Відкрити головне меню

Оле́шко Попо́вич або Альоша Попович— один з героїв руського билинного народного епосу, легендарний богатир часів Київської Русі. Разом з Іллею Муромцем та Добринею Микитечем оберігав рідну землю від ворогів.

Олешко Попович
Die drei Bogatyr.jpg
«Три богатирі» (Віктор Васнецов)
Стать чоловіча
Період життя XI—XII століття

Олешко Попович у Вікісховищі?
Сильний богатир Олешко Попович. Лубок

Зміст

ПоходженняРедагувати

Батьківщиною Поповича є місто Пирятин, дослідники билин і літописів впевнені – він дійсно історичний герой, про подвиги якого згадується в літописах. Історичні дані свідчать, що він часто бував на пирятинських ярмарках.

В одній із билин розповідається, як мати проводжала Олешка на базарній площі міста Пирятина у похід на ворога. Тоді Пирятин стояв на кордоні давньоруської держави й був одним із її опорних пунктів у боротьбі проти кочівників.

Літописні згадкиРедагувати

Никонівський літопис повідомляє — Олешко Попович відзначився в боротьбі з половцями, убивши половецького хана та його брата. Близько 1201 року Олешко Попович згадується в літописі як учасник боротьби з печенігами.

У Тверському літописі записано, що він брав участь у відомій битві на Калці (1223 р.) і загинув разом з іншими сімнадцятьма витязями.

Літописний богатир Олешко Попович боронив землі на лівому березі Дніпра, де були розташовані Київське, Чернігівське та Переяславське князівства. Це слугує ще одним підтвердженням того, що саме місто Пирятин було батьківщиною богатиря. Цікаво й те, що саме на Пирятинщині прізвище Попович збереглося до наших днів.

В один зі своїх приїздів до Пирятина Т. Шевченко написав "Думу про пирятинського поповича Олексу".

У 992 р. Олексій Попович разом із Яном Усмошвецем уславилися також при обороні Переяслава від печенігів. Як свідчить Никонівський літопис, за свій подвиг вони були взяті в княжу дружину. У 1001 р. Олекса Попович і Ян Усмошвець розбили печенізького хана Радмана і взяли в полон трьох його синів.

ЛітератураРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати