Антологія
Антоло́гія — збірка найхарактерніших творів кількох письменників певного жанру чи літературного періоду.
Перші антологіїРедагувати
Першим упорядником антології вважають еллінського поета Мелеагра із Гадари. Близько 90 року до н. е. він упорядкував «Вінець» (або «Грецьку антологію»), до якої увійшли епіграми майже 50 поетів, починаючи від Архілоха (7 століття до н. е.) та закінчуюючи сучасниками (серед яких був і сам упорядник антології).
Антології 20 століттяРедагувати
- Акорди: Антологія української лірики від смерті Шевченка. — Львів, 1903.
- Зеров М. Антологія римської поезії. — Київ, 1920.
- Антологія західноукраїнської літератури 20 століття. — Харків, 1930.
- Антологія української поезії. — Т. 1—3. — Харків, 1930—1931.
- Антологія сучасної української поезії. — Львів, 1936.
- Націоналізм: Антологія. — Київ, 2000.
- Стежка крізь безмір: Сто німецьких поезій (750—1950, переклад Ігоря Качуровського). — Париж, Львів, Цвікау, 2000.
Див. такожРедагувати
ЛітератураРедагувати
- Антологія // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — 608 с. — С. 77.
- Федченко П. М. Антологія // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 71—72.
- Соловей Е. С. Антологія // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — 10 000 прим. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 565—566.
- Галета О. І. Антологія як репрезентативний жанр нової української літератури // Питання літературознавства. – 2013. – № 88. – С. 157–172.
ПосиланняРедагувати
- Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 51.
- Антологія // ВУЕ
- Антологія // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 34. — 634 с.
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |