Робе́рто Ка́рлос да Сі́лва Ро́ша (порт. Roberto Carlos da Silva Rocha; нар. 10 квітня 1973, Гарса, Сан-Паулу) — колишній бразильський футболіст, лівий захисник. Головний тренер турецького клубу «Сівасспор». Чемпіон світу 2002 року, срібний призер чемпіонату світу 1998 року. Входить до списку ФІФА 100. Один з 19-ти гравців, які зіграли більше 100 матчів у Лізі чемпіонів[1].

Ф
Роберто Карлос
Roberto Carlos in Moscow.jpg
Особові дані
Повне ім'я Роберто Карлос да Сілва Роша
Народження 10 квітня 1973(1973-04-10) (44 роки)
  Гарса, штат Сан-Паулу, Бразилія Бразилія
Зріст 168 см
Вага 70 кг
Прізвисько Роббі
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція лівий захисник
Юнацькі клуби
1988—1991 Бразилія «Уніан Сан-Жуан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1991—1993
1993—1995
1995—1996
1996—2007
2007—2010
2010—2011
2011—2012
Бразилія «Уніан Сан-Жуан»
Бразилія «Палмейрас»
Італія «Інтер» Мілан
Іспанія «Реал» Мадрид
Туреччина «Фенербахче»
Бразилія «Корінтіанс»
Росія «Анжі»
33 (10)
44 (5)
30 (5)
370 (47)
65 (6)
35 (5)
25 (7)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1992—2006 Бразилія Бразилія 125 (11)
Тренерська діяльність***
Сезони Команда Місце
2012—2013
2013—
Росія «Анжі» (директор)
Туреччина «Сівасспор»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 березня 2012.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 12 березня 2011.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивні медалі
Футбол
Чемпіонати світу
Срібло Франція 1998
Золото Корея / Японія 2002
Олімпійські ігри
Бронза Атланта 1996 футбол
Кубки Америки
Срібло Уругвай 1995
Золото Болівія 1997
Золото Парагвай 1999

Відомий своїми швидкісними даними (100 метрів Роберто Карлос пробігав менш, ніж за 11 секунд[2]) і дуже сильними дальніми ударами, з яких забив чимало голів, у тому числі зі штрафних. В 1997 році посів друге місце за результатами голосування з визначення гравця року ФІФА, поступившись співвітчизнику Роналду. Довгий час йому належав світовий рекорд за швидкістю польоту м'яча після удару — 198 км/год[3][4]; цей рекорд побив німецький футболіст Лукас Подольскі під час ЧС в ПАР у 2010 році (201 км/год)[4]. Штрафні Роберто Карлос виконує зовнішньою стороною стопи, внаслідок чого траєкторія польоту м'яча завжди непередбачувана[5].

«Я відпрацьовую ці удари кожного дня і вважаю, що успіх приходить в результаті постійних тренувань», — Роберто Карлос[5].

Зміст

Ранні рокиРедагувати

Роберто Карлос народився 10 квітня 1973 року в Гарсі на фермі Сан-Жозе, де вирощували каву[6], в бідній сім'ї[7]. Малюка назвали Роберто Карлосом на честь співака Роберто Карлоса Браги, творчість якого дуже любив батько майбутнього футболіста. У 3 роки він почав грати в футбол, а вже у вісім став виступати разом з дорослими в аматорській команді, якою керував його батько[8].

В 1981 році родина переїхала до Кордейрополіса. Там Роберто пішов до школи; за словами його вчительки, він «був дуже хорошим хлопчиком, дружив з усіма, був лідером колективу»[6]. Після закінчення школи, у 12 років, Карлос влаштувався працювати на місцевому текстильному заводі[6] і одночасно грав за команду цього підприємства «Атлетико Жувентус»[9]. В червні 1987 року на одному з матчів заводської команди був присутній Адаїлтон Ладейра, скаут клубу «Уніан Сан-Жуан», який за деякий час домовився з керівництвом підприємства і батьками хлопця, щоб відвезти молодого гравця на перегляд[10]. В 1988 році він пройшов перегляд у клубі «Уніан Сан-Жуан», де й розпочав кар'єру професіонального футболіста[8].

Клубна кар'єраРедагувати

«Уніан Сан-Жуан»Редагувати

В «Уніані» Роберто Карлос провів 4 сезони, з 1990 року його викликали до юніорської збірної Бразилії (до 20 років)[9][7]. В 1991 році Роберто дебютує в основному складі клубу, з 1992 року стає гравцем стартового складу «Уніана»[6].

В 1992 році Роберто Карлос спробував перейти до «Атлетіко Мінейру», але контракт з ним не підписали, і Роббі повернувся в «Уніан»[11].

«Палмейрас»Редагувати

В січні 1993 року Роберто Карлос перейшов до «Палмейраса»[12], який заплатив за трансфер гравця 500 тис. доларів[8]. Там Роббі швидко став гравцем основного складу, вигравши з клубом два чемпіонати Бразилії і два чемпіонати штату Сан-Паулу.

«Інтер» МіланРедагувати

У 1995 році Роберто Карлоса запросив до англійського «Мідлсбро» Браян Робсон, однак угода не відбулася. В липні 1995 року він перейшов до міланського «Інтера», який заплатив за трансфер бразильця 3,5 млн. євро[12]. Він дебютував у складі «Інтера» 27 серпня 1995 року в матчі чемпіонату Італії з «Віченцою», який «нерадзуррі» виграли з рахунком 1:0[13]. Головний тренер команди Рой Ходжсон використовував його на позиції лівого півзахисника. Всього в складі клубу він зіграв 34 матчі і забив 7 м'ячів (30 матчів — 5 голів в чемпіонаті Італії, 2 матчі — 1 гол в Кубку УЄФА і 2 матчі — 1 гол у Кубку Італії)[13]. Останній матч за клуб провів 12 травня 1996 року проти «Роми», в якому «Інтер» поступився 0:1[13].

«Реал» МадридРедагувати

В липні 1996 року Роберто Карлоса за 6 млн євро купив іспанський клуб «Реал» Мадрид[12]. Підписати Роберто Карлоса дуже хотів головний тренер команди Фабіо Капелло, який і переконав у необхідності придбання захисника президента команди Лоренсо Санса[14]. Вже в третьому матчі за «Реал» Роберто Карлос забив гол, вразивши ворота «Бетіса»[14]. За перший рік він провів у клубі 42 матчі і забив 5 голів, допомігши команді виграти чемпіонат Іспанії. За рік Роберто виграв з командою Лігу чемпіонів. У 2000 році Роберто Карлос повторив свій успіх з «Реалом», знову вигравши титул найкращої команди Європи.

У 2003 році пішли чутки про перехід Роберто Карлоса в «Челсі» або «Інтер», однак це були лише чутки, і він підписав новий контракт з «Реалом»[14]. 9 березня 2007 року Роберто Карлос заявив про те, що залишає «Реал». Всього за «Королівський клуб» Роберто Карлос зіграв 584 матчі і забив 71 гол, з яких 370 матчів і 47 голів у чемпіонаті Іспанії, що є рекордом «Реалу» для гравців-іноземців[15].

«Фенербахче»Редагувати

 
Роберто Карлос у матчі «Фенербахче»

19 червня 2007 року Роберто Карлос підписав дворічний контракт з клубом «Фенербахче»[16], попри те, що бразилець мав пропозиції від міланського «Інтера» і лондонського «Челсі»[17]. Він дебютував у складі команди в матчі Суперкубка Туреччини проти «Бешикташа». 25 серпня 2007 року Роберто Карлос забив перший м'яч за «Фенербахче», вразивши ворота «Сівасспора» ударом головою; для Роберто цей м'яч став лише 3-м у кар'єрі, який він забив головою. В кінці сезону Роберто Карлос отримав травму і закінчення сезону, в якому його клуб боровся за золоті медалі чемпіонату Туреччини з «Галатасараєм», пропустив[18]. В результаті, клуб виграв лише срібні медалі першості.

21 січня 2009 року Роберто Карлос продовжив контракт з «Фенербахче» на рік[19]. 7 жовтня 2009 року він заявив, що залишить «Фенербахче» по завершенні його контракту в грудні.

Останній матч за «Фенербахче» Роберто Карлос провів 17 грудня 2009 року в Лізі Європи проти молдавського «Шерифа».

«Коринтіанс»Редагувати

2 грудня 2009 року Роберто Карлос підписав дворічний контракт з «Коринтіансом»[20].

Він дебютував у складі клубу в матчі чемпіонату штату Сан-Паулу з «Брагантіно», в якому «Тімао» перемогли 2:1. 14 березня Роберто Карлос забив перший гол за нову команду, вразивши ворота «Санту-Андре» і принісши перемогу своїй команді з рахунком 2:1[21][22].

16 січня 2011 року в домашньому поєдинку чемпіонату штату Сан-Паулу проти «Португези» забив гол прямим ударом з кутового, майстерно закрутивши м'яча в дальній кут воріт[23][24][25][26].

«Анжі»Редагувати

16 лютого 2011 року на офіційному сайті махачкалинського «Анжі» з'явилася інформація про підписання контракту з футболістом терміном на 2,5 роки[27]. Цей трансфер зробив Роберто Карлоса найвисокооплачуванішим гравцем російського чемпіонату[28]. Його дебют за махачкалинський клуб відбувся 1 березня 2011 року в кубковому матчі проти «Зеніта», на який Карлос вийшов в основному складі на позиції лівого захисника[29][30]. 8 березня Роберто Карлоса вибрали капітаном «Анжі»[31].Власник дагестанського клубу подарував йому Бугаті Вейрон.У вересні 2011 року головний тренер "Анжі" Гаджі Гаджієв був звільнений зі своєї посади, і Карлос став граючим тренером - він допомагав Андрію Гордєєву, якому перейшли обов'язки Гаджиєва. 1 серпня 2012 на офіційній прес-конференції Роберто Карлос оголосив про завершення кар'єри гравця. Після закінчення сезону 2012/13, Роберто прийняв рішення покинути махачкалинську команду і очолив турецький Сіваспор.

Виступи за збірну БразиліїРедагувати

 
Роберто Карлос на тренуванні збірної Бразилії

22 лютого 1992 року Роберто Карлос дебютував у складі збірної Бразилії в товариському матчі зі збірною США, в якому «пентакампеони» перемогли 3:0[9].

Роберто Карлос відіграв у всіх матчах збірної на Чемпіонатах світу 1998 і 2002 років, був невід'ємною частиною команди, яка здобула спочатку срібні, а потім і золоті медалі чемпіонів світу. За результатами ЧС-2002 був включений до команди всіх зірок чемпіонату.

Після програного бразильцями французам чвертьфіналу Чемпіонату світу в 2006 році 0:1, Роберто заявив, що залишає національну збірну. Всього за кар'єру в національній команді він зіграв 125 матчів і забив 11 м'ячів[32].

Особисте життяРедагувати

Роберто Карлос був одружений кілька разів. У нього 9 дітей[7].

Карлос займається благодійністю. Він побудував у Бразилії кілька футбольних шкіл, де юні гравці мають змогу навчатися грі в футбол безкоштовно[33].

Футболіст має власну лінію дизайнерського одягу, яку він презентував у лютому 2010 року[34]. Назва торгової марки — RC3[34].

ДосягненняРедагувати

 
Роберто Карлос на прес-конференції «Фенербахче»

Командні досягнення


  Палмейрас


  Реал Мадрид


  Фенербахче


  Збірна Бразилії


Особисті досягнення

Цікаві фактиРедагувати

У 2004 році Роберто Карлос разом з іншим відомим футболістом Кларенсом Зеєдорфом були співвласниками гоночної команди «Seedorf Racing», яка виступала у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP в класі 125сс.[36]

ВиноскиРедагувати

  1. Ґіґґз обійшов Роберто Карлоса за кількістю ігор у Лізі чемпіонів (рос.)
  2. Стаття на peoples.ru (рос.)
  3. На свадьбе знаменитого бразильского футболиста Роберто Карлоса присутствовало более 600 гостей
  4. а б Ефім Шаінскій (2010-07-03). Німецький інтернаціонал (російською). Спорт-Экспресс. Процитовано 2010-07-04.  (рос.)
  5. а б Бразильська «гармата» повернеться на батьківщину? (рос.)
  6. а б в г Roberto Carlos — King Of The World
  7. а б в Roberto Carlos volta ao Brasil e estreia no Corinthians
  8. а б в Nome de cantor, futebol de craque — Roberto Carlos da Silva
  9. а б в Roberto Carlos: o reinado começou cedo
  10. No Corinthians, Roberto Carlos reencontra «descobridor»
  11. Профіль на galodigital.com.br
  12. а б в Профіль на transfermarkt
  13. а б в Профіль на inter.it
  14. а б в Великий однолюб
  15. Roberto Carlos, Real Madrid’s indefatigable full-back
  16. Carlos’ Signing Ceremony
  17. Герої минулих днів. Частина 1 (рос.)
  18. Fenerbahce´s Carlos set to miss rest of season (англ.)
  19. Алекс і Роберто Карлос продовжили контракти з «Фенербахче» (рос.)
  20. Роберто Карлос підписав дворічний контракт з «Коринтіансом» (рос.)
  21. CorinthiansCorinthians 2x1Santo AndréSanto André
  22. Gol Roberto Carlos — Corinthians x Santo André 14/03/2010
  23. Роберто Карлос забив гол прямим ударом з кутового. Lenta.ru. 2011-01-17. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-01-17.  (рос.)
  24. Corinthians estreia no Paulistão com vitória e gol olímpico (португальською). Site Oficial do Sport Club Corinthians Paulista. 2011-01-16. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-01-16. 
  25. Ficha técnica - Corinthians - Portuguesa - 2:0 (португальською). Site oficial da Portuguesa. 2011-01-16. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-01-16. 
  26. Дивовижний гол Роберто Карлоса (відео). Smotri.com. 2011-01-17. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-01-17.  (рос.)
  27. "Анжі" підписав контракт з Роберто Карлосом. Официальный сайт ФК "Анжи" (Махачкала). 2011-02-16. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-02-16.  (рос.)
  28. Махачкала озолотить Роберто Карлоса. Газета.Ru. 2011-02-12. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-02-12.  (рос.)
  29. Кубок России: Анжи - Зенит - 2:3. Чемпионат.ру. 1.03.2011. Процитовано 1 March 2011. 
  30. Оступились в кубке. Официальный сайт ФК "Анжи" (Махачкала). 2011-03-01. Архів оригіналу за 2012-06-26. Процитовано 2011-03-01. 
  31. Роберто Карлос — новый капитан «Анжи»
  32. Brazil - Record International Players
  33. Гроза дальних «девяток»
  34. а б Roberto Carlos Launches a Fashion Line — RC3
  35. Переможці «Golden Foot» (англ.)
  36. Roberto Carlos e Seedorf se associam para formar equipe espanhola de 125 cc (порт.). UOL. 2005-02-12. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2013-06-21. 

ПосиланняРедагувати