Відкрити головне меню

Але́їч Еспа́ргаро Ві́лья (ісп. Aleix Espargaró Villà; 30 липня 1989(19890730), Ґранульєс, Каталонія, Іспанія) — іспанський мотогонщик, учасник чемпіонату світу з шосейно-кільцевих мотогонок серії MotoGP. У сезоні 2016 року виступає у класі MotoGP за команду «Team Suzuki MotoGP» під номером 41. Старший брат іншого мотогонщика MotoGP Пола Еспаргаро.

Алеїч Еспаргаро
ісп. Aleix Espargaró Villà
Алеїч Еспаргаро на Гран-Прі Великої Британії, 2010 рік
Алеїч Еспаргаро на Гран-Прі Великої Британії, 2010 рік
Загальна інформація
Національність Іспанія іспанець
Громадянство Flag of Spain.svg Іспанія
Народження 30 липня 1989(1989-07-30) (29 років)
Ґранульєс, Іспанія
Зріст 180 см
Вага 69 кг
Веб-сторінка aleixespargaro.com
Спорт
Вид спорту мотоспорт
Дисципліна MotoGP: 125cc, 250cc, Moto2, MotoGP
Команда Team Suzuki MotoGP
Алеїч Еспаргаро у Вікісховищі?

Зміст

Кар'єраРедагувати

Вперше у змаганнях з мотоспорту Алеїч дебютував у 1993 році, у 4-річному віці. Це були гонки по бездоріжжю, так звані ендуро. У 1999 році, у віці 10 років, Еспаргаро здобув свій перший титул, вигравши чемпіонат Каталонії у класі ендуро[1].

В наступному році Алеїч дебютував у шосейно-кільцевих мотогонках. В 2001-му він виграв кубок Каталонії та Іспанії «Copa Rieju Supermotard».

У сезоні 2002 Еспаргаро узяв участь у чемпіонаті Іспанії з шосейно-кільцевих мотогонок в класі 125cc з командою TJT, де зайняв 5-е місце.

В 2004 році він виграв титул, ставши наймолодшим чемпіоном Іспанії в історії цього класу. Це відчинило йому двері у чемпіонат світу.

MotoGPРедагувати

У чемпіонському сезоні 2004 Алеїч дебютував у чемпіонаті світу MotoGP, виступивши на Гран-Прі Валенсії в класі 125cc.

У 2005 році Еспаргаро, підписавши контракт з командою відомих футболістів Кларенса Зедорфа та Роберто Карлоса «Seedorf RC3 - Tiempo Holidays», виступав у серії на постійній основі. Перший сезон видався не дуже вдалим: найкращий результат на етапах — 9-е місце на Гран-Прі Німеччини та 16-е місце в загальному заліку.

В сезоні 2006 року Еспаргаро виступав вже за іншу команду — «Wurth Honda BQR», яка використовувала вже знайомі Алеїчу мотоцикли Honda. Не набравши у перших 6-и гонках жодного очка, решту сезону іспанець разом з командою провів у класі 250сс. Там зміг досягти 9-го місця на Гран-Прі Малайзії та закінчити сезон 20-им у загальному заліку.

На сезон 2007 року Алеїч підписав контракт з командою «Blusens Aprilia» для участі у класі 250сс. Команда використовувала незнайомі для іспанця мотоцикли Aprilia. Продемонструвавши протягом сезону стабільні результати (10-15 місця на етапах), Еспаргаро посів 15-е місце в загальному заліку.

У сезоні 2008 року Алеїч виступав за команду «Lotus Aprilia» на вже знайомих мотоциклах. У перших 5 з 6 гонок Еспаргаро фінішував на 9-у місці; найкращим результатом іспанця у сезоні стало 5-е місце на Гран-Прі Малайзії. Набравши 92 очка, Алеїч зайняв 12-е місце в підсумковій таблиці.

На сезон 2009 року Еспаргаро підписав контракт з італійською командою «Campetella Racing» для участі у класі 250сс, але перед початком сезону команда відкликала свою заявку на участь у чемпіонаті. Алеїч залишився поза гонками Гран-Прі. Щоправда, він двічі брав участь у гонках класу 250сс за команду «Balatonring Team», а також чотири гонки провів у «королівському» класі — MotoGP — замінивши у команді «Pramac Racing» Міку Калліо, який в свою чергу у тих гонках заміняв Кейсі Стоунера у «Ducati Team».

Непогані результати, продемонстровані у MotoGP, втілились у продовженні співпраці Еспаргаро з «Pramac Racing»: у сезоні 2010 року він став повноцінним гонщиком команди. Протягом сезону Алеїч двічі займав восьме місце, в підсумковому заліку ставши 14-м.

У сезоні 2011 році Алеїч повернувся назад у середній клас, який до цього часу став називатись Moto2. Він підписав контракт з командою колишнього чемпіона світу в класі 250сс Сіто Понса «Pons HP 40». Цей сезон став найуспішнішим у кар'єрі іспанця, адже він вперше піднявся на подіум, зайнявши 3-є місце на Гран-Прі Каталонії. Загалом же через великий діапазон продемонстрованих результатів (від 3-го до 31-го місця) він зайняв лише 12-е місце в підсумковому заліку.

На сезон 2012 року Еспаргаро повернувся у клас MotoGP, підписавши контракт з командою «Power Electronics Aspar». Використовуючи мотоцикл, розроблений на базі Aprilia, Алеїч не міг розраховувати на високі результати. Найвищим результатом у сезоні стало 8-е місце на Гран-Прі Малайзії; в підсумковій таблиці іспанець зайняв 12-е місце.

У сезоні 2013 року співпраця Еспаргаро та «Power Electronics Aspar» продовжилась. Протягом сезону іспанець знову не міг на рівні змагатись з гонщиками «Repsol Honda» та «Yamaha Factory Racing». Найкращим результатом у сезоні стали чотири 8-их місця, що дозволило фінішувати в загальному заліку лише 11-им.

На сезон 2014 року Алеїч перейшов у команду «NGM Mobile Forward Racing», де отримав можливість виступати на мотоциклі Yamaha YZR-M1. Щоправда, за це йому та новій команді довелося заплатити 300 000  відступних попередній команді.[2] У цьому ж сезоні молодший брат Алеїча Пол також взяв участь у змаганнях класу MotoGP, приєднавшись до команди «Monster Yamaha Tech 3».[3] Початок сезону виявися вдалим: 4-е місце на дебютному Гран-Прі сезону у Катарі. Наступні кілька етапів Алеїч закінчував у 10-ці найкращих, а у восьмій гонці сезону, у Ассені, скориставшись мінливою погодою, зумів вперше за часи свої виступів у MotoGP здобути поул. Це досягнення стало першим для гонщиків категорії Open.[4] Саму ж гонку Еспаргаро закінчив знову 4-им. Найкращою гонкою Алеїча в його кар'єрі у королівському класі стало Гран-Прі Арагону, де він, скориставшись падіннями Валентіно Россі, Марка Маркеса та Даніеля Педроси, зумів фінішувати на 2-му місці. В загальному заліку Еспаргаро зайняв 7-е місце, а в заліку пілотів категорії Open став переможцем.

На сезон 2015 Алеїч приєднався до заводської команди «Team Suzuki MotoGP», яка повернулась у «королівські» перегони після тривалої перерви. Не маючи можливості боротись з гонщиками на Honda та Yamaha за перемоги на етапах, іспанець зосередився в роботі над вдосконаленням свого Suzuki GSX-RR. Демонструючи стабільні результати в районі 10-го місця, він проте зумів завоювати протягом сезону один поул (Гран-Прі Каталонії). За підсумками сезону він став 11-им.

Статистика виступів у MotoGPРедагувати

В розрізі сезонівРедагувати

Сезон Клас Команда Мотоцикл Гонки Пер Под ПП НК Очки Місце
2004 125cc Racc Caja Madrid Honda 1 0 0 0 0 0 НК
2005 Seedorf RC3 - Tiempo Holidays Honda 16 0 0 0 0 36 16
2006 Wurth Honda BQR Honda 6 0 0 0 0 0
250cc Wurth Honda BQR Honda 9 0 0 0 0 20 19
2007 Blusens Aprilia Aprilia 17 0 0 0 0 47 15
2008 Lotus Aprilia Aprilia 16 0 0 0 0 92 12
2009 Balatonring Team Aprilia 2 0 0 0 0 22 17
MotoGP Pramac Racing Ducati 4 0 0 0 0 16 18
2010 Pramac Racing Team Ducati 18 0 0 0 0 65 14
2011 Moto2 Pons HP 40 Pons Kalex 17 0 1 0 0 76 12
2012 MotoGP Power Electronics Aspar ART 18 0 0 0 0 74 12
2013 Power Electronics Aspar ART 18 0 0 0 0 93 11
2014 NGM Forward Racing Forward-Yamaha 18 0 1 1 0 126 7
2015 Team Suzuki Ecstar Suzuki GSX-RR 18 0 0 1 0 105 11
2016* Team Suzuki Ecstar Suzuki GSX-RR *

Примітка: * — сезон триває.

Цікаві фактиРедагувати

  • У сезоні 2011 року Алеїч Еспаргаро виступав у чемпіонаті Moto2 разом зі своїм молодшим братом Полом, щоправда за різні команди. Вони разом і фінішували у загальному заліку: старший зайняв 12-е місце в загальному заліку, а молодший — 13-е. У сезоні 2014 вони знову змагалися один з одним, щоправда вже у класі MotoGP, і знову у загальному заліку фінішували поруч, цього разу молодший брат став 6-им, а старший — 7-им.

ПриміткиРедагувати

  1. Sharleena Wirsing (02.01.2015). Aleix Espargaró: Vom Lückenbüßer zum Werksfahrer. speedweek.com (нім.). Процитовано 05.01.2015. 
  2. Aleix Espargaró pagará su clausula de libertad y correrá con una Yamaha del equipo Forward (ісп.). Motocuatro.com. 20.09.2013. Архів оригіналу за 24.09.2013. Процитовано 24.09.2013. 
  3. A family affair in the premier class. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 14.03.2014. Процитовано 20.03.2014. 
  4. Кирилл Чернышев (28.06.2014). Исторический момент: Open-прототип на поуле в MotoGP. motogonki.ru (рос.). Процитовано 09.07.2014. 

ДжерелаРедагувати