Рябчук Анастасія Миколаївна

Рябчук Анастасія Миколаївна (4 липня 1984, Львів) — соціолог, дослідниця праці, бідності, робітничого та трудового руху в Україні та Південній Африці. Співзасновниця журналу соціальної критики «Спільне» та видавничого проекту «Медуза». Дочка Миколи Рябчука й Наталки Білоцерківець.

Анастасія Рябчук
Народилася	4 липня 1984(1984-07-04) (39 років) Львів
Місце проживання	Київ
Країна	Україна
Діяльність	соціолог
Alma mater	Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Галузь	соціологія бідності, робітничий рух
Науковий ступінь	кандидат соціологічних наук
Відома завдяки:	співзасновниця журналу «Спільне»
Батько	Микола Рябчук
Мати	Наталка Білоцерківець

Освіта

2001-2005 — Національний університет «Києво-Могилянська академія», кафедра соціальних наук та соціальних технологій, бакалавр соціальних наук (спеціальність — соціологія, напрям — політологія).

2005-2006 — закінчила магістратуру Кембриджського університету (магістр філософії з сучасного суспільства та глобальних трансформацій).

2006-2012 — Національний університет «Києво-Могилянська академія», кафедра соціальних наук та соціальних технологій, кандидат наук у галузі соціальної структури та соціальних відносин. Докторська програма спільного нагляду з Вищою школою з соціальних наук, Париж (стипендія французького уряду). У 2012 році захистила дисертацію на здобуття ступеня кандидата соціологічних наук. Тема дисертації: «Структурні чинники відтворення та соціальної репрезентації бездомності».

2013-2018 — наукова співробітниця відділу досліджень з соціальних змін у південноафриканському дослідженні, мала декретну відпустку (лютий-червень 2014 року; вересень-грудень 2016 року), (Південно-Африканська Республіка).

Професійна діяльність

В 1999–2000роках працювала викладачкою німецької мови у початковій школі Риджвью. У 2000 році паралельно працювала помічницею бібліотекаря у Публічній бібліотеці Ліберті в штаті Міссурі. З 2002 року працювала кореспонденткою літературного журналу «Книжковий клуб Плюс», також публікувалася в інших видавництвах. У 2003–2004 роках працювала асистенткою бібліотекаря у Науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія».^{[джерело?]}

У 2004–2005 роках була координаторкою програм для безхатченків; брала участь у позашкільному проекті «Карітас-Україна» для дітей, які опинилися під загрозою бездомності. Працювала викладачкою словенської мови на кафедрі іноземних мов в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» з 2004 по 2005 рік. У травні 2005 року працювала помічницею у галереї у центрі сучасного мистецтва в місті Київ. У червні 2006 року працювала викладачкою французької мови (академічні програми «Оксбрідж»), Париж.^{[джерело?]} З листопаду 2010 року по грудень 2010 року Анастасія спільно з Євгенією Бєлорусець була кураторкою та співавторкою виставки документальної фотографії «Вулиця Гоголя, 32» та серії семінарів з питань бідності, бездомності та житлових умов у Києві.

З травня 2008 року Рябчук є викладачкою соціології на кафедрі соціальних наук та соціальних технологій, НаУКМА.

Була співзасновницею журналу соціальної критики «Спільне» та головною редакторкою першого і шостого (спільно з Тамарою Марценюк) випусків журналу.

З січня 2013 року — член редакційної колегії «Debatte»: журнал для сучасної Центральної та Східної Європи (рецензований, виданий Routledge — Taylor & Francis). З 2014 по 2018 роки проводила постдокторські дослідження в Центрі суспільних змін Університету Йоганнесбурга (Південно-Африканська Республіка).

Сфера наукових інтересів Анастасії Рябчук та головні напрями дослідження — бідність, бездомність і міська маргінальність, соціальна політика, якісні методи у соціологічних дослідженнях, соціологія П'єра Бурдьє. У Центрі дослідження Голокосту і геноцидів вона займалася питанням нацистської політики щодо бездомних та «асоціалів».

Була координаторкою колективного дослідницького проекту «Праця і робітничий рух в Україні».

Особисте життя

Анастасія Рябчук володіє українською, англійською, французькою, російською мовами. Добре знає польську, італійську, німецьку та словенську мови. На базовому рівні володіє іспанською, португальською, сербохорватською мовами. Була подругою Богдана Сольчаника.

Сім'я

• мати Наталка Білоцерківець (1954) — поет, перекладач;
• батько Микола Рябчук (1953) — культуролог, журналіст;
• брат Юрій Рябчук (1988) — музикант;
• донька — Агафія (2014).

Основні публікації

• Зайві люди: бездомні на вулицях Києва. — К.: Четверта хвиля, 2005. 99 с.
• «Формування» і «занепад» робітничого класу (спроба огляду) // Україна Модерна. — 2009. — Ч.3(14). — С.126–142.
• Криміналізація бездомності на пострадянських теренах // Спільне. — 2010, № 1: Криміналізація соціальних проблем.
• Якість життя для обраних // Спільне. — 2010, № 2: Трансформації міського простору. — С. 154—156.
• Проблема «асоціалів» у Нацистській Німеччині // Спільне. — 2012, № 5: Політекономія расизму. — С. 79–85
• Зайві люди: бездомні на вулиці Києва // Четверта Хвиля. — 100 р.
• 1:as--sm-rn-s&catid=23 Адаптаційний дискурс як засіб маргіналізації робітничого класу в пострадянських суспільствах^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Соціологія: теорія, методи, №. 1, 2007, с.105-114.
• Соціальна маргінальність у міському середовищі. (Social marginality in an urban setting — In Ukrainian) // Соціальна політика і соціальна робота. №.1-2.
• Руйнування повсякденності: фоторепортаж з будинку на Гоголівській (The destruction of everyday life: a photographic report from a house on Gogol street) // Спільне: журнал соціальної критики, №.2.
• Обмеження у підготовці до складання ЗНО учнями із сільської місцевості (Limitations in preparing for External Independent Evaluation by students from rural areas) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг — 2015., No1. — С. 116—131. (у співавторстві з Вікторією Мулявкою)
• Кінопоїзд до ХМЗ: коментарі до відеодокументації робітничих протестів на Херсонському машинобудівному заводі. (Cine-train to KhMZ: comments on video-documentation of workers' protests at the Kherson machine-building plant) // Спільне: журнал соціальної критики, № 4.
• Подвійне навантаження як соціальний феномен в умовах сучасної України на прикладі поєднання навчання і роботи студентами м. Києва (Double burden as a social phenomenon in contemporary Ukraine: the case of combining work and study by university students in Kyiv) // Методологія, теорія і практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. Випуск 18. (у співавторстві з Оленою Цибанковою).
• Незадовільні житлові умови як наслідок комерціалізації ринку житла в пост-радянській Україні. (Unsatisfactory housing conditions as a consequence of commercialization of the housing market in post-Soviet Ukraine) // Економіка України, т.8, випуск 633, с.88-96.
• Divergent trajectories of the miners’ movements in Ukraine and South Africa // Наукові записки НаУКМА. Соціологічні науки. — 2013. — Т.148
• Right Revolution? Hopes and Perils of the Euromaidan Protests in Ukraine // Debatte: journal for contemporary Central and Eastern Europe, Vol.22, Issue 1, pp. 127–134.
• Perpetuation and transformation of the split-household strategy of labour migrants: the case of a Carpathian village // EMECON: Зайнятість та економіка у Центральній та Східній Європі. Vol. 1. — 10p.
• From communism to capitalism, from production to consumption: the case of the Bilshovyk plant and shopping center in Kyiv // Огляд радикальної історії. Vol. 114. — pp. 29– 37. (у співавторстві з Наталією Онищенко).
• Nostalgia for the past or claim-making for the future: the case of Ukrainian professional public sector workers // AFP Робочі документи. Vol. 2. — pp. 61–71.
• The implications of adaptation discourse for the post communist working class // Debatte: журнал для сучасної Центральної та Східної Європи, April 2009, pp. 55–64.
• La culture du «bomj»: réponse critique a l'approche culturaliste. (The culture of the «bomj»: a critical response to a culturalist approach — In French). In: P. Bruneteaux et D. Terrolle (eds) L'arrière-cour de la mondialisation: ethnographie des paupérisés. Paris: Croquant. — pp. 353–375.

Переклад

• П'єр Бурдьє, Лоїк Вакан. Рефлексивна соціологія / Переклад з англ. Анастасії Рябчук. — Київ: Медуза, 2015.

Джерела

• Зайві люди: бездомні на вулицях Києва // LiveLib. — 2005.
• Колишні учасники програми «VWS Fellowship in Holocaust and Genocide Studies for Ukrainian Citizens» // Нідерландський Центр вивчення Голокосту і геноциду. — 2010.
• Dr Anastasia Ryabchuk // University of Johannesburg.