Відкрити головне меню

Suzuki Racing Team — офіційна заводська команда Suzuki, що бере участь у різноманітних серіях змагань з мотоспорту, таких як чемпіонати світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP та WSBK, чемпіонат світу з мотокросу MXGP, а також деяких національних змаганнях, в тому числі у чемпіонаті України в серії SBK, де надає підтримку команді SP-Moto Racing. Гонщики команди виграли 6 чемпіонатів світу MotoGP, 1 WSBK та 15 MXGP.

Suzuki Racing Team
Тип спортивне товариство
Сайт suzuki-racing.com/motogp/championship.aspx

Suzuki Racing Team у Вікісховищі?

MotoGPРедагувати

Suzuki Racing Team
Повна назва Team Suzuki Ecstar
База   Східний Сассекс, Велика Британія
Керівники Давіде Брівіо
Сезон 2015 MotoGP
клас MotoGP
Гонщики 25   Маверік Віньялес
41   Алеїч Еспаргаро
Мотоцикл Suzuki GSX-RR
Статистика виступів у MotoGP
Дебют 1974
Місце в сезоні 2015 5
Чемпіони світу
Всього 6
MotoGP/500cc 1976   Б.Шин
1977   Б.Шин
1981   М.Лючінеллі
1982   Ф.Унчіні
1993   К.Швантс
2000   К.Робертс (мол.)
Інша інформація
Сайт suzuki-racing.com

Suzuki має славну історію виступів у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP. Гонщики команди завоювали 6 титулів чемпіонів світу в класі 500cc (2 Баррі Шин, по 1 Марко Лючінеллі, Франко Унчіні, Кевін Швантс та Кенні Робертс молодший. У сезоні 2015 «Suzuki Racing Team» повернулася до виступів у серії з моменту своєї останньої появи у сезоні 2011 — була представлена у класі MotoGP іспанськими гонщиками Маверіком Віньялесом та Алеїчем Еспаргаро.

Клас 500ccРедагувати

Хоча на мотоциклах Suzuki було здобуто багато перемог у 1960-х роках, зокрема виграно 3 чемпіонати світу в класі 125cc та 6 у класі 50cc, проте перша команда з заводською підтримкою з'явилась у чемпіонаті в сезоні 1974. В тому сезоні її представляли гонщики Баррі Шин та Джек Фіндлі, які виступали за кермом Suzuki RG500. Найкращим результатом команди стало друге місце Шина в дебютній гонці сезону у Франції. Той сезон став роком домінування італійської команди MV Agusta.

В наступному сезоні Шин здобув дебютну перемогу для команди, вигравши Гран-Прі Нідерландів. Додавши ще один тріумф на етапі у Гран-Прі Швеції, він фінішував 6-им у загальному заліку. У заліку виробників Suzuki фінішувала на 3 місці, поступившись MV Agusta та Yamaha.

Після сезону Suzuki, як і її основні конкуренти Yamaha і MV Agusta, відмовилась від прямої підтримки команди — з цією метою було обрано зовнішню команду, якій заводом надавались мотоцикли, а вона забезпечувала всю необхідну технічну підтримку. Таким представником було обрано британського імпортера марки компанію Heron, до якої приєднались Шин, Джон Вільямс та Джон Ньюболд. Suzuki також надавала клієнтські модифікації RG500 в розпорядження інших команд та приватних пілотів.

Виступаючи у складі нової напів-офіційної команди в сезоні 1976, Баррі Шин став чемпіоном світу здобувши 5 перемог. Загалом гонщики, яки виступали на мотоциклах Suzuki зайняли 11 з перших 12 місць загального заліку.

В наступному сезоні Шин знову був найкращим, здобувши 6 перемог на етапах.

 
Пат Хеннен (3) та Баррі Шин(7), 1978 рік

В сезоні 1978 Yamaha вирішила повернутися в серію з офіційною самостійною командою, в той час як Suzuki продовжувала політику співпраці з зовнішніми командами. Баррі Шин отримав у своє розпорядження новий мотоцикл Suzuki RGA і виграв на ньому дебютну гонку у Венесуелі, додавши до цього ще одну перемогу у Швеції. Його основний конкурент Кенні Робертс з Yamaha здобув 4 перемоги і доля титулу вирішувалась на останній гонці сезону у Німеччині, деШим фінішував лише 4-им, зайнявши у загальному заліку 2-ге місце. Інший гонщик команди Віл Хартог також здобув дві перемоги, завершивши сезон Таким на 4-му місці, що дозволило Suzuki здобути третій кубок конструкторів поспіль.

У сезоні 1979 Suzuki вирішила надати свої мотоцикли окрім Heron ще двом командам: нідерландській Riemersma з гонщиком Вілом Хартогом та італійській Gallina Team, за яку виступав Вірджиніо Феррарі. Перемога у загальному заліку знову дісталася гонщику Yamaha Кенні Робертсу, слідом за яким фінішували три пілоти на Suzuki RGB: Феррарі на другій позиції, Шин на третій та Хартог на четвертій. Завдяки цьому Suzuki знову тріумфувала у заліку виробників.

В сезоні 1980 до команди приєднався Ренді Мамола. Кенні Робертс виграв свій третій титул, а Мамола та Марко Лючінеллі посіли відповідно друге та третє місця. Suzuki черговий раз здобула кубок конструкторів, вже 5-й.

В наступному сезоні Лючінеллі став чемпіоном світу, виступаючи на новому RG Γ 500, але після закінчення сезону покинув команду, перейшовши у Honda. Гонщики на Suzuki виграли 8 з 11 раундів, що принесло заводу з Хамамацу 6-й кубок виробників.

У сезоні 1982 місце Лючинеллі в команді зайняв Франко Унчіні, який виграв чемпіонат, тріумфувавши у 5-ти гонках з 12-ти. Suzuki отримала 7-й кубок конструкторів поспіль.

В наступному сезоні під час Гран-Прі Нідерландів Унчіні потрапив в аварію, отримавши травми, які не дозволили йому захистити титул. Найкращим результатом гонщиків команди стало 3-є місце Ренді Мамоли. За підсумками сезону кубок конструкторів перейшов до Honda. Після завершення сезону 1983 команда узяла рішення про вихід з чемпіонату. Натомість Gallina та Heron продовжували участь у чемпіонаті: італійська команда продовжувала розвивати RG Γ 500, тоді як британці працювали над рамою та маятниковою підвіскою заднього колеса.

Після 3 років відсутності, Suzuki Racing Team частково повернулася в чемпіонат у 1987 році з гонщиками Такумі Іто і Кевіном Швантсом, які на оновленому RGV Γ 500 фінішували за підсумками чемпіонату на 17 і 15 місцях відповідно.

Остаточне повернення команди у MotoGP відбулось у сезоні 1988. Швантс здобув 2 перемоги та закінчив сезон на 8-му місці, а Роб МакЕлнеа фінішував десятим.

Швантс залишався офіційним гонщиком заводу до сезону 1995 включно, в якому він оголосив про завершення кар'єри. За ці роки він продовжував удосконалювати свої результати в загальному заліку: четверте місце в 1989 році (6 перемог на етапах), друге — в 1990 (5 перемог), після цього третє місце у 1991 році та четверте в 1992-му. У сезоні 1993 він вперше став чемпіоном світу, здобувши 4 перемоги на етапах.

У ці роки разом зі Швантсом в команді виступали різні гонщики: Ніалл МакКензі (четверте місце в сезоні 1990), Дуг Чендлер (п'ятий в 1992 році) та Алекс Баррос (шостий в 1993 році).

У сезоні 1994 Швантс фінішував на четвертому місці, здобувши 2 перемоги, а в наступному сезоні, не зумівши оговтатися від аварії, він вирішив завершити кар'єру. що його відхід з мотогонок. Його місце зайняв Деріл Бітті, який зайняв друге місце, здобувши 2 перемоги на етапах, в тому числі одну на рідному для команди треці Судзука.

В сезоні 1996 Скотт Рассел фінішував на 6 місці, тоді як Бітті, який мав деякі проблеми ще до початку сезону, фінішував вісімнадцяти.

У 1997-му напарником Бітті був Ентоні Гобер; в загальному заліку вони фінішували на одинадцятому та п'ятнадцятому місцях відповідно.

У наступному сезоні команду представляли японські гонщики Нобуатсу Аокі та Катсуакі Фудзівара, проте останній травмувався під час передсезонних тестів і змушений був пропустити сезон, тоді як Аокі фінішував у загальному заліку на 9-му місці.

У сезоні 1999 Suzuki уклала угоду з Кенні Робертсом-молодшим. Вже в перший рік виступів він здобув перемогу на Гран-Прі Японії (вперше за останні 4 роки виступів в чемпіонаті), посівши в загальному заліку друге місце з чотирма перемогами на етапах. Одночасно Нобуатсу Аокі фінішував на тринадцятому місці.

Ті ж гонщики змагалися в чемпіонаті і в наступному сезоні. Робертс став чемпіоном світу, здобувши знову 4 перемоги, а Аокі фінішував десятим. Перемога Робертса стала шостою для команди та першою за останні сім років.

У 2001-му, останньому році існування класу 500cc, до Робертса приєднався Сете Жібернау, але їхні результати були не такими вдалими — лише одинадцяте та дев'яте місця в загальному заліку відповідно, хоча Жібернау і здобув перемогу на Гран-Прі Валенсії.

Клас MotoGPРедагувати

У сезоні 2002 відбувся дебют нового класу змагань — MotoGP, який прийшов на заміну 500cc. З введенням нового класу відбувся перехід від використання у мотоциклах двотактних до чотиритактних двигунів. Гонщики команди Кенні Робертс молодший та Сете Жібернау отримали у своє розпорядження новий Suzuki GSV-R. Найкращим результатом пілотів стало третє місце Робертса у Бразилії. За підсумками сезону Робертс фінішував дев'ятим, Жібернау — шістнадцятим.

На сезон 2003 місце Жібернау, який повернувся у Honda, зайняв Джон Хопкінс. Кенні Робертс молодший у Муджелло зазнав аварії, через що змушений був пропустити 3 гонки, фінішувавши у загальному заліку на 19-му місці, Хопкінс же фінішував сімнадцятим.

У сезоні 2004 команда перейшла до використання покришок Bridgestone замість Michelin, проте на якості результатів це не позначилось: Хопкінс закінчив чемпіонат шістнадцятим, а Робертс — вісімнадцятим.

У 2005-му Робертс-молодший зайняв друге місце на Гран-Прі Великої Британії і закінчив сезон тринадцятим, Хопкінс фінішував чотирнадцятим.

У сезоні 2006 Кріс Вермален замінив Робертса-молодшого. За сезон він зумів здобути 2 поули та фінішувати другим у Австралії, закінчивши сезон на 11-му місці, Хопкінс же фінішував 10-им.

У 2007-му гонщики пересіли на новий Suzuki GSV-R (об'єм двигуна був зменшений з 1000 до 800 см³), і Вермален зміг вибороти перемогу на дощовому Гран-Прі Франції, здобувши першу перемогу для Suzuki з моменту введення чотиритактних двигунів. В цілому чемпіонат він завершив на 6-му місці, Хопкінс же фінішував четвертим, отримавши чотири подіуми протягом сезону.

У наступному сезоні до Вермалена приєднався Лоріс Капіроссі. В загальному заліку вони фінішували на восьмому і десятому місцях відповідно. Ця пара гонщиків залишилась в команді і на наступний сезон, який вони закінчили на дванадцятому і дев'ятому місцях. У гонці в Брно Лоріс посів третє місце, і цей подіум залишався для команди кращим результатом на довгі 8 років, доки Маверік Віньялес не показав аналогічний результат на Гран-Прі Франції-2016.

У сезоні 2010 місце Вермалена зайняв Альваро Баутіста. В загальному заліку він фінішував на 13-му місці, Капіроссі став 16-м.

У 2011-му команду представляв лише Баутіста, який завершив сезон на тринадцятому місці в загальному заліку.

18 листопада 2011 материнська компанія Suzuki Motor Corporation в офіційній заяві оголосила про вихід з MotoGP[1].

17 червня 2013 року Suzuki оголосила про повернення до виступів у класі MotoGP, починаючи з сезону 2015. Команда приступила до розробки нового прототипу Suzuki GSX-RR, як тест-пілот був запрошений Ренді де Пуньє[2].

У жовтні 2014 року команда офіційно оформила двох гонщиків для сезону 2015, підписавши досвідченого Алеїча Еспаргаро та молодого Маверіка Віньялеса, чемпіона світу в класі Moto3 (2013). Також «Suzuki Racing Team» узяла участь в останній гонці сезону 2014 у Валенсії по вайлд-кард, проте через технічні проблеми де Пуньє до фінішу не доїхав.

Сезон 2015 пройшов для команди у роботі над розробкою та вдосконаленням Suzuki GSX-RR. Мотоциклу не вистачало максимальної швидкості, через що гонщики не могли на рівні боротись з лідерами чемпіонату за перемоги, але завдяки стабільності результатів Віньялес та Еспаргаро змогли зайняти у загальному заліку 12 та 11 місця відповідно, що дозволило «Team Suzuki Ecstar» посісти 5-е місце у заліку виробників. Кращими результатами пілотів у гонках стали 6-ті місця. Єдиний значний успіх команди стався на Гран-Прі Каталонії, де Еспаргаро зумів здобути поул, скориставшись м'якими покришками, доступними для слабших команд. За підсумками сезону Віньялеса було визнано «новачком року».

На наступний сезон команда продовжила роботу з Віньялесом та Еспаргаро. До сезону інженери Suzuki змогли попрацювати над проблемами GSX-RR, насамперед збільшити потужність двигуна. Це принесло свої плоди — вже у перших гонках сезону гонщики фінішували поруч із призовою трійкою, а на Гран-Прі Франції Віньялес фінішував третім.

Статистика виступів у MotoGPРедагувати

Станом на початок 2015 року, перед початком сезону, на рахунку гонщиків «Suzuki Racing Team» було 155 перемог у Гран-Прі: 1 в класі MotoGP, 89 в 500cc, 35 в 125cc та 30 в 50cc[3].

Сезон Клас Назва команди Мотоцикл Гонщики Гонки Пер Под ПП НК ОГ МГ Очки Місце
2015 MotoGP Team Suzuki Ecstar Suzuki GSX-RR 25   Маверік Віньялес 18 0 0 0 0 97 12 202 5
41   Алеїч Еспаргаро 18 0 0 1 0 105 11

World SuperbikeРедагувати

З 1999 команда Suzuki представлена у Чемпіонаті світу з Супербайку, де її партнером виступила команда Alstare. У перший рік співпраці з бельгійською командою, гонщики П'єрфранческо Чилі та Катсуакі Фудзівара на мотоциклі GSX-R750 здобули дві перемоги.

В наступному році та в 2001-му Чилі здобуває ще дві перемоги. У сезоні 2002 команду представляв лише Грегоріо Лавілла. Зі зміною правил у 2003-му, коли дозволений максимальний робочий об'єм двигуна було збільшено з 750 до 1000 см³, Лавілла отримав у своє розпорядження найпотужніший GSX-R1000, на якому здобув 7 подіумів та зайняв 5-е місце в загальному заліку.

У 2005 «Suzuki Racing Team» здобула перші істотні успіхи у серії, коли гонщик команди Трой Корсер виграв чемпіонат на GSX-R1000, підготовленому командою «Alstare Suzuki Corona Extra».

Наприкінці сезону 2011 Alstare припинила виступи у чемпіонаті Superbike. Тим не менш, Suzuki продовжує виступати, співпрацюючи з приватною командою Crescent Racing.

MXGPРедагувати

Успіхи Suzuki Racing Team також нерозривно пов'язані з чемпіонатом світу з мотокросу, в якому бельгієць Роже Де Костер виграв п'ять титулів в класі 500cc. Гонщики команди здобули також 13 титулів в класі 125cc: Гастон Рає (3), Гаррі Евертс (3), Ерік Гебоерс (2), Акіра Ватанабе, Мішель Рінальді, Донні Шміт, Педро Трагтер та Стефан Евертс (по 1).

Suzuki Racing Team в УкраїніРедагувати

Suzuki Racing Team надає підтримку команді SP-Moto Racing, яка виступає у чемпіонаті України з шосейно-кільцевих мотоперегонів, а також бере участь у інших змаганнях, таких як чемпіонат Німеччини IDM та відкритий чемпіонат Росії. Гонщики команди Євгеній та Костянтин Писарєви, виступаючи на мотоциклах серії GSX-R, домінують протягом останніх сезонів у класах Супербайк та Суперспорт відповідно. Команда виграла останні 8 чемпіонатів SBK.[4][5]

ПриміткиРедагувати

  1. Suzuki fuori dalla MotoGP, l’annuncio ufficiale. bikeracing.it (італ.). 18.11.2011. Архів оригіналу за 19.08.2014. Процитовано 30.12.2014. 
  2. Suzuki Motor Corporation to return in 2015. motogp.com (англ.). Dorna Sports. 17.06.2012. Процитовано 30.12.2014. 
  3. Günther Wiesinger (29.03.2015). Suzuki: Bisher 155 GP-Siege, jetzt Comeback. speedweek.com (нім.). Процитовано 30.03.2015. 
  4. RACING TEAM. sp-moto.com (рос.). Архів оригіналу за 05.02.2015. Процитовано 30.12.2014. 
  5. SP-Moto Racing wins the road racing championship of Ukraine. motulsportnews.com (англ.). Процитовано 30.12.2014. 

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Suzuki Racing Team