Антологія

Антоло́гія — збірка найхарактерніших творів кількох письменників певного жанру чи літературного періоду.

Зміст

Перші антології

Першим упорядником антології вважають еллінського поета Мелеагра із Гадари. Близько 90 року до н. е. він упорядкував «Вінець» (або «Грецьку антологію»), до якої увійшли епіграми майже 50 поетів, починаючи від Архілоха (7 століття до н. е.) та закінчуюючи сучасниками (серед яких був і сам упорядник антології).

Антології 20 століття

• Акорди: Антологія української лірики від смерті Шевченка. — Львів, 1903.
• Зеров М. Антологія римської поезії. — Київ, 1920.
• Антологія західноукраїнської літератури 20 століття. — Харків, 1930.
• Антологія української поезії. — Т. 1—3. — Харків, 1930—1931.
• Антологія сучасної української поезії. — Львів, 1936.
• Націоналізм: Антологія. — Київ, 2000.
• Стежка крізь безмір: Сто німецьких поезій (750—1950, переклад Ігоря Качуровського). — Париж, Львів, Цвікау, 2000.

Див. також

• Українські антології
• Альманах

Література

• Антологія // Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Юрій Ковалів. — Т. 1. — К.: Видавничий центр «Академія», 2007. — С. 77.
• Федченко П. М. Антологія // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 71—72.
• Соловей Е. С. Антологія // Енциклопедія сучасної України / Національна академія наук України, Наукове товариство імені Шевченка, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — Ред. І. М. Дзюба, А. І. Жуковський та ін. — К. : [б. в.], 2001. — Т. 1: А. — 825 с. — 10 000 прим. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 565—566.
• Галета О. І. Антологія як репрезентативний жанр нової української літератури // Питання літературознавства. – 2013. – № 88. – С. 157–172.