Сигізмунд Кейстутович, (лит. Žygimantas Kęstutaitis, Žyhimont Kejstutavicz, пол. Zygmunt Kiejstutowicz; *бл.1365 — †20 березня 1440) — великий князь литовський (1432-1440), князь стародубський, можайський (з 1383). Наймолодший із синів Кейстута, брат Вітовта[1].

Сигізмунд Кейстутович
Žygimont Kiejstutavič. Жыгімонт Кейстутавіч.jpg
Великий князь Литовський
Правління 1432-1440
Попередник Свидригайло Ольгердович
Наступник Казимир IV Ягеллончик
Інші титули Князь стародубський
Князь мозирський
Біографічні дані
Імена Корибут
Народження бл.1365
Тракайський замок, Тракай, Троцьке князівство, Велике князівство Литовське
Смерть 20 березня 1440(1440-03-20)
Тракай
Поховання Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс)
Дружина Донька Андрія Одинцевича
Діти Михайло, Ядвіґа
Династія Гедиміновичі
Батько Кейстут
Мати Бірута
Lob Погоня Сигизмунда Кейстутовича.svg
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Печатка Сигізмунда I, XV століття

БіографіяРедагувати

Сигізмунд Кейстутович вів запеклу боротьбу проти литовсько-руського князя Свидригайла Ольгердовича. У 1432 році напав на Свидригайла, захопив Вільно, був проголошений великим князем. Намагаючись прихилити на свою сторону українську знать, привілеями 1432 і 1434 років поширив на руських князів і бояр права, якими користувалася литовська шляхта. У 1432 році Сигізмунд Кейстутович відступив Польщі подільські землі та території на волинському порубіжжі; після його смерті вся Волинь мала відійти до Польської Корони. У вересні 1435 року остаточно розбив українсько-литовські війська під командуванням Свидригайла у битві під Вількомиром. Правління Сигізмунда I зміцнило польські впливи на литовських і українських землях і загострило національно-релігійну боротьбу.

Вбитий внаслідок змови руських князів Івана і Олександра Чорторийських, віленського воєводи Яна Довгірда у Тракайському замку недалеко від Вільнюса (Вільного, Вільна) шляхтичем-киянином Скобейком.

У літературіРедагувати

Негативний персонаж роману «Сумерк» Юліана Опільського[2].

ПриміткиРедагувати

  1. Dynastia Litewska Архівовано 23 жовтень 2013 у Wayback Machine. (пол.)
  2. Опільський Юліан. Сумерк // Темні віки. — К. : Україна, 1993. — 444 с. — ISBN 5-319-01070-2.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сигізмунд Кейстутович