Амалицький Володимир Прохорович

Володи́мир Про́хорович Амали́цький (*13 липня 1860, Старики — †28 грудня 1917) — український геолог і палеонтолог.

Амалицький Володимир Прохорович
Народився	1 (13) липня 1860 Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	15 (28) грудня 1917 (57 років) Кисловодськ, П'ятигорський повітd, Терська область, Російська СФРР
Країна	Російська імперія  Російська республіка
Діяльність	палеонтолог
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь	палеонтологія
Заклад	Імператорський Варшавський університет Варшавський університет
Науковий ступінь	доктор
Аспіранти, докторанти	Pavel Aleksandrovich Pravoslavlevd
Амалицький Володимир Прохорович у Вікісховищі

Біографія

Народився в с. Старики тепер Коростенського району на Житомирщині. Закінчив Петербурзький університет 1883.

Був (з 1890) професором університету і політехнічного інституту в Варшаві. Вивчав переважно кам'яно-вугільні і пермські відклади в Північній Росії та Україні (Донбас). Брав участь (1883—1886) в геолого-ґрунтознавчій експедиції В. В. Докучаєва в Нижегородській губернії. З 1895 працював у басейні Північної Двіни, де зробив визначне відкриття — фауни пермських наземних рептилій, подібної до фауни пермських відкладів Південної Африки.

Входив до складу Комісії з утворення Імператорського Миколаївського Саратовського Університету.

З 1908 року — директор Варшавського політехнічного інституту.

Праці

Опублікував понад 40 праць, в тому числі монографічні описи антракозид, пермських хребетних і рослин. Вперше описав лабіринтодонта двінозавра.

Джерела

• Арістова А. В. Амалицький, Володимир Прохорович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амалицький, Володимир Прохорович
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Северо-Двинские раскопки проф. В. П. Амалицкого, в. 1 — 6. Л., 1921—1931.(рос.)
• Филипп Николаевич Серков. Биологи: биографический справочник. — Наукова думка, 1984. — 813 с.(рос.)