09 грудня 2019.
Джерела ред.
- Єрофалов Борис, Кальницький Михайло. Будинок Краусса // Звід пам'яток історії та культури України: Київ. Кн. 1, ч. 1. А — Л / П. Тронько та ін. — К., 1999. — С. -336.