Анастасія Василівна (княгиня київська)
Анастасія Василівна (нар. 1397–98 — пом. 1470) — друга донька великого князя московського Василя І Дмитровича від литовської князівни Софії Вітовтівни.
Життєпис ред.
Народилась, либонь, в Москві. 1417 року її видали заміж за кн. Олександра (Олелька) Володимировича, аби зміцнити стосунки з Литовсько-Руською державою. Відповідно до тевтонського рапорту, весілля, що його справив внучці Вітовт, почалося 22 серпня і тягнулось цілий тиждень[1].
Осінню 1421 р. Анастасія навідалась до Москви і за тиждень перед Різдвом вернулась назад[2]. Під час династичної війни межи Свидригайлом та Сигізмундом Кейстутовичем Олелька арештували й ув'язнили у Кернові, тоді як Анастасію разом з синами посадили в Утянах. Коли ж великим князем став Казимир Ягеллончик, сім'ю було звільнено[3].
Після осліплення брата, Василя II Темного Дмитром Юрійовичем Шемякою тримала в Москві свого шпигуна, якого прислала в 1446 році з Києва, щоб стежити за діями Шемяки і вчасно повідомляти братові про його наміри і плани; всіляко допомагала Василю ІІ і його прихильникам, які втекли до Литви. Листувалася з московським митрополитом Іоною.
Сім'я ред.
У шлюбі було двоє синів і три доньки[4]:
- Семен Олелькович (бл. 1420—1470), за рішенням великого князя литовського Казимира IV, став наступником батька на київському княжому престолі та останнім київським князем (1455—1470). Після смерті Семена Київське князівство було ліквідоване, а не його місці утворене Київське воєводство.
- Михайло Олелькович (?—1481), князь слуцький, князь-намісник Великого Новгорода, страчений Казимиром за спробу державного перевороту у 1481 році.
- Юліана Олельківна — перша дружина князя Юрія Федоровича Пронского, онука князя Пронського і рязанського Івана Володимировича.
- Феодора Олельківна — дружина князя Симеона Юрійовича Гольшанського, за Войтовичем — Семена Івановича Пінського.
- Євдокія Олельківна (?—1468) — з 1463 року друга дружина господаря Молдавії Стефана Великого (1433—1504).
Примітки ред.
- ↑ Скеп'ян А.А. Князі Слуцкія / А.А. Скеп'ян. — Мінск : «Беларусь», 2013. — С. 15. — ISBN 978-985-01-1049-7.
- ↑ Симеоновская летопись (Полное собрание русских летописей. Т. 18). — Москва : Знак, 2007. — С. 166.
- ↑ Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006. С. 642.
- ↑ Генеалогия Олельковичей-Слуцких. Архів оригіналу за 14 серпня 2017. Процитовано 25 листопада 2017.