Відкрити головне меню

Робе́рто Ка́рлос да Сі́лва Ро́ша (порт. Roberto Carlos da Silva Rocha; нар. 10 квітня 1973, Гарса, Сан-Паулу) — колишній бразильський футболіст, лівий захисник. Чемпіон світу 2002 року, срібний призер чемпіонату світу 1998 року. Входить до списку ФІФА 100. Один з 19-ти гравців, які зіграли більше 100 матчів у Лізі чемпіонів[1].

Ф
Роберто Карлос
Roberto Carlos 2011.jpg
Особові дані
Повне ім'я Роберто Карлос да Сілва Роша
Народження 10 квітня 1973(1973-04-10) (46 років)
  Гарса, штат Сан-Паулу, Бразилія Бразилія
Зріст 168 см
Вага 70 кг
Прізвисько Роббі
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція лівий захисник
Юнацькі клуби
1985—1988
1988—1991
Бразилія «Ателтіко Жувентус»
Бразилія «Уніан Сан-Жуан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1991—1993
1993—1995
1995—1996
1996—2007
2007—2010
2010—2011
2011—2012
2015
Бразилія «Уніан Сан-Жуан»
Бразилія «Палмейрас»
Італія «Інтернаціонале»
Іспанія «Реал Мадрид»
Туреччина «Фенербахче»
Бразилія «Корінтіанс»
Росія «Анжі»
Індія «Делі Дайнамос»
33 (10)
44 (5)
30 (5)
370 (47)
65 (6)
35 (5)
25 (7)
2 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
1992—2006 Бразилія Бразилія 125 (11)
Тренерська діяльність***
Сезони Команда Місце
2011—2012
2013—2014
2015
2015
Росія «Анжі»
Туреччина «Сівасспор»
Туреччина «Акхісар Беледієспор»
Індія «Делі Дайнамос»
тренер

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 березня 2012.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 12 березня 2011.

*** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивні медалі
Футбол
Чемпіонати світу
Срібло Франція 1998
Золото Корея / Японія 2002
Олімпійські ігри
Бронза Атланта 1996 футбол
Кубки Америки
Срібло Уругвай 1995
Золото Болівія 1997
Золото Парагвай 1999

Відомий своїми швидкісними даними (100 метрів Роберто Карлос пробігав менш, ніж за 11 секунд[2]) і дуже сильними дальніми ударами, з яких забив чимало голів, у тому числі зі штрафних. В 1997 році посів друге місце за результатами голосування з визначення гравця року ФІФА, поступившись співвітчизнику Роналду. Довгий час йому належав світовий рекорд за швидкістю польоту м'яча після удару — 198 км/год[3][4]; цей рекорд побив німецький футболіст Лукас Подольскі під час ЧС в ПАР у 2010 році (201 км/год)[4]. Штрафні Роберто Карлос виконує зовнішньою стороною стопи, внаслідок чого траєкторія польоту м'яча завжди непередбачувана[5].

«Я відпрацьовую ці удари кожного дня і вважаю, що успіх приходить в результаті постійних тренувань», — Роберто Карлос[5].

Роберто Карлос народився 10 квітня 1973 року в Гарсі на фермі Сан-Жозе, де вирощували каву[6], в бідній сім'ї[7]. Малюка назвали Роберто Карлосом на честь співака Роберто Карлоса Браги, творчість якого дуже любив батько майбутнього футболіста. У 3 роки він почав грати в футбол, а вже у вісім став виступати разом з дорослими в аматорській команді, якою керував його батько[8].

В 1981 році родина переїхала до Кордейрополіса. Там Роберто пішов до школи; за словами його вчительки, він «був дуже хорошим хлопчиком, дружив з усіма, був лідером колективу»[6]. Після закінчення школи, у 12 років, Карлос влаштувався працювати на місцевому текстильному заводі[6] і одночасно грав за команду цього підприємства «Атлетико Жувентус»[9]. В червні 1987 року на одному з матчів заводської команди був присутній Адаїлтон Ладейра, скаут клубу «Уніан Сан-Жуан», який за деякий час домовився з керівництвом підприємства і батьками хлопця, щоб відвезти молодого гравця на перегляд[10]. В 1988 році він пройшов перегляд у клубі «Уніан Сан-Жуан», де й розпочав кар'єру професіонального футболіста[8].

Зміст

Клубна кар'єраРедагувати

Роберто Карлос народився 10 квітня 1973 року на фермі Сан Жозеб де вирощували каву[11]. У Роберто Карлоса три сестри. Він був єдиним спадкоємцем батька по чоловічій лінії. Новонародженого назвали в честь співака Роберто Карлоса Браги, чию творчість дуже любив батько майбутнього футболіста. У віці 3 років Роберто почав грати у футбол, а вже до восьми років став виступати разом з дорослими чоловіками в аматорській команді, якою керував його батько[12]. За словами Роберто, більшість бразильців, які досягли чогось у футболі, виросли в бідних сім'ях. У 1981 році родина переїхала в Кордейрополис. Там Роберто пішов в школу; за його словами вчительки, він «був дуже хорошим хлопчиком, дружив з усіма, був лідером колективу». Після закінчення школи Карлос, в 12 років, влаштувався працювати на місцевому текстильному заводі Торсио Кардейро і одночасно виступав у команді цього підприємства «Атлетіко Жувентус». У цьому режимі Роберто прожив близько двох з половиною років.

«Уніан Сан-Жуан»Редагувати

В «Уніані» Роберто Карлос провів 4 сезони, з 1990 року його викликали до юнацькоїї збірної Бразилії до 20 років[9][7]. В 1991 році Роберто дебютує в основному складі клубу, з 1992 року стає гравцем стартового складу «Уніана»[6].

В 1992 році Роберто Карлос міг прейти в «Атлетіко Мінейру» і навіть зіграл за команду 3 товариські матчі під час турне по Європі. Але контракт з ним не підписали, і Роберто повернувся в «Уніан»[13].

«Палмейрас»Редагувати

В січні 1993 року Роберто Карлос перейшов до «Палмейраса»[14], який заплатив за трансфер гравця 500 тис. доларів США[8]. Там Роббі швидко став гравцем основного складу, вигравши з клубом два чемпіонати Бразилії і два чемпіонати штата Сан-Паулу.

«Інтер»Редагувати

У 1995 році Роберто Карлоса запросив до англійського «Мідлсбро» Браян Робсон, однак прехід не відбувся. В липні 1995 року він перейшов до «Інтера», який заплатив за трансфер бразильця 3,5 млн. євро[14]. Він дебютував у складі «Інтера» 27 серпня 1995 року в матчі чемпіонату Італії з «Віченцою», у якій «нерадзуррі» виграли з рахунком 1:0[15]. Головний тренер команди Рой Ходжсон використовував його на позиції лівого півзахисника. Всього в складі клубу він зіграв 34 матчі і забив 7 м'ячів (30 матчів — 5 голів в чемпіонаті Італії, 2 матчі — 1 гол в Кубку УЄФА і 2 матчі — 1 гол у Кубку Італії)[15]. Останній матч за клуб провів 12 травня 1996 року проти «Роми», в якому «Інтер» поступився 0:1[15].

«Реал Мадрид»Редагувати

В липні 1996 року Роберто Карлоса за 6 млн євро купив іспанський клуб «Реал Мадрид»[14]. Підписати Роберто Карлоса дуже хотів головний тренер команди Фабіо Капелло, який і переконав у необхідності придбання захисника президента клубу Лоренсо Санса[16]. Вже в третьому матчі за «Реал» Роберто забив гол, вразивши ворота «Бетіса»[16]. За перший рік він провів у клубі 42 матчі і забив 5 голів, допомігши команді виграти чемпіонат Іспанії. За рік Роберто виграв з командою Лігу чемпіонів. У 2000 році Роберто Карлос повторив свій успіх з «Реалом», знову вигравши титул найкращої команди Європи.

У 2003 році пішли чутки про перехід Роберто Карлоса в «Челсі» або повернення в «Інтер», однак це були лише чутки, і він підписав новий контракт з «Реалом»[16]. 9 березня 2007 року Роберто Карлос заявив про те, що залишає мадридський клуб. Всього за «вершкових» 584 матчі і забив 71 гол, з яких 370 матчів і 47 голів у чемпіонаті Іспанії, що є рекордом «Реалу» для гравців-іноземців[17].

«Фенербахче»Редагувати

19 червня 2007 року Роберто Карлос підписав дворічний контракт з клубом «Фенербахче»[18]. Дебютував у складі команди в матчі Суперкубка Туреччини проти «Бешикташа», у якому «Фенер» преміг 2:1. 25 серпня 2007 року Роберто Карлос забив перший м'яч за «Фенербахче», вразивши ворота «Сівасспора» ударом головою; для Роберто цей м'яч став лише 3-м у кар'єрі, який він забив головою. В кінці сезону Карлос отримав травму і закінчення сезону, в якому його клуб боровся за золоті медалі чемпіонату Туреччини з «Галатасараєм», пропустив[19]. В результаті, команда виграла лише срібні медалі першості.

21 січня 2009 року Роберто Карлос продовжив контракт з «Фенербахче» на рік[20]. 7 жовтня 2009 року він заявив, що залишить «Фенербахче» по завершенні його контракту в грудні.

Останній матч за «Фенербахче» Роберто Карлос провів 17 грудня 2009 року в Лізі Європи проти молдавського «Шерифа».

«Коринтіанс»Редагувати

2 грудня 2009 року Роберто Карлос підписав дворічний контракт з «Корінтіансом». 5 січня 2010 року відбулася презентація Роберто Карлоса як гравця клубу, на ній він сказав:

« Я перейшов у „Корінтіанс“ , щоб виграти Кубок Лібертадорес — трофей, якого у мене ще немає. У цій команді я маю намір завершити свою кар'єру. Роналдо сказав мені, що „Корінтіанс“ стане моїм будинком. А Роналдо мені не просто хороший друг, він для мене наче рідний брат. З ним я провів більше часу, ніж зі своєю родиною »

Він дебютував у складі клубу в матчі чемпіонату штату Сан-Паулу з «Брагантіно», в якому «Тімао» перемогли 2:1. В «Корінтіансі» Роберто Карлос почав виступи невдало: у 8 матчах він двічі був вилучений з поля, включаючи матч з «Палмейрасом», де Роберто провів лише 9 хвилин на полі. 14 березня Роберто Карлос забив перший гол за нову команду, вразивши ворота «Санту-Андре» і принісши перемогу своїй команді з рахунком 2:1[21][22].

28 березня Роберто Карлос вразив ворота «Сан-Паулу», забивши м'яч ударом зі штрафного з 40 метрів[23][24].

У червні 2010 року послугами 37-річного Роберто Карлоса зацікавилася італійська «Рома», проте контракт з футболістом підписаний не був — Роберто Карлос не захотів покидати «Корінтіанс»[25]:

« Зі мною зв'язувалися представники „Роми“. Цей клуб дійсно цікавиться мною. Однак я поки не збираюся покидати „Корінтіанс“ »

16 січня 2011 року в домашньому матчі чемпіонату Пауліста проти «Португезы» забив гол прострілом з кутового, закрутивши м'яч у дальній кут воріт.

12 лютого 2011 року Роберто Карлос розірвав контракт з «Корінтіансом» через погрози вболівальників команди, які стали надходити після вильоту команди з Кубка Лібертадорес[26][27]:

« Першопричиною мого від'їзду з Бразилії стало насильство. У Бразилії я був змушений прогулюватися під наглядом великої кількості охоронців. Фанати намагалися напасти на мене. Я хотів залишити це позаду »
 
Роберто Карлос у складі «Анжі»

«Анжі»Редагувати

16 лютого 2011 року на офіційному сайті російського клубу «Анжі» з'явилася інформація про підписання контракту з футболістом терміном на 2,5 роки[28]. Цей трансфер зробив Роберто Карлоса найвисокооплачуванішим гравцем російського чемпіонату[29]. Його дебют за махачкалинський клуб відбувся 1 березня 2011 року в кубковому матчі проти «Зеніта», на який Карлос вийшов в основному складі на позиції лівого захисника[30][31]. 8 березня Роберто Карлоса був обраний капітаном команди[32].

25 квітня Роберто Карлос відкрив рахунок своїм голам за «Анжі», забивши з пенальті у ворота московського «Динамо». 1 травня забив свій другий гол за «Анжи», забивши переможний гол з пенальті у ворота «Ростова». 10 червня забив свій третій гол за клуб, відзначившись точним ударом зі штрафного у ворота нальчикського «Спартака». 17 липня, у матчі 1/16 фіналу Кубка Росії проти «Волги», Роберто Карлос забив свій четвертий гол за «Анжи». Цей м'яч став для нього першим голом за команду з гри. 11 вересня Роберто забив «Волзі» з Нижнього Новгорода ударом зі штрафного.

В ході чемпіонату Росії 2011/12 Роберто Карлосу один раз показали з трибуни банан, а в іншому матчі хтось кинув банан на полі поруч з ним. У ЗМІ це було розцінено як образливі, імовірно расистські провокації з боку російських фанатів (у Санкт-Петербурзі та Самарі[33]). Після другого епізоду бразилець був дуже засмучений і навіть залишив поле[34]. Колишній віце-президент і член виконкому РФС, перший заступник голови комітету Держдуми з промисловості, співголова і засновник ПП «Російський футбольний Форум» Валерій Драганов сказав з цього приводу[35]:

« Черговий дурний за формою і за змістом вчинок мерзотника з трибуни, кинув банан в бік великого гравця XXI століття, мабуть, не залишає сумнівів, що проблема не в неприборканості футбольних фанатів. Час вже визнати, що подібні витівки є продовженням атмосфери, що панує за межами стадіону, і мають той же задум і ту ж мету, яку переслідують націоналісти, нападники на вулицях наших міст на людей з іншим кольором шкіри, які проживають, навчаються або працюють в нашій країні »

Спортивний оглядач «Літературної газети» Валерій Бурт:

« Бразилець ридає, його команда стогне, громадськість волає. Майже сорокарічний мужик веде себе як красна дівиця: „Все, збираю манатки і геть з Росії!“. Але йому б не сльози лити, а взяти той злощасний банан і прилюдно, з посмішкою — з'їсти! Та історії цієї кінець. А так епілогу не видно. Хто взагалі придумав, що банан — це страшна образа? І чому ця абсурдна версія в Росії прижилася і розцвіла?... »

Виступи за збірну БразиліїРедагувати

22 лютого 1992 року Роберто Карлос дебютував у складі збірної Бразилії в товариському матчі зі збірною США, в якому «пентакампеони» перемогли 3:0[9].

3 червня 1997 року Роберто Карлос забив гол зі штрафного у ворота збірної Франції на «Турнуа де Франс». Цей м'яч був визнаний CNN найкращим голом року. Удар був виконаний з 35 метрів зовнішньою стороною лівої ноги в правий кут.

Роберто Карлос відіграв у всіх матчах збірної на Чемпіонатах світу 1998 і 2002 років, був невід'ємною частиною команди, яка здобула спочатку срібні, а потім і золоті медалі чемпіонів світу. За результатами ЧС-2002 був включений до команди всіх зірок чемпіонату.

Після матчу чемпіонату світу 2002, в якому Бразилія зустрічалася з Парагваєм, Роберто Карлос назвав гравців суперника «брудними індіанцями», за що отримав плювок від Хосе Луїса Чілаверта.

Після програного бразильцями французам чвертьфіналу Чемпіонату світу в 2006 році 0:1, Роберто заявив, що залишає національну збірну. Всього за кар'єру в національній команді він зіграв 125 матчів і забив 11 м'ячів[36].

10 квітня 2010 року, напередодні свого дня народження, Роберто Карлос виявив бажання повернутися в збірну, щоб допомогти їй досягти успіху на ЧС-2010 у ПАР[37]:

« Дякую пресі за те, що вона так високо оцінює мою гру. Тим не менш, остаточне рішення про склад збірної на ЧС-2010 залишиться тільки за Дунгою. Сам я знаю, що перебуваю у відмінній формі. На моїй позиції в складі національної команди можуть зіграти Мічел, Жілберто, Марсело і Андре Сантос, і нехай мені вже 37, я думаю, що величезний досвід може дати мені певну перевагу. Я знову упевнений в собі і думаю, що здатний принести користь Бразилії на чемпіонаті світу »

Але, попри бажання, Роберто не опинився у заявці збірної Бразилії на мундіаль.

Влітку 2010 року, після чемпіонату світу, 37-річний Роберто Карлос висловив намір продовжити кар'єру футболіста ще 4 роки, а також надію на те, що новий головний тренер збірної Бразилії Ману Менезес візьме його на ЧС-2014, фінальний турнір якого пройшов у Бразилії[38]. На той момент бразильцюі був вже 41 рік. До складу збірної Карлос не потрапив. Після переходу в «Анжі», на першій прес-конференції в якості гравця клубу, бразилець заявив, що залишив спроби повернутися в збірну Бразилії, пояснивши своє рішення тим, що хоче дати шанс молодим гравцям[39].

ТренерРедагувати

«Анжі»Редагувати

З 29 вересня 2011 Роберто Карлос був тимчасовим помічником виконуючого обов'язки головного тренера команди Андрія Гордєєва. Незабаром агент Роберто повідомив, що його клієнт планує продовжити ігрову кар'єру до 2014 року:

« Роберто погодився допомогти Гордєєву, але це не означає, що він скоро закінчить ігрову кар'єру і розпочне тренерську. Це тимчасова роль, він буде свого роду наставником для всіх гравців. Сулейман Керімов бачить значимість того, чого домігся Карлос за кар'єру. Ініціативу власника підтримали всі футболісти, в тому числі і Єто'о. Роберто — лідер на полі, він буде доглядати за іншими гравцями. „Анжи“ запропонував йому продовжити контракт на один рік, і вже на наступному тижні угода має бути підписана. Мій підопічний не хоче завершувати кар'єру раніше 2014 року »

5 березня 2012 року, по ходу заключного етапу чемпіонату Росії, був відклинаний зі списку гравців. Через тиждень він зайняв позицію директора команди, а 1 серпня на офіційній прес-конференції Роберто Карлос оголосив про завершення кар'єри гравця. По закінченні сезону 2012/13, Роберто прийняв рішення покинути махачкалинську команду, яка вперше посіла призове (третє) місце в чемпіонаті.

«Сівасспор»Редагувати

Влітку 2013 став тренером турецького «Сівасспора», підписавши контракт за системою 1+1[40]. Під час тренерства бразильця «Сівасспор» зайняв 5-те місце в Суперлізі. Але сезон 2014/15 почав провально, здобуву першому колі (14 матчів) всього 2 перемоги і займав передостаннємісце в турнірній таблиці, тому 21 грудня 2014 Роберто Карлос покинув турецьку команду[41].

«Акхісар Беледієспор»Редагувати

2 січня 2015 року очолив турецький «Акхісар Беледієспор»[42], з яким не досяг значних успіхів.

«Аль-Арабі»Редагувати

Завершивши свій сезон у Туреччині, Роберто Карлос підписав контракт з «Аль-Арабі», який виступав у вищому дивізіоні КатараЛізі зірок, але через зрив переговорів він не приєднався до катарського клубу.

«Делі Дайнамос»Редагувати

5 липня 2015 року очолив індійський «Делі Дайнамос», підписаши контракт до заврешення сезону 2015. Також, під час тренерської діяльності, зіграв за команду 2 матчі у чемпіонаті Індії, в якому його команда зайняла 4-те місце та вийшла в плей-офф за чемпіонство, у якому в 1/2 фіналу у двоматчевому протисоянні поступилася ФК «Гоа» за раухнком 1:3 (попри те, що перший матч «Делі» виграв 1:0).

По завршенні сезону було оглолшено про те, що Роберто Карлос не буде працювати з командою у наступному році[43].

МедіаРедагувати

Роберто Карлос знявся в рекламі американської спортивної компанії Nike[44]. У 1998 році він знявся в комерційному наборі Nike у підготовці до Чемпіонату світу 1998 року разом з низкою зірок збірної Бразилії, включаючи Роналдо і Ромаріу.

У 2002 році знявся у рекламній кампанії до чемпіонаті світу 2002 разом із Тьєррі Анрі, Франческо Тотті, Роналдінью, Луїшем Фігу і японцем Хідетоші Наката.

Роберто Карлос також знявся в рекламі Pepsi, в тому числі в рекламі чемпіонату світу з футболу 2002 року, де він знімався разом з Девідом Бекхемом, Раулем і Джанлуїджі Буффоном[45].

Роберто Карлос представлений в серії відеоігор FIFA від EA Sports, і був обраний, щоб з'явитися на обкладинці FIFA Football 2003 разом з вінгером «Манчестер Юнайтед» Раяном Гіггзом і півзахисником «Ювентуса» Едгаром Давідсом[46]. Роберто був офіційним обличчям Ultimate Team Legends в FIFA 15[47].

У 2015 році компанія відеоігор Konami оголосила, що Роберто Карлос з'явиться у футбольній відеогрі Pro Evolution Soccer 2016[48].

У 2016 році Роберто Карлос запустив програмне забезпечення під назвою Ginga Scout, яке з'єднує гравців з тренерами по всьому світу[49].

У квітні 2018 року Карлос був оголошений послом Марокко, в якості представлення країни як кандидата на проведення чемпіонату світу з футболу 2026 року[50].

Особисте життяРедагувати

Під час виступу за різні клуби, Роберто Карлос користувався великою повагою вболівальників, включаючи навіть шанувальників протиборчих команд, що є рідкістю. Під час періоду гри за «Реал», він міг спокійно підійти і поспілкуватися з фанатами команди на нефутбольні теми.

Роберто Карлос був кілька разів одружений. У нього 9 дітей: Роберта, Джована, Роберто Карлос Жуніор (все від першої дружини — Алешандры), Едуардо, Ребека, Крістофер, Цибулі, Мануела і Марина.

12 жовтня 2017 року Роберто Карлос в 44 роки вперше став дідусем. Джованна, друга дочка бразильця, народила йому онука, якого назвали Педро.

Роберто Карлос займається благодійною діяльністю: «Коли я бачу, як щасливі мої дочки, я згадую власне безрадісне дитинство. Мені постійно потрібно щось робити для потребуючих дітей». Карлос побудував у Бразилії кілька футбольних шкіл, де молоді гравці можуть навчатися грі безкоштовно.

У 2004 році Роберто Карлос разом з іншим відомим футболістом Кларенсом Зедорфом були співвласниками гоночної команди «Seedorf Racing», яка виступала у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP в класі 125сс.[51]

У Роберто Карлоса є власна лінія дизайнерського одягу під назвою «RC3», яку він презентував у лютому 2010 року.

2 квітня 2011 року відбулася зустріч гравців та тренерського штабу «Анжи» з президентом Дагестану Магомедсаламом Магомедовим, яка пройшла в ресторанному комплексі котеджного селища «Джамі». На зустрічі Магомедов подарував Роберто Карлосу срібний кинджал[78] роботи кубачинских майстрів.

12 квітня 2011 року в готелі «Метрополь» пройшло святкування дня народження Роберто Карлоса. На цьому заході власник «Анжи» Сулейман Керімов подарував імениннику спорткар «Bugatti Veyron».

26 квітня 2011 року пройшла прес-конференція, присвячена підписанню угоди між «Анжи» і благодійним фондом «Подаруй життя!». На цій конференції Роберто Карлос оголосив, що буде переводити в фонд певний відсоток від своїх преміальних, а також частина заробітної плати. За його словами, він діяв так само, коли грав за «Реал» і «Фенербахче».

Крім того, Роберто Карлос вже 12 років провадить благодійну програму в Бразилії. В одній з державних лікарень Сан-Паулу ціле крило займають нещодавно народилися діти, у яких серйозні проблеми зі здоров'ям. Для їх лікування футболіст закуповує сучасне обладнання в США.

29 квітня 2011 року Роберто Карлос, який брав участь раніше в декількох бразильських телешоу, знявся у програмі «Прожекторперісхілтон», яка вийшла в ефір 30 квітня.

Карлос займається благодійністю. Він побудував у Бразилії кілька футбольних шкіл, де юні гравці мають змогу навчатися грі в футбол безкоштовно[52].

ДосягненняРедагувати

Командні досягнення


  Палмейрас

  Реал Мадрид


  Фенербахче


  Збірна Бразилії

Особисті досягнення

ВиноскиРедагувати

  1. Ґіґґз обійшов Роберто Карлоса за кількістю ігор у Лізі чемпіонів (рос.)
  2. Стаття на peoples.ru (рос.)
  3. На свадьбе знаменитого бразильского футболиста Роберто Карлоса присутствовало более 600 гостей
  4. а б Ефім Шаінскій (2010-07-03). Німецький інтернаціонал (російською). Спорт-Экспресс. Процитовано 2010-07-04.  (рос.)
  5. а б Бразильська «гармата» повернеться на батьківщину? (рос.)
  6. а б в г Roberto Carlos — King Of The World
  7. а б Roberto Carlos volta ao Brasil e estreia no Corinthians
  8. а б в Nome de cantor, futebol de craque — Roberto Carlos da Silva
  9. а б в Roberto Carlos: o reinado começou cedo
  10. No Corinthians, Roberto Carlos reencontra «descobridor»
  11. Roberto Carlos - King Of The World. www.angelfire.com. Процитовано 2018-05-31. 
  12. Nome de cantor, futebol de craque - Roberto Carlos da Silva - CRI. portuguese.cri.cn. Процитовано 2018-05-31. 
  13. Профіль на galodigital.com.br
  14. а б в Профіль на transfermarkt
  15. а б в Профіль на inter.it
  16. а б в Великий однолюб
  17. Roberto Carlos, Real Madrid’s indefatigable full-back
  18. Carlos’ Signing Ceremony
  19. Fenerbahce´s Carlos set to miss rest of season (англ.)
  20. Алекс і Роберто Карлос продовжили контракти з «Фенербахче» (рос.)
  21. CorinthiansCorinthians 2x1Santo AndréSanto André
  22. Gol Roberto Carlos — Corinthians x Santo André 14/03/2010
  23. Роберто Карлос забил гол прямым ударом с углового. Процитовано 2018-05-31. 
  24. Удивительный гол Роберто Карлоса смотреть онлайн бесплатно — хорошее качество без регистрации на Smotri.com (en). Процитовано 2018-05-31. 
  25. Роберто Карлос: "Мной интересуется "Рома" (ru). Процитовано 2018-05-31. 
  26. Roberto Carlos acerta contrato de dois anos com time russo. globoesporte.com. Процитовано 2018-05-31. 
  27. Тяпков, Михаил. Р. Карлос: было 3 варианта – Неймар, Месси и Это'О. Процитовано 2018-05-31. 
  28. "Анжі" підписав контракт з Роберто Карлосом. Официальный сайт ФК "Анжи" (Махачкала). 2011-02-16. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-02-16.  (рос.)
  29. Махачкала озолотить Роберто Карлоса. Газета.Ru. 2011-02-12. Архів оригіналу за 2012-06-04. Процитовано 2011-02-12.  (рос.)
  30. Кубок России: Анжи - Зенит - 2:3. Чемпионат.ру. 1.03.2011. Процитовано 1 March 2011. 
  31. Оступились в кубке. Официальный сайт ФК "Анжи" (Махачкала). 2011-03-01. Архів оригіналу за 2012-06-26. Процитовано 2011-03-01. 
  32. Роберто Карлос — новый капитан «Анжи»
  33. Самарские болельщики бросили в Роберто Карлоса банан. Процитовано 2018-05-31. 
  34. Арбитр матча Каюмов: Уходя с поля, Карлос плакал. www.sovsport.ru (ru). Процитовано 2018-05-31. 
  35. Online, БИЗНЕС. Член исполкома РФС извинился за инцидент перед Роберто Карлосом и жителями Татарстана за осквернение фанатами «Волги» гимна республики. БИЗНЕС Online (ru). Процитовано 2018-05-31. 
  36. Brazil - Record International Players
  37. Роберто Карлос хочет в ЮАР. Eurosport. 2010-04-12. Процитовано 2018-05-31. 
  38. Роберто Карлос хочет играть за сборную. СПОРТ.UA (ru). Процитовано 2018-05-31. 
  39. Роберто Карлос едет. Eurosport. 2011-02-17. Процитовано 2018-05-31. 
  40. Роберто Карлос стал тренером Сивасспора. football.ua. 3 червня 2013. 
  41. Роберто Карлос покинул пост главного тренера «Сивасспора». championat.com. 21 грудня 2014. 
  42. Роберто Карлос возглавил турецкий клуб «Акхисар Беледиеспор». ua.tribuna.com. 3 января 2015. 
  43. ISL 2015: Roberto Carlos will not return, Zico likely to follow suit. The Indian Express (en-US). 2015-12-11. Процитовано 2018-05-31. 
  44. Nike Biz : Media : Press Release : 2006 : Nike and Maven Networks Int…. archive.is. 2013-01-30. Процитовано 2018-05-31. 
  45. Bose, Mihir (2002-04-11). Millions riding on injured England captain mean he is still a crock of gold (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 2018-05-31. 
  46. ESPN.com Soccernet FIFA 2003 release date announced. www.espnfc.com. Процитовано 2018-05-31. 
  47. FIFA 15 Player Ratings - FIFA Ultimate Team Legends. EA SPORTS (en-US). Процитовано 2018-05-31. 
  48. Porter, Matt (2015-12-09). Legends Coming to myClub in PES 2016. IGN (en-US). Процитовано 2018-05-31. 
  49. Tataraneto do patrono do Grêmio é dono de clube de futebol nos Estados Unidos: O Miami Dade FC | Dupla Explosiva. wp.clicrbs.com.br (pt-BR). Процитовано 2018-05-31. 
  50. Brazilian Legend Roberto Carlos to Represent Morocco’s 2026 World Cup Bid. Morocco World News (en-US). 2018-04-13. Процитовано 2018-05-31. 
  51. Roberto Carlos e Seedorf se associam para formar equipe espanhola de 125 cc (порт.). UOL. 2005-02-12. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2013-06-21. 
  52. Гроза дальних «девяток»
  53. Переможці «Golden Foot» (англ.)

ПосиланняРедагувати